Ліна Костенко — Умирають майстри. Слухай аудіокнигу онлайн

Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп

6729

0

10

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри

Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера... Ірина Сухарь

10200

0

10

Вірш Ліни Костенко «Хай буде легко...» — філософський етюд про пам'ять, про почуття, про відчуття життя, в якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера...

Ліна Костенко — Біла симфонія Наталка Суп

7364

0

10

Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, ост Ліна Костенко — Біла симфонія

Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп

104325

0

10

Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать

Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка

42866

0

10

А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила

Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна

12078

0

10

Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора

Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп

104325

0

10

Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать

Ліна Костенко — Біла симфонія Наталка Суп

7364

0

10

Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, ост Ліна Костенко — Біла симфонія

Ліна Костенко — Розкажу Наталка Суп

7230

0

10

Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. Ліна Костенко — Розкажу

Ліна Костенко — І скаже світ... Наталка Суп

6629

0

10

І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані. Що можеш ти, розгублене дитя, зробити для вселюдського прогресу? — Я можу тільки кинути життя історії Ліна Костенко — І скаже світ...

Леся Українка — Стояла я і слухала весну Наталка Суп

17410

0

10

Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії Леся Українка — Стояла я і слухала весну

Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп

6729

0

10

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри

Іздрик Юрій - Превізія Юлія Ковальчук

9799

0

10

Юрій Іздрик — український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Один із творців станіславського феномену. Автор низки поетичних та прозових творів. Превізія губи липкі від липневих ягід па Іздрик Юрій - Превізія

Ірина Галишко - Вдома чекають Наталя Могилевська

3549

0

10

Відео взято зі святкового конценту до Дня незалежності України в ефірі телемарафону «Єдині новини». Ірина Галишко - Вдома чекають

Дмитро Павличко — Два кольори Володимир Шумко

20523

0

10

Червоне й чорне — найпоширеніше поєднання кольорів в українській вишиванці, що асоціюється з радощами й печалями, злетами й смутками людського життя... Ліричний герой, пройшовши через життєві випробування, зберіг найдорогоцінніш Дмитро Павличко — Два кольори

Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі... Галина Тельнюк

3384

0

10

«Десь зорі тихі...» — ліричний вірш Станіслава Тельнюка, що описує пейзажі, навіює спокій. Автор згадує сільську природу та порівнює її з природою міста. Він робить акцент на тиші, спокої, оповідаючи, як сплять дерева та як навшпи Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі...

Богдан-Ігор Антонич - Дороги Анастасія Кочетова (MamaRika)

5913

0

10

Богдан-Ігор Антонич - Дороги

Станіслав Тельнюк — За обрієм Галина Тельнюк

3297

0

10

Невеликий за розміром вірш Станіслава Тельнюка таїть у собі глибоку думку. Автор вкотре у свої творах використовує антитезу: чорно-сиза птиця, біле покривало… Протиставлення — характерна риса митця. Станіслав Тельнюк — За обрієм

Аудіокнига Ліна Костенко — Умирають майстри

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко — Умирають майстри" онлайн українською мовою