Аудіокнига Ліна Костенко - Дощ полив


Начитано:
Жанр:
Час запису: 0:00:27
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко - Дощ полив" онлайн українською мовою

Дощ полив, і день такий полив'яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив'яний,
блискавки визбирує в траві.

Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви, і порожній шлях...
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко» подивитись все
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
106570
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
16519
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Ліна Костенко - А затишок співає, мов сирена Наталія Мосейчук
6168
0
10
Відео взято зі святкового конценту до Дня незалежності України в ефірі телемарафону «Єдині новини». Ліна Костенко - А затишок співає, мов сирена
Ліна Костенко - Чайка на крижині Альона Альона
15839
0
10
В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з Ліна Костенко - Чайка на крижині
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
44909
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
7331
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Інші книги виконавця «Альона Альона» подивитись все
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
16519
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду Альона Альона
45172
0
10
Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу — Малого сліду Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду
Ліна Костенко - Кольорові миші Альона Альона
19530
0
10
Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили при народі, коли наук не знали ще ладом, — кажу, давно, кажу, у Вишгороді підсудна Ан Ліна Костенко - Кольорові миші
Ліна Костенко - Чайка на крижині Альона Альона
15839
0
10
В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з Ліна Костенко - Чайка на крижині
Ліна Костенко - Доля Альона Альона
7625
0
10
Наснився мені чудернацький базар: під небом у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні були царівен не гірш, а другі – як бідні Міньйони. Хту купляв собі Долю за гріш. А хто – і за мільони. Ліна Костенко - Доля
Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах Альона Альона
11360
0
10
Ніч... а човен — як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) ...Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи... І внизу, і вгорі глибини... О, який же прекрасний ти, Світ Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах
Схожі книги подивитись все
Андрій Малишко — Пісня про рушник Марта Адамчук
21612
0
10
«Малишко — один із найяскравіших наших національних поетів... він згорів дочасно, впав на півшляху, полишивши нам золоті розсипи своїх поезій, нев’янучу красу своїх пісень» (Олесь Гончар). У творі «Пісня про рушник» автор порушує Андрій Малишко — Пісня про рушник
Олександр Козинець — Льох Ігор Поліщук
3773
0
10
Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередин Олександр Козинець — Льох
Марґо Ґейко — Ефесом догори Ігор Поліщук
3658
0
10
Марґо Ґейко – куртуазний творчий цикл літугрупування «Орден Маньєристів». Поет Любов Володимирівна Лисенко – кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, перекладач і вик Марґо Ґейко — Ефесом догори
Галина Тельнюк — Привіт! Я закриваю день... Галина Тельнюк
3764
0
10
«Привіт! Я закриваю день...» — зразок інтимної лірики Галі Тельнюк. У творі присутні описи природи, що перегукуються з настроєм вірша, його ідеєю. Природа вже не вперше увиразнює творчість поетеси. Це — характерна риса Галі Тельню Галина Тельнюк — Привіт! Я закриваю день...
Олександр Олесь — О слово рідне! Орле скутий! Юрій Великий
13909
0
10
Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь у цьому вірші звеличує рідне слово, яке допоможе пробудити історичну па­м’ять нації. У ньому він зворушливо передав свою любов до рідного слова, в якому відбились в Олександр Олесь — О слово рідне! Орле скутий!
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
3226
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів