Аудіокнига Микола Костомаров - Дитинка


Жанр:
Час запису: 00:01:18
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Микола Костомаров - Дитинка" онлайн українською мовою

Дитинка
Микола Костомаров

Із народного предания

Темної ночі коло воріт

Хтось стукотить;

Панська служанка вийшла у сіни:

Коло порога мізильна дитина

В золотім кріслі сидить.

– На тобі, паня, мізинну дитину,

Пестуй, годуй, як рідненького сина,

Пестуй його!

Ти ж, моя кросю, не плач слізоньками,

Під вишиваними спи пелюшками,

Моє дитя!

Будеш горішками срібними граться,

Золотим яблучком перекидаться,

Рости, дитя!

Виростеш, в золоті будеш ходити,

Будуть паняночки тебе любити.

Рости, дитя!

Білеє личенько, карії очі,

Буде щасливе, як серденько схоче…

Моє дитя!

Виростеш, станеш про рід свій питати.

Де тебе, роде, добути, узяти…

Роду нема!

Рід не насіння – на ниві не зійде,

Сльози не дощик – воно не підійде,

Горе моє!

На небі зірка – ясна зірниця,

То твоя доля – твоя красовиця,

Доля твоя!

На небі доля – то вірна дружина,

На світі люди – світ цілий родина,

Світ не малий!Дитинка
Микола Костомаров

Из народного предания

Темної ночі коло воріт

Хтось стукотить;

Панська служанка вийшла у сіни:

Коло порога мізильна дитина

В золотім кріслі сидить.

– На тобі, паня, мізинну дитину,

Пестуй, годуй, як рідненького сина,

Пестуй його!

Ти ж, моя кросю, не плач слізоньками,

Під вишиваними спи пелюшками,

Моє дитя!

Будеш горішками срібними граться,

Золотим яблучком перекидаться,

Рости, дитя!

Виростеш, в золоті будеш ходити,

Будуть паняночки тебе любити.

Рости, дитя!

Білеє личенько, карії очі,

Буде щасливе, як серденько схоче…

Моє дитя!

Виростеш, станеш про рід свій питати.

Де тебе, роде, добути, узяти…

Роду нема!

Рід не насіння – на ниві не зійде,

Сльози не дощик – воно не підійде,

Горе моє!

На небі зірка – ясна зірниця,

То твоя доля – твоя красовиця,

Доля твоя!

На небі доля – то вірна дружина,

На світі люди – світ цілий родина,

Світ не малий!
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Микола Костомаров» подивитись все
Микола Костомаров - Соловейко Дар'я Коломієць
6522
0
10
Микола Костомаров “Соловейко” Пейзажно-медитативна лірика, в якій автор майстерно передав всю красу природи та спів солов’я. З тексту ми можемо здогадатись, що письменник описує однозначно весняну пору року, адже в вірші так багат Микола Костомаров - Соловейко
Микола Костомаров - Дитинка Максим Тимченко
5027
0
10
Дитинка Микола Костомаров Із народного предания Темної ночі коло воріт Хтось стукотить; Панська служанка вийшла у сіни: Коло порога мізильна дитина В золотім кріслі сидить. – На тобі, паня, мізинну дитину, Пестуй, годуй, як ріднен Микола Костомаров - Дитинка
Інші книги виконавця «Максим Тимченко» подивитись все
Борис Грінченко - Під тихими вербами Максим Тимченко
17181
0
10
«Під тихими вербами» Бориса Грінченка — друга частина дилогії, продовження повісті «Серед темної ночі». Тут так само гостро звучить проблема соціальної несправедливості, твір має символічне закінчення, яке втілює надію на світле м Борис Грінченко - Під тихими вербами
Леся Українка - Конвалія Максим Тимченко
14241
0
10
Ілюстрацію створила студентка інституту Projector Оксана Шкоропад у межах курсу Illustration for Designers. Леся Українка - Конвалія
Богдан Лепкий - Мотря Максим Тимченко
38164
0
10
Лепкий Богдан “Мотря” Чи бувають щасливими люди, яким треба робити вибір між коханням та владою? Саме про це розмірковує на сторінках свого твору видатний український письменник Богдан Сильвестрович Лепкий. У цьому творі любитель Богдан Лепкий - Мотря
Валер’ян Підмогильний - Невеличка драма Максим Тимченко
45420
0
10
В.Підмогильний “Невеличка драма” Твір став продовженням марґінальної теми “Міста”, але в основному зосереджений на любовних колізіях, на протистоянні світлих ідеалізованих уявлень про сердечні почуття та грубо утилітарні ставлення Валер’ян Підмогильний - Невеличка драма
Євген Гребінка - Горобці та вишня Максим Тимченко
6524
0
10
Глянь, глянь, летять, да їх летить чимало, Куди оце летять з оселі Горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. На Вишеньці їх геть-то насідало, І бенкет зараз підняли; Цвірінькають, джеркочуть знай на Вишні Із ранку самого до пізн Євген Гребінка - Горобці та вишня
Спиридон Черкасенко - Пригоди молодого лицаря Максим Тимченко
9084
0
10
Спиридон Черкасенко “Пригоди молодого лицаря” Історико-пригодницький роман для молоді Спиридона Черкасенка, вперше виданий 1937 року. Черкасенко наповнив свій твір особливими сюжетними рисами, збагатив його структуру новими якостя Спиридон Черкасенко - Пригоди молодого лицаря
Схожі книги подивитись все
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
2094
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Леся Українка - В магазині квіток Любов Базів
5850
0
10
Ілюстрацію створила студентка інституту Projector Оксана Шкоропад у межах курсу Illustration for Designers. Леся Українка - В магазині квіток
Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять... Галина Тельнюк
2830
0
10
«Мені твої сніги болять...» — вірш з інтимної лірики Галі Тельнюк. Ця поезія — звертання до того, хто завдав болі, хвилювань. Епітети «далекий», «холодний» додають нотки суму та байдужості у вірш.. Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять...
Василь Стус — Господи, гніву пречистого Володимир Мартинець
13778
0
10
Поезія утверджує впевне­ність ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Автор говорить про власну силу і незламність: «Де не стоятиму — вистою». Він показує свою непідвладність обставинам, Василь Стус — Господи, гніву пречистого
Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось... Ольга Гайдай
6374
0
10
Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось; Радо підняв хлібороб звичної праці тягар. Передбачаючи зиму прийдешню, в турботі хазяйській, Саду пильнує свого, ниви свої засіва. Скажеш, щасливий оратай. Але щасливіший од нього, Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
37338
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила