Аудіокнига Ольга Ольхова — Руїни в’язниць...


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:07
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ольга Ольхова — Руїни в’язниць..." онлайн українською мовою

Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна
совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також
критичних статей, у періодиці та мережі інтернет. Авторка понад 30 наукових статей та розвідок у
сфері суспільних комунікацій, журналістської творчості.

Руїни в’язниць постають наче привиди з мороку -
так завзято ми не реставруємо жодну з фортець,
приміряєм кайданки, навіть не звітривши пороху
з надто гучних, як порожні дула, сердець.

Зваблені підлітки – танців, наїдків і музики,
раптом оглухлі до кононади смертей.
Хлопчику-воїне, наполіровані ґудзики
бачаться нам замість куль із твоїх грудей.

Втомлені здалеку, ех, та ж давайте помиримось:
літо, дружба, коктейлі… Окопи, броня…
Дивно, єдина, хто не скористався відпусткою
і не пішов на канікули – це війна.

Поки вона там гроби розкладає із кошика,
ми вчиняємо хліб – зустрічати убивць і катів.
А що Схід наш кровить, то банальна психосоматика:
нам вмирати так легко, жити мертвими – і поготів.


В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ольга Ольхова» подивитись все
Ольга Ольхова — Руїни в’язниць... Ігор Поліщук
4055
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Руїни в’язниць...
Ольга Ольхова — Море... Ігор Поліщук
4006
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Море...
Ольга Ольхова — Вегетаріанки з неї ніколи б не сталося... Ігор Поліщук
3628
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Вегетаріанки з неї ніколи б не сталося...
Інші книги виконавця «Ігор Поліщук» подивитись все
Олександр Козинець — Єво, прокинься... Ігор Поліщук
3642
0
10
Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередин Олександр Козинець — Єво, прокинься...
Марґо Ґейко — Ever Rest Ігор Поліщук
4843
0
10
Марґо Ґейко – куртуазний творчий цикл літугрупування «Орден Маньєристів». Поет Любов Володимирівна Лисенко – кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, перекладач і вик Марґо Ґейко — Ever Rest
Олександр Козинець — Тривожилась. Трималась... Ігор Поліщук
3638
0
10
Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередин Олександр Козинець — Тривожилась. Трималась...
Юлія Бережко-Камінська — Так сухо, що трави на шепіт зійшли Ігор Поліщук
3832
0
10
Юлія Бережко-Камінська — журналістка, редакторка друкованих видань, організаторка численних мистецьких заходів – вечорів камерної та класичної музики, оперного співу, поезії, співорганізатор Всеукраїнського фестивалю поезії та авт Юлія Бережко-Камінська — Так сухо, що трави на шепіт зійшли
Олександр Козинець — Ти не думай, що... Ігор Поліщук
4336
0
10
Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередин Олександр Козинець — Ти не думай, що...
Ольга Ольхова — Руїни в’язниць... Ігор Поліщук
4055
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Руїни в’язниць...
Схожі книги подивитись все
Євген Маланюк — Уривок з поеми Андрій Рудий
17003
0
10
«Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи січовика, отамана, Січі. Використавши козацьку тематику, Є. Маланю Євген Маланюк — Уривок з поеми
Майк Йогансен - То город-дощ… Валерій Харчишин
10449
0
10
Марк Йогансен “То город-дощ” Ретельно та вміло вибрані епітети на пару з найнеочікуванішими метафорами, роблять цю поезію такою чудовою. З контексту зрозуміло, що мова йде про місто Львів. Тут місто описано дуже аристократично та Майк Йогансен - То город-дощ…
Ліна Костенко - Чайка на крижині Альона Альона
16481
0
10
В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з Ліна Костенко - Чайка на крижині
Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду Альона Альона
46593
0
10
Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу — Малого сліду Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду
Василь Голобородько — Наша мова Євген Кошовий
13160
0
10
Вірш «Наша мова» — це своєрідний заспів до збірки «Калина об Різдві». У ньому автор звертається до мотиву мови як генетичного коду нації. На перший погляд, поезія дуже проста за бу­довою — складається лише із двох строф, не має ба Василь Голобородько — Наша мова
Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства Галина Тельнюк
4710
0
10
«Спомини з дитинства» — вірш Станіслава Тельнюка про те, як діти загубили сестру. Вони гукали, налякані, шукали її усюди… А вона весь цей час солодко спала поблизу них, дивлячись сни про зорі, хату й зайчика. Автор змальовує приро Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства