Коментарі
Доки пусто

Аудіокнига Микола Костомаров - Дитинка

Автор:
Начитано:
Максим Тимченко
Жанр:
поезія
Час запису: 00:01:18
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Микола Костомаров - Дитинка" онлайн українською мовою

Дитинка
Микола Костомаров

Із народного предания

Темної ночі коло воріт

Хтось стукотить;

Панська служанка вийшла у сіни:

Коло порога мізильна дитина

В золотім кріслі сидить.

– На тобі, паня, мізинну дитину,

Пестуй, годуй, як рідненького сина,

Пестуй його!

Ти ж, моя кросю, не плач слізоньками,

Під вишиваними спи пелюшками,

Моє дитя!

Будеш горішками срібними граться,

Золотим яблучком перекидаться,

Рости, дитя!

Виростеш, в золоті будеш ходити,

Будуть паняночки тебе любити.

Рости, дитя!

Білеє личенько, карії очі,

Буде щасливе, як серденько схоче…

Моє дитя!

Виростеш, станеш про рід свій питати.

Де тебе, роде, добути, узяти…

Роду нема!

Рід не насіння – на ниві не зійде,

Сльози не дощик – воно не підійде,

Горе моє!

На небі зірка – ясна зірниця,

То твоя доля – твоя красовиця,

Доля твоя!

На небі доля – то вірна дружина,

На світі люди – світ цілий родина,

Світ не малий!Дитинка
Микола Костомаров

Из народного предания

Темної ночі коло воріт

Хтось стукотить;

Панська служанка вийшла у сіни:

Коло порога мізильна дитина

В золотім кріслі сидить.

– На тобі, паня, мізинну дитину,

Пестуй, годуй, як рідненького сина,

Пестуй його!

Ти ж, моя кросю, не плач слізоньками,

Під вишиваними спи пелюшками,

Моє дитя!

Будеш горішками срібними граться,

Золотим яблучком перекидаться,

Рости, дитя!

Виростеш, в золоті будеш ходити,

Будуть паняночки тебе любити.

Рости, дитя!

Білеє личенько, карії очі,

Буде щасливе, як серденько схоче…

Моє дитя!

Виростеш, станеш про рід свій питати.

Де тебе, роде, добути, узяти…

Роду нема!

Рід не насіння – на ниві не зійде,

Сльози не дощик – воно не підійде,

Горе моє!

На небі зірка – ясна зірниця,

То твоя доля – твоя красовиця,

Доля твоя!

На небі доля – то вірна дружина,

На світі люди – світ цілий родина,

Світ не малий!
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Микола Костомаров» подивитись все
Микола Костомаров - Дитинка Максим Тимченко
1198
0
10
Дитинка Микола Костомаров Із народного предания Темної ночі коло воріт Хтось стукотить; Панська служанка вийшла у сіни: Коло порога мізильна дитина В золотім кріслі сидить. – На тобі, паня, мізинну дитину, Пестуй, годуй, як ріднен Микола Костомаров - Дитинка
Микола Костомаров - Соловейко Дар'я Коломієць
1174
0
10
Микола Костомаров “Соловейко” Пейзажно-медитативна лірика, в якій автор майстерно передав всю красу природи та спів солов’я. З тексту ми можемо здогадатись, що письменник описує однозначно весняну пору року, адже в вірші так багат Микола Костомаров - Соловейко
Інші книги виконавця «Максим Тимченко» подивитись все
Борис Грінченко - Під тихими вербами Максим Тимченко
3599
0
10
«Під тихими вербами» Бориса Грінченка — друга частина дилогії, продовження повісті «Серед темної ночі». Тут так само гостро звучить проблема соціальної несправедливості, твір має символічне закінчення, яке втілює надію на світле м Борис Грінченко - Під тихими вербами
Спиридон Черкасенко - Пригоди молодого лицаря Максим Тимченко
788
0
10
Спиридон Черкасенко - Пригоди молодого лицаря
Олена Теліга - Вечірня пісня Максим Тимченко
2217
0
10
За вікнами день холоне, У вікнах — перші вогні ... Замкни у моїх долонях Ненависть свою і гнів. Зложи на мої коліна Каміння жорстоких днів, І срібло свого полину Мені поклади до ніг. Щоб легке, розкуте серце Співало, як вільний пт Олена Теліга - Вечірня пісня
Валер'ян Підмогильний - Невеличка драма Максим Тимченко
9914
0
10
В.Підмогильний “Невеличка драма” Твір став продовженням марґінальної теми “Міста”, але в основному зосереджений на любовних колізіях, на протистоянні світлих ідеалізованих уявлень про сердечні почуття та грубо утилітарні ставлення Валер'ян Підмогильний - Невеличка драма
Тарас Шевченко - Над Дніпровою сагою Максим Тимченко
2021
0
10
Над Дніпровою сагóю Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною. Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє. Стоїть старий, похилився, Мов козак той зажурився. Що без долі, без роди́ни Та без вірної дружини, І друж Тарас Шевченко - Над Дніпровою сагою
Богдан Лепкий - Мотря Максим Тимченко
7993
0
10
Богдан Лепкий - Мотря
Схожі книги подивитись все
Віктор Забіла - Гуде вітер вельми в полі!.. Сергій Бриль
1339
0
10
Гуде вітер вельми в полі!.. Забіла Віктор Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Козак нудить, сердешний, Що робить, не знає. Гуде вітер вельм Віктор Забіла - Гуде вітер вельми в полі!..
Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько Ельдар Кабіров
1699
0
10
«Порадь мені, старий батько...» Михайло Грушевський Порадь мені, старий батько, И ти, рідная ненько. Що робити тепер маю, Хлопець молоденький. Розіслалися дві стежки, Та й кінця не маю, Якою простувати, Ніяк не вгадаю. Ой, хто віз Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько
Тарас Шевченко — Світе тихий, краю милий… (Розрита могила) Федір Стригун
500
0
10
«Розрита могила» є першим твором написаним поетом в Україні. У цій поезії звучить протест проти соціального й національного гноблення народу. На питання, за що сплюндрована його країна й за що гине, Україна поет відповідає, що в ї Тарас Шевченко — Світе тихий, краю милий… (Розрита могила)
Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона... Ольга Гайдай
1825
0
10
Вона зійшла до моря. Хто вона, Навіть самій їй байдуже віднині. ...Хіба ж не всі ми - єдності луна В скороминущій і пустій відміні? Лінивий рух - і ось під ноги ліг Прозорий вінчик - кинута намітка, І на стрункім стеблі високих ні Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона...
Юрій Федькович - Шельвах Тетяна Асєєва
1183
0
10
Ой та нікому так, нікому, Та як жовняру молодому у кабатинці, у ремінню Ходити шельвах по камінню, Ой та по зимнім, зимнесенькім У кабатиню тонесенькім. Ой ходить шельвах по морозі, А камінь тріснув на підлозі; Ой камінь тріснув, Юрій Федькович - Шельвах
Леонід Мосендз - Осіння ніч Тетяна Асєєва
1103
0
10
Осіння ніч… Коротка, як і влітку… – Ніщо не вдієш, дівчино, прощай! – Я буду ждать. Повернешся ти швидко? – Я буду вірною!.. Не забувай!.. Був ясний ранок. Злотом старовинним Прозорився напроти сходу ліс. Усе здавалось довіку незм Леонід Мосендз - Осіння ніч