Аудіокнига Микола Костомаров - Дитинка


Жанр:
Час запису: 00:01:18
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Микола Костомаров - Дитинка" онлайн українською мовою

Дитинка
Микола Костомаров

Із народного предания

Темної ночі коло воріт

Хтось стукотить;

Панська служанка вийшла у сіни:

Коло порога мізильна дитина

В золотім кріслі сидить.

– На тобі, паня, мізинну дитину,

Пестуй, годуй, як рідненького сина,

Пестуй його!

Ти ж, моя кросю, не плач слізоньками,

Під вишиваними спи пелюшками,

Моє дитя!

Будеш горішками срібними граться,

Золотим яблучком перекидаться,

Рости, дитя!

Виростеш, в золоті будеш ходити,

Будуть паняночки тебе любити.

Рости, дитя!

Білеє личенько, карії очі,

Буде щасливе, як серденько схоче…

Моє дитя!

Виростеш, станеш про рід свій питати.

Де тебе, роде, добути, узяти…

Роду нема!

Рід не насіння – на ниві не зійде,

Сльози не дощик – воно не підійде,

Горе моє!

На небі зірка – ясна зірниця,

То твоя доля – твоя красовиця,

Доля твоя!

На небі доля – то вірна дружина,

На світі люди – світ цілий родина,

Світ не малий!Дитинка
Микола Костомаров

Из народного предания

Темної ночі коло воріт

Хтось стукотить;

Панська служанка вийшла у сіни:

Коло порога мізильна дитина

В золотім кріслі сидить.

– На тобі, паня, мізинну дитину,

Пестуй, годуй, як рідненького сина,

Пестуй його!

Ти ж, моя кросю, не плач слізоньками,

Під вишиваними спи пелюшками,

Моє дитя!

Будеш горішками срібними граться,

Золотим яблучком перекидаться,

Рости, дитя!

Виростеш, в золоті будеш ходити,

Будуть паняночки тебе любити.

Рости, дитя!

Білеє личенько, карії очі,

Буде щасливе, як серденько схоче…

Моє дитя!

Виростеш, станеш про рід свій питати.

Де тебе, роде, добути, узяти…

Роду нема!

Рід не насіння – на ниві не зійде,

Сльози не дощик – воно не підійде,

Горе моє!

На небі зірка – ясна зірниця,

То твоя доля – твоя красовиця,

Доля твоя!

На небі доля – то вірна дружина,

На світі люди – світ цілий родина,

Світ не малий!
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Микола Костомаров» подивитись все
Микола Костомаров - Дитинка Максим Тимченко
6354
0
10
Дитинка Микола Костомаров Із народного предания Темної ночі коло воріт Хтось стукотить; Панська служанка вийшла у сіни: Коло порога мізильна дитина В золотім кріслі сидить. – На тобі, паня, мізинну дитину, Пестуй, годуй, як ріднен Микола Костомаров - Дитинка
Микола Костомаров - Соловейко Дар'я Коломієць
8783
0
10
Микола Костомаров “Соловейко” Пейзажно-медитативна лірика, в якій автор майстерно передав всю красу природи та спів солов’я. З тексту ми можемо здогадатись, що письменник описує однозначно весняну пору року, адже в вірші так багат Микола Костомаров - Соловейко
Інші книги виконавця «Максим Тимченко» подивитись все
Богдан Лепкий - Мотря Максим Тимченко
46197
0
10
Лепкий Богдан “Мотря” Чи бувають щасливими люди, яким треба робити вибір між коханням та владою? Саме про це розмірковує на сторінках свого твору видатний український письменник Богдан Сильвестрович Лепкий. У цьому творі любитель Богдан Лепкий - Мотря
Валер’ян Підмогильний - Невеличка драма Максим Тимченко
52986
0
10
В.Підмогильний “Невеличка драма” Твір став продовженням марґінальної теми “Міста”, але в основному зосереджений на любовних колізіях, на протистоянні світлих ідеалізованих уявлень про сердечні почуття та грубо утилітарні ставлення Валер’ян Підмогильний - Невеличка драма
Тарас Шевченко - Над Дніпровою сагою Максим Тимченко
12211
0
10
Над Дніпровою сагóю Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною. Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє. Стоїть старий, похилився, Мов козак той зажурився. Що без долі, без роди́ни Та без вірної дружини, І друж Тарас Шевченко - Над Дніпровою сагою
Євген Гребінка - Горобці та вишня Максим Тимченко
7948
0
10
Глянь, глянь, летять, да їх летить чимало, Куди оце летять з оселі Горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. На Вишеньці їх геть-то насідало, І бенкет зараз підняли; Цвірінькають, джеркочуть знай на Вишні Із ранку самого до пізн Євген Гребінка - Горобці та вишня
Борис Грінченко - Під тихими вербами Максим Тимченко
21457
0
10
«Під тихими вербами» Бориса Грінченка — друга частина дилогії, продовження повісті «Серед темної ночі». Тут так само гостро звучить проблема соціальної несправедливості, твір має символічне закінчення, яке втілює надію на світле м Борис Грінченко - Під тихими вербами
Іван Франко - Перехресні стежки Максим Тимченко
53954
0
10
Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість «Перехресні стежки». Назва твору символізує «перехрещені» життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв цього твору є носієм сформованого світогляду, має в Іван Франко - Перехресні стежки
Схожі книги подивитись все
Сергій Жадан – Тому що ніколи тебе не вирвеш… Даша Трегубова
8535
0
10
Аудіопоезія в начитуванні Даші Трегубової з благодійного бієнале «Крила маю». «Крила маю» – перше бiєнале поезiï, що пройшло в Києві у вересні 2021 року . Це по-справжньому особлива подія, де українські зірки, громадські діячі, по Сергій Жадан – Тому що ніколи тебе не вирвеш…
Євген Маланюк — Під чужим небом Іван Коренєв
8258
0
10
Євген Маланюк увійшов в історію української літератури як тонкий лірик, багатогранний поет. Його вірші не подібні один на одного, та всі однаково не залишають читача байдужими. Євген Маланюк — Під чужим небом
Віктор Забіла - Гуде вітер вельми в полі!.. Сергій Бриль
9245
0
10
Гуде вітер вельми в полі!.. Забіла Віктор Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Козак нудить, сердешний, Що робить, не знає. Гуде вітер вельм Віктор Забіла - Гуде вітер вельми в полі!..
Галина Тельнюк — Привіт! Я закриваю день... Галина Тельнюк
4258
0
10
«Привіт! Я закриваю день...» — зразок інтимної лірики Галі Тельнюк. У творі присутні описи природи, що перегукуються з настроєм вірша, його ідеєю. Природа вже не вперше увиразнює творчість поетеси. Це — характерна риса Галі Тельню Галина Тельнюк — Привіт! Я закриваю день...
Михайло Коцюбинський - Наша хатка Олексій Рева
11767
0
10
Назносим каміння, назносимо глини, Збудуємо хатку з дверима у сіни Та зробимо в хатці яснее віконце, Щоб сяло над нами, мов золото, сонце. А з житніх сніпочків нашита покрівля Рівнесенько вкриє те наше будівля. Та бузькові треба г Михайло Коцюбинський - Наша хатка
Богдан-Ігор Антонич - Зелена Євангелія Ніна Кірєєва
8458
0
10
Весна — неначе карусель, на каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, і місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, на столі слов’янський дзбан, у дзбані сонце. Ти поклоняйся лиш землі, землі стобарвній, наче сон цей! Богдан-Ігор Антонич - Зелена Євангелія