Аудіокнига Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду


Начитано:
Жанр:
Час запису: 0:00:51
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду" онлайн українською мовою

Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу —
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
I не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: — Молись.
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись. —
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.

[В казематі 1847]
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Тарас Шевченко» подивитись все
Тарас Шевченко — Світе тихий, краю милий… (Розрита могила) Федір Стригун
16025
0
10
«Розрита могила» є першим твором написаним поетом в Україні. У цій поезії звучить протест проти соціального й національного гноблення народу. На питання, за що сплюндрована його країна й за що гине, Україна поет відповідає, що в ї Тарас Шевченко — Світе тихий, краю милий… (Розрита могила)
Тарас Шевченко — У всякого своя доля… (Сон) Федір Стригун
39035
0
10
«Сон» — поема Тараса Шевченка — сатира на деспотичний режим Миколи І. Епіграф до поеми визначає завдання поета: розкрити людям істину, тобто сказати правду про суспільство зла і насильства. Ставлячи на першому місці серед катів і Тарас Шевченко — У всякого своя доля… (Сон)
Тарас Шевченко — Буває в неволі іноді згадаю... Федір Стригун
6843
0
10
У сні авторові являється козак, щоб зробити свою тяжку тарасобульбівську сповідь. Він каже про ту страшну релігійну війну між католиками і православними, у якій «Земля козача зайнялась / І кров’ю, сину, полилась», про боротьбу на Тарас Шевченко — Буває в неволі іноді згадаю...
Тарас Шевченко — У Києві на Подолі… (Чернець) Федір Стригун
7487
0
10
«Чернець» — поема Тараса Шевченка, написана в 1847 в Орській фортеці. Автор зобразив ностальгію та тугу за минулим старого козака. В основі поеми — народна легенда про відомого козацького діяча доби Гетьманщини, фастівського полко Тарас Шевченко — У Києві на Подолі… (Чернець)
Тарас Шевченко — У тієї Катерини... Федір Стригун
9424
0
10
«У тієї Катерини» — балада Тараса Шевченка, написана 1848 року. Тему й основні моменти сюжету балади запозичено Шевченком з народної пісні про тройзілля, поширеної в багатьох варіантах по всій Україні. Залишивши центральний мотив Тарас Шевченко — У тієї Катерини...
Тарас Шевченко - Єретик Євгеній Янович
19169
0
10
Єретик — поема видатного українського поета Тараса Шевченка. Датується за автографом в окремому зошиті: присвята «Шафарикові» — 22 листопада 1845 р., Переяслав; поема — 10 жовтня 1845 р., с. Мар’їнське. Тарас Шевченко - Єретик
Інші книги виконавця «Альона Альона» подивитись все
Ліна Костенко - Кольорові миші Альона Альона
20544
0
10
Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили при народі, коли наук не знали ще ладом, — кажу, давно, кажу, у Вишгороді підсудна Ан Ліна Костенко - Кольорові миші
Ліна Костенко - Доля Альона Альона
7888
0
10
Наснився мені чудернацький базар: під небом у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні були царівен не гірш, а другі – як бідні Міньйони. Хту купляв собі Долю за гріш. А хто – і за мільони. Ліна Костенко - Доля
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
17104
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах Альона Альона
12280
0
10
Ніч... а човен — як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) ...Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи... І внизу, і вгорі глибини... О, який же прекрасний ти, Світ Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах
Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду Альона Альона
46141
0
10
Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу — Малого сліду Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду
Ліна Костенко - Чайка на крижині Альона Альона
16266
0
10
В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з Ліна Костенко - Чайка на крижині
Схожі книги подивитись все
Василь Голобородько — Наша мова Євген Кошовий
12930
0
10
Вірш «Наша мова» — це своєрідний заспів до збірки «Калина об Різдві». У ньому автор звертається до мотиву мови як генетичного коду нації. На перший погляд, поезія дуже проста за бу­довою — складається лише із двох строф, не має ба Василь Голобородько — Наша мова
Григорій Сковорода — De libertate Анастасія Оруджова
16873
0
10
Для ліричного героя воля — найбільше багатство, найвища цінність. У про­тиставленні золота і свободи, на думку автора, перемагає свобода. Уособ­ленням вільної людини, яка змогла подарувати надію на волю українцям, є Б. Хмельницьки Григорій Сковорода — De libertate
Леся Українка - Мріє, не зрадь! Аня Ліс
12665
0
10
Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари в серце Леся Українка - Мріє, не зрадь!
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна
14049
0
10
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора
Катерина Калитко - Ще трохи лишається до цілунку і до весни Ірина Лузіна
6644
0
10
Катерина Калитко – письменниця і перекладачка. Народилася 1982 року у Вінниці. Закінчила Києво-Могилянську академію. Журналістка за фахом. Авторка шести книжок поезії та двох книг короткої прози. Лауреатка премій «Книга року BBC» Катерина Калитко - Ще трохи лишається до цілунку і до весни
Борис Грінченко - Матері Богдан Цокало
2884
0
10
Ти надо мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, Мене малого доглядала І сповивала, і кохала, Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи Не довелось мені на світі Із лихом, з горем вкупі жити; І все кохання, що палало У тебе Борис Грінченко - Матері