Коментарі
Доки пусто

Аудіокнига Ольга Ольхова — Руїни в’язниць...

Автор:
Начитано:
Ігор Поліщук
Жанр:
поезія
Час запису: 00:01:07
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ольга Ольхова — Руїни в’язниць..." онлайн українською мовою

Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна
совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також
критичних статей, у періодиці та мережі інтернет. Авторка понад 30 наукових статей та розвідок у
сфері суспільних комунікацій, журналістської творчості.

Руїни в’язниць постають наче привиди з мороку -
так завзято ми не реставруємо жодну з фортець,
приміряєм кайданки, навіть не звітривши пороху
з надто гучних, як порожні дула, сердець.

Зваблені підлітки – танців, наїдків і музики,
раптом оглухлі до кононади смертей.
Хлопчику-воїне, наполіровані ґудзики
бачаться нам замість куль із твоїх грудей.

Втомлені здалеку, ех, та ж давайте помиримось:
літо, дружба, коктейлі… Окопи, броня…
Дивно, єдина, хто не скористався відпусткою
і не пішов на канікули – це війна.

Поки вона там гроби розкладає із кошика,
ми вчиняємо хліб – зустрічати убивць і катів.
А що Схід наш кровить, то банальна психосоматика:
нам вмирати так легко, жити мертвими – і поготів.


В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ольга Ольхова» подивитись все
Ольга Ольхова — Море... Ігор Поліщук
458
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Море...
Ольга Ольхова — Вегетаріанки з неї ніколи б не сталося... Ігор Поліщук
666
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Вегетаріанки з неї ніколи б не сталося...
Ольга Ольхова — Руїни в’язниць... Ігор Поліщук
419
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Руїни в’язниць...
Інші книги виконавця «Ігор Поліщук» подивитись все
Ольга Ольхова — Руїни в’язниць... Ігор Поліщук
419
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Руїни в’язниць...
Марґо Ґейко — Ефесом догори Ігор Поліщук
1067
0
10
Марґо Ґейко – куртуазний творчий цикл літугрупування «Орден Маньєристів». Поет Любов Володимирівна Лисенко – кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, перекладач і вик Марґо Ґейко — Ефесом догори
Марґо Ґейко — Ever Rest Ігор Поліщук
1778
0
10
Марґо Ґейко – куртуазний творчий цикл літугрупування «Орден Маньєристів». Поет Любов Володимирівна Лисенко – кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, перекладач і вик Марґо Ґейко — Ever Rest
Ольга Ольхова — Море... Ігор Поліщук
458
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Море...
Марґо Ґейко — Він почув антифони... Ігор Поліщук
953
0
10
Марґо Ґейко – куртуазний творчий цикл літугрупування «Орден Маньєристів». Поет Любов Володимирівна Лисенко – кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, перекладач і вик Марґо Ґейко — Він почув антифони...
Юлія Бережко-Камінська — Він Ігор Поліщук
1399
0
10
Юлія Бережко-Камінська — журналістка, редакторка друкованих видань, організаторка численних мистецьких заходів – вечорів камерної та класичної музики, оперного співу, поезії, співорганізатор Всеукраїнського фестивалю поезії та авт Юлія Бережко-Камінська — Він
Схожі книги подивитись все
Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову Галина Тельнюк
860
0
10
У творі Станіслав Тельнюк саркастично висміює той факт, що український народ масово починає розмовляти російською мовою. Він вкотре повторює «забувайте українську мову», каже, що це забобони та примітивізм, що народ робить доброві Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову
Василь Голобородько — Наша мова Євген Кошовий
756
0
10
Вірш «Наша мова» — це своєрідний заспів до збірки «Калина об Різдві». У ньому автор звертається до мотиву мови як генетичного коду нації. На перший погляд, поезія дуже проста за бу­довою — складається лише із двох строф, не має ба Василь Голобородько — Наша мова
Тарас Шевченко — Заповіт Євгеній Бульда
722
0
10
«Заповіт» завершує збірку «Три літа». Цей вірш — своєрідний гімн визво­льної боротьби українського народу — мав і має значний вплив на українсь­ку культуру: він став основою для музичних творів багатьох композиторів, активно викор Тарас Шевченко — Заповіт
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
663
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
741
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить
Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі... Галина Тельнюк
603
0
10
«Десь зорі тихі...» — ліричний вірш Станіслава Тельнюка, що описує пейзажі, навіює спокій. Автор згадує сільську природу та порівнює її з природою міста. Він робить акцент на тиші, спокої, оповідаючи, як сплять дерева та як навшпи Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі...