Аудіокнига Ліна Костенко — Умирають майстри


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:00:39
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко — Умирають майстри" онлайн українською мовою

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.
І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все.
Поки геній стоїть, витираючи сльози, метушлива бездарність отари свої пасе.
Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони - як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко» подивитись все
Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон Ліля Ребрик
7250
0
10
По сей день Посейдон посідає свій трон. У правиці тримає тризуба. В голубій одіссеї реліктових крон причаїлась і зваба, і згуба. За кущами заліг як не Фавн, то Амур. А мужчини високі і мужні. І виходить із піни антична ґламур, вил Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон
Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера... Ірина Сухарь
10402
0
10
Вірш Ліни Костенко «Хай буде легко...» — філософський етюд про пам'ять, про почуття, про відчуття життя, в якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера...
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна
12378
0
10
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
6973
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Ліна Костенко — Біла симфонія Наталка Суп
7602
0
10
Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, ост Ліна Костенко — Біла симфонія
Ліна Костенко — Я вранці голос горлиці люблю Ірина Радченко
7140
0
10
У вірші Ліна Костенко зображує любов до природи у її найрізноманітніших проявах. Авторка оспівує красу природи, яка так сильно відрізняється від перед шумного міста. Ліна Костенко — Я вранці голос горлиці люблю
Інші книги виконавця «Наталка Суп» подивитись все
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
105000
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
6973
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Ліна Костенко — І скаже світ... Наталка Суп
6834
0
10
І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані. Що можеш ти, розгублене дитя, зробити для вселюдського прогресу? — Я можу тільки кинути життя історії Ліна Костенко — І скаже світ...
Леся Українка — Стояла я і слухала весну Наталка Суп
17769
0
10
Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії Леся Українка — Стояла я і слухала весну
Ліна Костенко — Розкажу Наталка Суп
7503
0
10
Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. Ліна Костенко — Розкажу
Ліна Костенко — Біла симфонія Наталка Суп
7602
0
10
Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, ост Ліна Костенко — Біла симфонія
Схожі книги подивитись все
Борис Грінченко - Сорока Анна Ступак
2848
0
10
Борис Грінченко - Сорока
Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі» Галина Тельнюк
3034
0
10
Це твір про біль та втрату, про жах від щасливого вражого погляду. Автор наповнює твір темінню та відтінками чорних барв, що додають ще більше трагічності та неспокою. Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі»
Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік... Галина Тельнюк
3346
0
10
У творі «Камінна хмара іздалік...» Станіслав Тописує морський пейзаж. Автор привертає увагу до краси, навіює читачеві любов до природи… Просить його: «Мовчи, завмри і пильно слухай, як обертається Земля». Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік...
Михайло Коцюбинський - Наша хатка Олексій Рева
10798
0
10
Назносим каміння, назносимо глини, Збудуємо хатку з дверима у сіни Та зробимо в хатці яснее віконце, Щоб сяло над нами, мов золото, сонце. А з житніх сніпочків нашита покрівля Рівнесенько вкриє те наше будівля. Та бузькові треба г Михайло Коцюбинський - Наша хатка
Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона... Ольга Гайдай
10319
0
10
Вона зійшла до моря. Хто вона, Навіть самій їй байдуже віднині. ...Хіба ж не всі ми - єдності луна В скороминущій і пустій відміні? Лінивий рух - і ось під ноги ліг Прозорий вінчик - кинута намітка, І на стрункім стеблі високих ні Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона...
Олександр Козинець — Льох Ігор Поліщук
3662
0
10
Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередин Олександр Козинець — Льох