Аудіокнига Микола Костомаров - Дитинка


Жанр:
Час запису: 00:01:18
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Микола Костомаров - Дитинка" онлайн українською мовою

Дитинка
Микола Костомаров

Із народного предания

Темної ночі коло воріт

Хтось стукотить;

Панська служанка вийшла у сіни:

Коло порога мізильна дитина

В золотім кріслі сидить.

– На тобі, паня, мізинну дитину,

Пестуй, годуй, як рідненького сина,

Пестуй його!

Ти ж, моя кросю, не плач слізоньками,

Під вишиваними спи пелюшками,

Моє дитя!

Будеш горішками срібними граться,

Золотим яблучком перекидаться,

Рости, дитя!

Виростеш, в золоті будеш ходити,

Будуть паняночки тебе любити.

Рости, дитя!

Білеє личенько, карії очі,

Буде щасливе, як серденько схоче…

Моє дитя!

Виростеш, станеш про рід свій питати.

Де тебе, роде, добути, узяти…

Роду нема!

Рід не насіння – на ниві не зійде,

Сльози не дощик – воно не підійде,

Горе моє!

На небі зірка – ясна зірниця,

То твоя доля – твоя красовиця,

Доля твоя!

На небі доля – то вірна дружина,

На світі люди – світ цілий родина,

Світ не малий!Дитинка
Микола Костомаров

Из народного предания

Темної ночі коло воріт

Хтось стукотить;

Панська служанка вийшла у сіни:

Коло порога мізильна дитина

В золотім кріслі сидить.

– На тобі, паня, мізинну дитину,

Пестуй, годуй, як рідненького сина,

Пестуй його!

Ти ж, моя кросю, не плач слізоньками,

Під вишиваними спи пелюшками,

Моє дитя!

Будеш горішками срібними граться,

Золотим яблучком перекидаться,

Рости, дитя!

Виростеш, в золоті будеш ходити,

Будуть паняночки тебе любити.

Рости, дитя!

Білеє личенько, карії очі,

Буде щасливе, як серденько схоче…

Моє дитя!

Виростеш, станеш про рід свій питати.

Де тебе, роде, добути, узяти…

Роду нема!

Рід не насіння – на ниві не зійде,

Сльози не дощик – воно не підійде,

Горе моє!

На небі зірка – ясна зірниця,

То твоя доля – твоя красовиця,

Доля твоя!

На небі доля – то вірна дружина,

На світі люди – світ цілий родина,

Світ не малий!
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Микола Костомаров» подивитись все
Микола Костомаров - Соловейко Дар'я Коломієць
8776
0
10
Микола Костомаров “Соловейко” Пейзажно-медитативна лірика, в якій автор майстерно передав всю красу природи та спів солов’я. З тексту ми можемо здогадатись, що письменник описує однозначно весняну пору року, адже в вірші так багат Микола Костомаров - Соловейко
Микола Костомаров - Дитинка Максим Тимченко
6349
0
10
Дитинка Микола Костомаров Із народного предания Темної ночі коло воріт Хтось стукотить; Панська служанка вийшла у сіни: Коло порога мізильна дитина В золотім кріслі сидить. – На тобі, паня, мізинну дитину, Пестуй, годуй, як ріднен Микола Костомаров - Дитинка
Інші книги виконавця «Максим Тимченко» подивитись все
Борис Грінченко - Під тихими вербами Максим Тимченко
21440
0
10
«Під тихими вербами» Бориса Грінченка — друга частина дилогії, продовження повісті «Серед темної ночі». Тут так само гостро звучить проблема соціальної несправедливості, твір має символічне закінчення, яке втілює надію на світле м Борис Грінченко - Під тихими вербами
Тарас Шевченко - Над Дніпровою сагою Максим Тимченко
12198
0
10
Над Дніпровою сагóю Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною. Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє. Стоїть старий, похилився, Мов козак той зажурився. Що без долі, без роди́ни Та без вірної дружини, І друж Тарас Шевченко - Над Дніпровою сагою
Леся Українка - Конвалія Максим Тимченко
16840
0
10
Ілюстрацію створила студентка інституту Projector Оксана Шкоропад у межах курсу Illustration for Designers. Леся Українка - Конвалія
Олена Теліга - Вечірня пісня Максим Тимченко
10644
0
10
За вікнами день холоне, У вікнах — перші вогні ... Замкни у моїх долонях Ненависть свою і гнів. Зложи на мої коліна Каміння жорстоких днів, І срібло свого полину Мені поклади до ніг. Щоб легке, розкуте серце Співало, як вільний пт Олена Теліга - Вечірня пісня
Микола Костомаров - Дитинка Максим Тимченко
6349
0
10
Дитинка Микола Костомаров Із народного предания Темної ночі коло воріт Хтось стукотить; Панська служанка вийшла у сіни: Коло порога мізильна дитина В золотім кріслі сидить. – На тобі, паня, мізинну дитину, Пестуй, годуй, як ріднен Микола Костомаров - Дитинка
Євген Гребінка - Горобці та вишня Максим Тимченко
7947
0
10
Глянь, глянь, летять, да їх летить чимало, Куди оце летять з оселі Горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. На Вишеньці їх геть-то насідало, І бенкет зараз підняли; Цвірінькають, джеркочуть знай на Вишні Із ранку самого до пізн Євген Гребінка - Горобці та вишня
Схожі книги подивитись все
Ліна Костенко — Я вранці голос горлиці люблю Ірина Радченко
7596
0
10
У вірші Ліна Костенко зображує любов до природи у її найрізноманітніших проявах. Авторка оспівує красу природи, яка так сильно відрізняється від перед шумного міста. Ліна Костенко — Я вранці голос горлиці люблю
Микола Вороний — Блакитна Панна Дарія Іщук
26323
0
10
Микола Вороний створює гімн весняній природі, молодості, натхненню. Новаторство письменника стосовно цього твору виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку», — зазначав в Микола Вороний — Блакитна Панна
Марґо Ґейко — Ever Rest Ігор Поліщук
4621
0
10
Марґо Ґейко – куртуазний творчий цикл літугрупування «Орден Маньєристів». Поет Любов Володимирівна Лисенко – кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, перекладач і вик Марґо Ґейко — Ever Rest
Юлія Бережко-Камінська — Він Ігор Поліщук
4443
0
10
Юлія Бережко-Камінська — журналістка, редакторка друкованих видань, організаторка численних мистецьких заходів – вечорів камерної та класичної музики, оперного співу, поезії, співорганізатор Всеукраїнського фестивалю поезії та авт Юлія Бережко-Камінська — Він
Леся Українка - Мріє, не зрадь! Аня Ліс
12570
0
10
Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари в серце Леся Українка - Мріє, не зрадь!
Тарас Шевченко — Чигрине, Чигрине... Федір Стригун
6966
0
10
«Чигрине, Чигрине» — вірш Тараса Шевченка, написаний у 1844 року в Москві. Твір написано під враженням після відвідання гетьманської столиці Чигирина. Вірш «Чигрине, Чигрине…» відкриває рукописну збірку Т. Шевченка. Це медитативно Тарас Шевченко — Чигрине, Чигрине...