Аудіокнига Ольга Ольхова — Море...


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:00:50
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ольга Ольхова — Море..." онлайн українською мовою

Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна
совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також
критичних статей, у періодиці та мережі інтернет. Авторка понад 30 наукових статей та розвідок у
сфері суспільних комунікацій, журналістської творчості.

Море вилизує берег
як рану – старанно,
рваний півострів гоїться
довго й погано,
мова чужа, як пісок
на зубах і на іклах,
знесеним вітром – ок,
корінним бракне світла.
Назви питомі витра
влюються пітьмою,
сусідів узято в полон,
але не війною.
Мороком, покотом, наступом,
брр – брехнею,
взято із головою,
а часто й без неї.
Ви ж – корінні й не вкорінені,
рвані із коренем -
перекоти-через-крим,
через-дім, а нескорені.
Ті, хто усівся за стіл ваш
і гупає мискою,
душу черпає як юшку,
не давиться кісткою.
Ми обезкримлені,
обезукраїнені -
з вами.
Море вилизує рану
півострова рвану.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ольга Ольхова» подивитись все
Ольга Ольхова — Руїни в’язниць... Ігор Поліщук
3734
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Руїни в’язниць...
Ольга Ольхова — Вегетаріанки з неї ніколи б не сталося... Ігор Поліщук
3309
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Вегетаріанки з неї ніколи б не сталося...
Ольга Ольхова — Море... Ігор Поліщук
3687
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Море...
Інші книги виконавця «Ігор Поліщук» подивитись все
Ольга Ольхова — Вегетаріанки з неї ніколи б не сталося... Ігор Поліщук
3309
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Вегетаріанки з неї ніколи б не сталося...
Юлія Бережко-Камінська — Він Ігор Поліщук
4198
0
10
Юлія Бережко-Камінська — журналістка, редакторка друкованих видань, організаторка численних мистецьких заходів – вечорів камерної та класичної музики, оперного співу, поезії, співорганізатор Всеукраїнського фестивалю поезії та авт Юлія Бережко-Камінська — Він
Олександр Козинець — Тривожилась. Трималась... Ігор Поліщук
3347
0
10
Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередин Олександр Козинець — Тривожилась. Трималась...
Юлія Бережко-Камінська — В краю вітрів Ігор Поліщук
3500
0
10
Юлія Бережко-Камінська — журналістка, редакторка друкованих видань, організаторка численних мистецьких заходів – вечорів камерної та класичної музики, оперного співу, поезії, співорганізатор Всеукраїнського фестивалю поезії та авт Юлія Бережко-Камінська — В краю вітрів
Марґо Ґейко — Ефесом догори Ігор Поліщук
3534
0
10
Марґо Ґейко – куртуазний творчий цикл літугрупування «Орден Маньєристів». Поет Любов Володимирівна Лисенко – кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, перекладач і вик Марґо Ґейко — Ефесом догори
Олександр Козинець — Єво, прокинься... Ігор Поліщук
3342
0
10
Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередин Олександр Козинець — Єво, прокинься...
Схожі книги подивитись все
Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці Олександр Овдієнко
20859
0
10
З любов’ю сина і пристрастю справжнього патріота Симоненко говорить у поезії «Задивляюсь у твої зіниці...» про Україну. Тема вічна, але автор знайшов свої, симоненківські, інтонації — прості, щирі й водночас піднесені. За формою ц Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці
Микола Вороний - Легенда Ольга Гайдай
10224
0
10
Дівчину вродливу юнак покохав: Дорожче від неї у світі не мав. І клявся, божився, що любить її Над сонце, над місяць, над зорі ясні. "Тебе я кохаю. За тебе умру… Віддам за кохання і неньку стару!" Та мила його не боялась гріха: Бу Микола Вороний - Легенда
Дмитро Загул - Бабине літо Сергій Бриль
7754
0
10
Упали приморозки ранні На молоду озимину… Берези в білому убранні Гудуть мелодію сумну. В ці дні, задумливо-багряні, Я свого серця не збагну. Снується біле павутиння; Тоненька нитка павука. Струна настроєна осіння Така струнка та Дмитро Загул - Бабине літо
Василь Пачовський - До схід сонця Юлія Колісник
5780
0
10
Якби я повірив, що в нашій країні Тепер сходить сонце, та вже не криваве — Росли б мені в грудях пісні солов’їні Під хмарою суму, співаючи гімни До люду, що спить, як те море у сні... Хоч міниться море в огні золотаве І небо озорю Василь Пачовський - До схід сонця
Тарас Шевченко — Минають дні, минають ночі... Федір Стригун
11552
0
10
Вірш «Минають дні, минають ночі» Шевченко написав у В'юнищах 21 грудня 1845 року за чотири дні до створення «Заповіту». Коли у складі археографічної експедиції перебував в Україні, спостерігав картини кріпацького життя. Цей твір — Тарас Шевченко — Минають дні, минають ночі...
Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду Альона Альона
44386
0
10
Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу — Малого сліду Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду