Популярні жанри
поезія 165
проза 61
Програма ЗНО 61
повість 37
казка 34
Казка 29
роман 25
оповідання 18
новела 16
поема 14
Вірші від Кварталу 13
пісня 11
сучасна література 11
балада 7
драма 4
байка 3
п’єса 2
дума 2
Поема 1
п'єса 1
дитячий 1
горор 1
містика 1
Нон-фікшн 1
фентезі 1

Аудіокнига Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах

Автор:
Начитано:
Альона Альона
Жанр:
поезія
Час запису: 0:00:29
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах" онлайн українською мовою

Ніч... а човен — як срібний птах!..
(Що слова, коли серце повне!)
...Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне!
І над нами, й під нами горять світи...
І внизу, і вгорі глибини...
О, який же прекрасний ти,
Світе єдиний!
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Євген Плужник» подивитись все
Євген Плужник - Недуга Андрій Янченко
13477
0
10
Євген Плужник “Недуга” Євген Плужник - український поет, драматург, перекладач зі Східної Слобожанщини. Жертва сталінського терору. Загинув в концтаборі на Соловках в 1936 р. Перший і єдиний прозовий твір автора — роман «Недуга» — Євген Плужник - Недуга
Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона... Ольга Гайдай
8666
0
10
Вона зійшла до моря. Хто вона, Навіть самій їй байдуже віднині. ...Хіба ж не всі ми - єдності луна В скороминущій і пустій відміні? Лінивий рух - і ось під ноги ліг Прозорий вінчик - кинута намітка, І на стрункім стеблі високих ні Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона...
Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах Альона Альона
6791
0
10
Ніч... а човен — як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) ...Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи... І внизу, і вгорі глибини... О, який же прекрасний ти, Світ Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах
Інші книги виконавця «Альона Альона» подивитись все
Ліна Костенко - Чайка на крижині Альона Альона
14171
0
10
В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з Ліна Костенко - Чайка на крижині
Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду Альона Альона
37403
0
10
Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу — Малого сліду Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду
Ліна Костенко - Кольорові миші Альона Альона
15187
0
10
Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили при народі, коли наук не знали ще ладом, — кажу, давно, кажу, у Вишгороді підсудна Ан Ліна Костенко - Кольорові миші
Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах Альона Альона
6791
0
10
Ніч... а човен — як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) ...Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи... І внизу, і вгорі глибини... О, який же прекрасний ти, Світ Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
14574
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Ліна Костенко - Доля Альона Альона
5740
0
10
Наснився мені чудернацький базар: під небом у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні були царівен не гірш, а другі – як бідні Міньйони. Хту купляв собі Долю за гріш. А хто – і за мільони. Ліна Костенко - Доля
Схожі книги подивитись все
Богдан-Ігор Антонич - Зелена Євангелія Ніна Кірєєва
5809
0
10
Весна — неначе карусель, на каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, і місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, на столі слов’янський дзбан, у дзбані сонце. Ти поклоняйся лиш землі, землі стобарвній, наче сон цей! Богдан-Ігор Антонич - Зелена Євангелія
Любов Базів - Ще осінь не доплакала своє Любов Базів
3653
0
10
Збірка поезій «Ще осінь не доплакала своє» – тонке поетичне плетиво зізнань і сподівань, мрій і передчуттів, калейдоскоп особливого жіночого світовідчуття мерехтливих буднів. Загорніться у затишний плед, візьміть горнятко свого ул Любов Базів - Ще осінь не доплакала своє
Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік... Галина Тельнюк
2430
0
10
У творі «Камінна хмара іздалік...» Станіслав Тописує морський пейзаж. Автор привертає увагу до краси, навіює читачеві любов до природи… Просить його: «Мовчи, завмри і пильно слухай, як обертається Земля». Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік...
Юлія Саніна - Інші Юлія Саніна
10875
0
10
знаєш, а інші писали мені вірші відчиняли для мене горища діставали квіти з душі інші були ніжніші, інші були смішні інші були відважні, коли грози ревли страшні інші мене ловили, солодко, а вночі інші мене дурили голосно сміючись Юлія Саніна - Інші
Микола Вороний - Легенда Ольга Гайдай
8587
0
10
Дівчину вродливу юнак покохав: Дорожче від неї у світі не мав. І клявся, божився, що любить її Над сонце, над місяць, над зорі ясні. "Тебе я кохаю. За тебе умру… Віддам за кохання і неньку стару!" Та мила його не боялась гріха: Бу Микола Вороний - Легенда
Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі... Галина Тельнюк
2471
0
10
«Десь зорі тихі...» — ліричний вірш Станіслава Тельнюка, що описує пейзажі, навіює спокій. Автор згадує сільську природу та порівнює її з природою міста. Він робить акцент на тиші, спокої, оповідаючи, як сплять дерева та як навшпи Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі...