Аудіокнига Ліна Костенко - Чайка на крижині


Начитано:
Жанр:
Час запису: 0:01:23
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко - Чайка на крижині" онлайн українською мовою

В цьому році зима не вдягала білої свити.
Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.
Пошукала, поплакала... Що ж робити? —
Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав.

Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.
Сперечалася з морем, несла сум"яття вітрів.
Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,
Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.

Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.
Лід кришився, б'ючись об каміння берегове...
І нарешті по Одрі — темній, широкій —
На останній крижині самотня чайка пливе.

— Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря?
Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.
А крижина тонка. А крижина майже прозора...
Ну, а що, як її підмиє вода весняна?

Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?
затріщить і відломиться... Піде вода кругами...
— Дивна людино! Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко» подивитись все
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
108348
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
7965
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день Ліля Ребрик
31948
0
10
Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день
Ліна Костенко — Маруся Чурай Тетяна Гончарова
97079
0
10
Тематично й композиційно роман надзвичайно складний, багаторівневий, багатопроблемний. Він «нагадує кристал, у якому безліч граней» (В. Панченко). Майже три з половиною століття живе в народі легенда про Марусю Чу­рай — славнозвіс Ліна Костенко — Маруся Чурай
Ліна Костенко — Розкажу Наталка Суп
8696
0
10
Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. Ліна Костенко — Розкажу
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
46745
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила
Інші книги виконавця «Альона Альона» подивитись все
Ліна Костенко - Чайка на крижині Альона Альона
16270
0
10
В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з Ліна Костенко - Чайка на крижині
Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах Альона Альона
12300
0
10
Ніч... а човен — як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) ...Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи... І внизу, і вгорі глибини... О, який же прекрасний ти, Світ Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах
Ліна Костенко - Кольорові миші Альона Альона
20549
0
10
Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили при народі, коли наук не знали ще ладом, — кажу, давно, кажу, у Вишгороді підсудна Ан Ліна Костенко - Кольорові миші
Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду Альона Альона
46146
0
10
Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу — Малого сліду Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
17105
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Ліна Костенко - Доля Альона Альона
7888
0
10
Наснився мені чудернацький базар: під небом у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні були царівен не гірш, а другі – як бідні Міньйони. Хту купляв собі Долю за гріш. А хто – і за мільони. Ліна Костенко - Доля
Схожі книги подивитись все
Lesia Ukrainka — Anhel pomsty Dasha Astafieva
19801
0
10
Lesya Ukrainka is a Ukrainian poet, writer, folklorist, and translator. The creative heritage of Lesya Ukrainka includes more than 270 poems, not counting narrative poetry and dramatic works in verse, one and a half dozen stories, Lesia Ukrainka — Anhel pomsty
Станіслав Тельнюк — Скіфські баби Галина Тельнюк
4374
0
10
Це твір, у якому автор згадує про кам’яні статуї — скіфські баби. Це — монументальні скульптури, що були для давніх людей як ідоли-обереги. Статуї символізували зв’язок землі з небом, а небо у кочівників вважалося священним. Твір Станіслав Тельнюк — Скіфські баби
Юлія Бережко-Камінська — Так сухо, що трави на шепіт зійшли Ігор Поліщук
3742
0
10
Юлія Бережко-Камінська — журналістка, редакторка друкованих видань, організаторка численних мистецьких заходів – вечорів камерної та класичної музики, оперного співу, поезії, співорганізатор Всеукраїнського фестивалю поезії та авт Юлія Бережко-Камінська — Так сухо, що трави на шепіт зійшли
Василь Стус — Господи, гніву пречистого Володимир Мартинець
16811
0
10
Поезія утверджує впевне­ність ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Автор говорить про власну силу і незламність: «Де не стоятиму — вистою». Він показує свою непідвладність обставинам, Василь Стус — Господи, гніву пречистого
Павло Тичина - Арфами, арфами... Гарік Корогодський
20546
0
10
Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами — наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій Вогневий! Сміх буде, плач буде Пе Павло Тичина - Арфами, арфами...
Євген Маланюк — Уривок з поеми Андрій Рудий
16721
0
10
«Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи січовика, отамана, Січі. Використавши козацьку тематику, Є. Маланю Євген Маланюк — Уривок з поеми