Аудіокнига Ліна Костенко - Дощ полив


Начитано:
Жанр:
Час запису: 0:00:27
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко - Дощ полив" онлайн українською мовою

Дощ полив, і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив'яний,
блискавки визбирує в траві.

Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви, і порожній шлях...
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко» подивитись все
Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера... Ірина Сухарь
11503
0
10
Вірш Ліни Костенко «Хай буде легко...» — філософський етюд про пам'ять, про почуття, про відчуття життя, в якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера...
Ліна Костенко - Спини мене Даша Трегубова
14366
0
10
Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до струни вона ж слова поспалює вустами спини мене спини і схамени ще поки можу дум Ліна Костенко - Спини мене
Ліна Костенко - Кольорові миші Альона Альона
20591
0
10
Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили при народі, коли наук не знали ще ладом, — кажу, давно, кажу, у Вишгороді підсудна Ан Ліна Костенко - Кольорові миші
Ліна Костенко - А затишок співає, мов сирена Наталія Мосейчук
6410
0
10
Відео взято зі святкового конценту до Дня незалежності України в ефірі телемарафону «Єдині новини». Ліна Костенко - А затишок співає, мов сирена
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
8019
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
46953
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила
Інші книги виконавця «Альона Альона» подивитись все
Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду Альона Альона
46220
0
10
Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу — Малого сліду Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду
Ліна Костенко - Чайка на крижині Альона Альона
16308
0
10
В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з Ліна Костенко - Чайка на крижині
Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах Альона Альона
12531
0
10
Ніч... а човен — як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) ...Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи... І внизу, і вгорі глибини... О, який же прекрасний ти, Світ Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах
Ліна Костенко - Доля Альона Альона
7918
0
10
Наснився мені чудернацький базар: під небом у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні були царівен не гірш, а другі – як бідні Міньйони. Хту купляв собі Долю за гріш. А хто – і за мільони. Ліна Костенко - Доля
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
17145
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Ліна Костенко - Кольорові миші Альона Альона
20591
0
10
Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили при народі, коли наук не знали ще ладом, — кажу, давно, кажу, у Вишгороді підсудна Ан Ліна Костенко - Кольорові миші
Схожі книги подивитись все
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
17145
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Тарас Шевченко — Буває в неволі іноді згадаю... Федір Стригун
6888
0
10
У сні авторові являється козак, щоб зробити свою тяжку тарасобульбівську сповідь. Він каже про ту страшну релігійну війну між католиками і православними, у якій «Земля козача зайнялась / І кров’ю, сину, полилась», про боротьбу на Тарас Шевченко — Буває в неволі іноді згадаю...
Сергій Жадан – Тому що ніколи тебе не вирвеш… Даша Трегубова
8620
0
10
Аудіопоезія в начитуванні Даші Трегубової з благодійного бієнале «Крила маю». «Крила маю» – перше бiєнале поезiï, що пройшло в Києві у вересні 2021 року . Це по-справжньому особлива подія, де українські зірки, громадські діячі, по Сергій Жадан – Тому що ніколи тебе не вирвеш…
Ольга Ольхова — Море... Ігор Поліщук
3943
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Море...
Василь Голобородько — Наша мова Євген Кошовий
12975
0
10
Вірш «Наша мова» — це своєрідний заспів до збірки «Калина об Різдві». У ньому автор звертається до мотиву мови як генетичного коду нації. На перший погляд, поезія дуже проста за бу­довою — складається лише із двох строф, не має ба Василь Голобородько — Наша мова
Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона... Ольга Гайдай
10824
0
10
Вона зійшла до моря. Хто вона, Навіть самій їй байдуже віднині. ...Хіба ж не всі ми - єдності луна В скороминущій і пустій відміні? Лінивий рух - і ось під ноги ліг Прозорий вінчик - кинута намітка, І на стрункім стеблі високих ні Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона...