Аудіокнига Микола Костомаров - Дитинка


Жанр:
Час запису: 00:01:18
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Микола Костомаров - Дитинка" онлайн українською мовою

Дитинка
Микола Костомаров

Із народного предания

Темної ночі коло воріт

Хтось стукотить;

Панська служанка вийшла у сіни:

Коло порога мізильна дитина

В золотім кріслі сидить.

– На тобі, паня, мізинну дитину,

Пестуй, годуй, як рідненького сина,

Пестуй його!

Ти ж, моя кросю, не плач слізоньками,

Під вишиваними спи пелюшками,

Моє дитя!

Будеш горішками срібними граться,

Золотим яблучком перекидаться,

Рости, дитя!

Виростеш, в золоті будеш ходити,

Будуть паняночки тебе любити.

Рости, дитя!

Білеє личенько, карії очі,

Буде щасливе, як серденько схоче…

Моє дитя!

Виростеш, станеш про рід свій питати.

Де тебе, роде, добути, узяти…

Роду нема!

Рід не насіння – на ниві не зійде,

Сльози не дощик – воно не підійде,

Горе моє!

На небі зірка – ясна зірниця,

То твоя доля – твоя красовиця,

Доля твоя!

На небі доля – то вірна дружина,

На світі люди – світ цілий родина,

Світ не малий!Дитинка
Микола Костомаров

Из народного предания

Темної ночі коло воріт

Хтось стукотить;

Панська служанка вийшла у сіни:

Коло порога мізильна дитина

В золотім кріслі сидить.

– На тобі, паня, мізинну дитину,

Пестуй, годуй, як рідненького сина,

Пестуй його!

Ти ж, моя кросю, не плач слізоньками,

Під вишиваними спи пелюшками,

Моє дитя!

Будеш горішками срібними граться,

Золотим яблучком перекидаться,

Рости, дитя!

Виростеш, в золоті будеш ходити,

Будуть паняночки тебе любити.

Рости, дитя!

Білеє личенько, карії очі,

Буде щасливе, як серденько схоче…

Моє дитя!

Виростеш, станеш про рід свій питати.

Де тебе, роде, добути, узяти…

Роду нема!

Рід не насіння – на ниві не зійде,

Сльози не дощик – воно не підійде,

Горе моє!

На небі зірка – ясна зірниця,

То твоя доля – твоя красовиця,

Доля твоя!

На небі доля – то вірна дружина,

На світі люди – світ цілий родина,

Світ не малий!
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Микола Костомаров» подивитись все
Микола Костомаров - Соловейко Дар'я Коломієць
8823
0
10
Микола Костомаров “Соловейко” Пейзажно-медитативна лірика, в якій автор майстерно передав всю красу природи та спів солов’я. З тексту ми можемо здогадатись, що письменник описує однозначно весняну пору року, адже в вірші так багат Микола Костомаров - Соловейко
Микола Костомаров - Дитинка Максим Тимченко
6395
0
10
Дитинка Микола Костомаров Із народного предания Темної ночі коло воріт Хтось стукотить; Панська служанка вийшла у сіни: Коло порога мізильна дитина В золотім кріслі сидить. – На тобі, паня, мізинну дитину, Пестуй, годуй, як ріднен Микола Костомаров - Дитинка
Інші книги виконавця «Максим Тимченко» подивитись все
Валер’ян Підмогильний - Невеличка драма Максим Тимченко
53185
0
10
В.Підмогильний “Невеличка драма” Твір став продовженням марґінальної теми “Міста”, але в основному зосереджений на любовних колізіях, на протистоянні світлих ідеалізованих уявлень про сердечні почуття та грубо утилітарні ставлення Валер’ян Підмогильний - Невеличка драма
Богдан Лепкий - Мотря Максим Тимченко
46349
0
10
Лепкий Богдан “Мотря” Чи бувають щасливими люди, яким треба робити вибір між коханням та владою? Саме про це розмірковує на сторінках свого твору видатний український письменник Богдан Сильвестрович Лепкий. У цьому творі любитель Богдан Лепкий - Мотря
Борис Грінченко - Під тихими вербами Максим Тимченко
21577
0
10
«Під тихими вербами» Бориса Грінченка — друга частина дилогії, продовження повісті «Серед темної ночі». Тут так само гостро звучить проблема соціальної несправедливості, твір має символічне закінчення, яке втілює надію на світле м Борис Грінченко - Під тихими вербами
Євген Гребінка - Горобці та вишня Максим Тимченко
7973
0
10
Глянь, глянь, летять, да їх летить чимало, Куди оце летять з оселі Горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. На Вишеньці їх геть-то насідало, І бенкет зараз підняли; Цвірінькають, джеркочуть знай на Вишні Із ранку самого до пізн Євген Гребінка - Горобці та вишня
Олена Теліга - Вечірня пісня Максим Тимченко
10735
0
10
За вікнами день холоне, У вікнах — перші вогні ... Замкни у моїх долонях Ненависть свою і гнів. Зложи на мої коліна Каміння жорстоких днів, І срібло свого полину Мені поклади до ніг. Щоб легке, розкуте серце Співало, як вільний пт Олена Теліга - Вечірня пісня
Ольга Кобилянська - Природа Максим Тимченко
24538
0
10
Новелу "Природа" Іван Франко зараховував до кращих новел цієї письменниці. Природа у новелі — це не тільки п'янка, пишна, велична декорація, яка поетизує "роман на мент" міської дівчини та гуцульського парубка, це — їхня кров і не Ольга Кобилянська - Природа
Схожі книги подивитись все
Тарас Шевченко — Буває в неволі іноді згадаю... Федір Стригун
6788
0
10
У сні авторові являється козак, щоб зробити свою тяжку тарасобульбівську сповідь. Він каже про ту страшну релігійну війну між католиками і православними, у якій «Земля козача зайнялась / І кров’ю, сину, полилась», про боротьбу на Тарас Шевченко — Буває в неволі іноді згадаю...
Олександр Козинець — Льох Ігор Поліщук
3909
0
10
Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередин Олександр Козинець — Льох
Тарас Шевченко — Мені тринадцятий минало... Федір Стригун
53606
0
10
«Мені тринадцятий минало» було написано у 1847 році. Твір увійшов до збірки «Малий кобзар». Ця поезія митця є автобіографічною: дитинство Шевченка було важким. Тому й твір наповнений як позитивом, так і тугою. У вірші автор зображ Тарас Шевченко — Мені тринадцятий минало...
Микола Зеров - В Донбасі Олексій Супрун
12137
0
10
Дванадцять днів, дванадцять синіх чаш Над сірими і ржавими ярами — Ми їх пили маленькими ковтками, Бо знали ми: півмісяць буде наш. З далеких гін, де море і Сиваш, Вітри міцними набігали снами, Схилявся день до західної брами І ва Микола Зеров - В Донбасі
Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні Сергій Злобін
7010
0
10
У рідній моїй стороні Свідзінський Володимир У рідній моїй стороні Не маю я рідного дому, Ні саду — щоб діяти те, Що миле й відрадне мені. Зібрав би я в гарну сім'ю. Дерева, і квіти, і скелі, І плем'я, чий голос — пісні, Любило б Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні
Марґо Ґейко — Він почув антифони... Ігор Поліщук
3790
0
10
Марґо Ґейко – куртуазний творчий цикл літугрупування «Орден Маньєристів». Поет Любов Володимирівна Лисенко – кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, перекладач і вик Марґо Ґейко — Він почув антифони...