Популярні жанри
поезія 165
проза 61
Програма ЗНО 61
повість 37
казка 34
Казка 29
роман 25
оповідання 18
новела 16
поема 14
Вірші від Кварталу 13
пісня 11
сучасна література 11
балада 7
драма 4
байка 3
п’єса 2
дума 2
Поема 1
п'єса 1
дитячий 1
горор 1
містика 1
Нон-фікшн 1
фентезі 1

Аудіокнига Ліна Костенко — Біла симфонія

Автор:
Начитано:
Наталка Суп
Жанр:
поезія
Час запису: 00:00:40
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко — Біла симфонія" онлайн українською мовою

Було нам тоді не до сміху.
Ніч підняла завісу –

біла симфонія снігу
пливла над щоглами лісу.

А ліс, як дрейфуюча шхуна,
скрипів, у льоди закутий…
І хлопець, зворушливо юний,
сказав із дорослим смутком:

– Ти пісня моя лебедина,
останнє моє кохання…

В такому віці людина
завжди кохає востаннє.

Бо то уже справа гідности –
життя, бач, як сон, промайнуло.
Підлітки для солідности
мусять мати минуле.

Завіяні снігом вітрила
звисали, як біла гичка…
Я теж йому щось говорила,
і теж, певно, щось трагічне.

Було кохання фатальне,
майже з драми Ростана…
Я тільки сніг пам'ятаю,
отой, що давно розтанув.

Білу симфонію снігу,
шхуну, в льоди закуту…

А нам з тобою – до сміху!
А нам з тобою не смутно!

І добре тобі, і весело
на білому світі жити.
Ти тільки, як всі воскреслі,
не любиш про смерть говорити.

І маєш, напевно, рацію.
Минуле вмерзає в кригу.
І це вже не декорація…

Біла симфонія снігу.

Стогне завія до рання,
зламавши об ліс крило…
Ти – моє перше кохання.
Останнє уже було.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко» подивитись все
Ліна Костенко - Спини мене Даша Трегубова
11931
0
10
Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до струни вона ж слова поспалює вустами спини мене спини і схамени ще поки можу дум Ліна Костенко - Спини мене
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
104165
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Ліна Костенко — Біла симфонія Наталка Суп
7325
0
10
Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, ост Ліна Костенко — Біла симфонія
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна
12001
0
10
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора
Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день Ліля Ребрик
30451
0
10
Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день
Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера... Ірина Сухарь
10136
0
10
Вірш Ліни Костенко «Хай буде легко...» — філософський етюд про пам'ять, про почуття, про відчуття життя, в якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера...
Інші книги виконавця «Наталка Суп» подивитись все
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
6683
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Леся Українка — Стояла я і слухала весну Наталка Суп
17335
0
10
Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії Леся Українка — Стояла я і слухала весну
Ліна Костенко — Розкажу Наталка Суп
7180
0
10
Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. Ліна Костенко — Розкажу
Ліна Костенко — Біла симфонія Наталка Суп
7325
0
10
Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, ост Ліна Костенко — Біла симфонія
Ліна Костенко — І скаже світ... Наталка Суп
6573
0
10
І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані. Що можеш ти, розгублене дитя, зробити для вселюдського прогресу? — Я можу тільки кинути життя історії Ліна Костенко — І скаже світ...
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
104165
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Схожі книги подивитись все
Павло Тичина — Пам'яті тридцяти Олександр Пікалов
13613
0
10
В основі твору — дійсний трагічний факт: бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російсько-більшовицької навали. Останки загиблих юнаків були поховані на дніпровськи Павло Тичина — Пам'яті тридцяти
Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера... Ірина Сухарь
10136
0
10
Вірш Ліни Костенко «Хай буде легко...» — філософський етюд про пам'ять, про почуття, про відчуття життя, в якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера...
Юрій Федькович - Шельвах Тетяна Асєєва
5096
0
10
Ой та нікому так, нікому, Та як жовняру молодому у кабатинці, у ремінню Ходити шельвах по камінню, Ой та по зимнім, зимнесенькім У кабатиню тонесенькім. Ой ходить шельвах по морозі, А камінь тріснув на підлозі; Ой камінь тріснув, Юрій Федькович - Шельвах
Микола Костомаров - Дитинка Максим Тимченко
5772
0
10
Дитинка Микола Костомаров Із народного предания Темної ночі коло воріт Хтось стукотить; Панська служанка вийшла у сіни: Коло порога мізильна дитина В золотім кріслі сидить. – На тобі, паня, мізинну дитину, Пестуй, годуй, як ріднен Микола Костомаров - Дитинка
Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось... Ольга Гайдай
7306
0
10
Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось; Радо підняв хлібороб звичної праці тягар. Передбачаючи зиму прийдешню, в турботі хазяйській, Саду пильнує свого, ниви свої засіва. Скажеш, щасливий оратай. Але щасливіший од нього, Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...
Олександр Козинець — Єво, прокинься... Ігор Поліщук
3216
0
10
Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередин Олександр Козинець — Єво, прокинься...