Аудіокнига Ліна Костенко - А затишок співає, мов сирена


Жанр:
Час запису: 00:00:26
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко - А затишок співає, мов сирена" онлайн українською мовою

Відео взято зі святкового конценту до Дня незалежності України в ефірі телемарафону «Єдині новини».
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко» подивитись все
Ліна Костенко - Чайка на крижині Альона Альона
13882
0
10
В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з Ліна Костенко - Чайка на крижині
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
14346
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Ліна Костенко — Я вранці голос горлиці люблю Ірина Радченко
5842
0
10
У вірші Ліна Костенко зображує любов до природи у її найрізноманітніших проявах. Авторка оспівує красу природи, яка так сильно відрізняється від перед шумного міста. Ліна Костенко — Я вранці голос горлиці люблю
Ліна Костенко - Кольорові миші Альона Альона
14854
0
10
Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили при народі, коли наук не знали ще ладом, — кажу, давно, кажу, у Вишгороді підсудна Ан Ліна Костенко - Кольорові миші
Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон Ліля Ребрик
5717
0
10
По сей день Посейдон посідає свій трон. У правиці тримає тризуба. В голубій одіссеї реліктових крон причаїлась і зваба, і згуба. За кущами заліг як не Фавн, то Амур. А мужчини високі і мужні. І виходить із піни антична ґламур, вил Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
94426
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Інші книги виконавця «Наталія Мосейчук» подивитись все
Ліна Костенко - А затишок співає, мов сирена Наталія Мосейчук
4448
0
10
Відео взято зі святкового конценту до Дня незалежності України в ефірі телемарафону «Єдині новини». Ліна Костенко - А затишок співає, мов сирена
Схожі книги подивитись все
Юрій Іздрик - Інший Ярослава Гресь
2685
0
10
Поезія в начитуванні Ярослави Гресь з благодійного бієнале «Крила маю». «Крила маю» – перше бiєнале поезiï, що пройшло в Києві у вересні 2021 року . Це по-справжньому особлива подія, де українські зірки, громадські діячі, поети, п Юрій Іздрик - Інший
Serhii Zhadan - Vony navit mozhut zhyty v riznykh mistakh Ihor Polishchuk
75672
0
10
Serhii Zhadan is a laureate of literary prizes in Switzerland, the US, Poland, and Germany and has been translated into 20 languages. In 2020, he was one of the prestigious PEN America Literary Awards nominees. Serhii Zhadan - Vony navit mozhut zhyty v riznykh mistakh
Василь Симоненко — Ти знаєш, що ти — людина? Ната Жижченко
135079
0
10
Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди — Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе дл Василь Симоненко — Ти знаєш, що ти — людина?
Ірина Жиленко - Жар-птиця Аня Ліс
6038
0
10
Сусідка моя — чарівниця — годувала надвечір родзинками у клітці золоту Жар-птицю з очима-намистинками. І як воно трапилось — хто його зна — та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця, і враз освітилас Ірина Жиленко - Жар-птиця
Віолетта Кравченко - Мова Віктор Павлюк
3615
0
10
Мова має значення! Віолетта Кравченко - Мова
Борис Олійник - Пісня про матір Ліля Ребрик
17126
0
10
Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко — і тихо пішла за межу. — Куди ж це ви, мамо?! — сполохано кинулись діти, — Куди ви, б Борис Олійник - Пісня про матір