Аудіокнига Ліна Костенко — Умирають майстри


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:00:39
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко — Умирають майстри" онлайн українською мовою

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.
І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все.
Поки геній стоїть, витираючи сльози, метушлива бездарність отари свої пасе.
Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони - як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко» подивитись все
Ліна Костенко - Доля Альона Альона
7658
0
10
Наснився мені чудернацький базар: під небом у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні були царівен не гірш, а другі – як бідні Міньйони. Хту купляв собі Долю за гріш. А хто – і за мільони. Ліна Костенко - Доля
Ліна Костенко - А затишок співає, мов сирена Наталія Мосейчук
6188
0
10
Відео взято зі святкового конценту до Дня незалежності України в ефірі телемарафону «Єдині новини». Ліна Костенко - А затишок співає, мов сирена
Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день Ліля Ребрик
31261
0
10
Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день
Ліна Костенко — Біла симфонія Наталка Суп
7961
0
10
Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, ост Ліна Костенко — Біла симфонія
Ліна Костенко - Спини мене Даша Трегубова
12444
0
10
Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до струни вона ж слова поспалює вустами спини мене спини і схамени ще поки можу дум Ліна Костенко - Спини мене
Ліна Костенко — Розкажу Наталка Суп
7945
0
10
Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. Ліна Костенко — Розкажу
Інші книги виконавця «Наталка Суп» подивитись все
Ліна Костенко — Біла симфонія Наталка Суп
7961
0
10
Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, ост Ліна Костенко — Біла симфонія
Ліна Костенко — І скаже світ... Наталка Суп
7062
0
10
І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані. Що можеш ти, розгублене дитя, зробити для вселюдського прогресу? — Я можу тільки кинути життя історії Ліна Костенко — І скаже світ...
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
106797
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Ліна Костенко — Розкажу Наталка Суп
7945
0
10
Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. Ліна Костенко — Розкажу
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
7368
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Леся Українка — Стояла я і слухала весну Наталка Суп
18823
0
10
Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії Леся Українка — Стояла я і слухала весну
Схожі книги подивитись все
Галина Тельнюк — Ось це відчуття... Галина Тельнюк
4314
0
10
Галина Тельнюк — поетеса, співачка. Народжена у сім’ї письменника Станіслава Тельнюка та редактора-перекладача Неллі Копилової вона перейняла від батьків найцінніші дари. Зараз вона пише прозу й вірші, черпаючи натхнення з творчос Галина Тельнюк — Ось це відчуття...
Олександр Олесь — Чари ночі Даша Астаф’єва
27659
0
10
«Чари ночі» – найвідоміший вірш Олександра Олеся, який став пісенним романсом. Ця поезія – один з найкращих взірців інтимної лірики. Це справжня ода красі та любові, якими потрібно насолоджуватися тут і зараз, а не чекати кращих ч Олександр Олесь — Чари ночі
Борис Грінченко - Сорока Анна Ступак
3176
0
10
Борис Грінченко - Сорока
Василь Стус — Господи, гніву пречистого Володимир Мартинець
16406
0
10
Поезія утверджує впевне­ність ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Автор говорить про власну силу і незламність: «Де не стоятиму — вистою». Він показує свою непідвладність обставинам, Василь Стус — Господи, гніву пречистого
Павло Тичина - Арфами, арфами... Гарік Корогодський
20074
0
10
Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами — наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій Вогневий! Сміх буде, плач буде Пе Павло Тичина - Арфами, арфами...
Левко Боровиковський - Волох Тимур Мірошниченко
4513
0
10
Левко Боровиковський “Волох” Поезія про людину, яка позбулась від звичних людських турбот (грошей, міста, роботи) і практикує відлюдний спосіб життя наодинці з природою та в повному спокої з дуже своєрідним, але багатством: “густи Левко Боровиковський - Волох