Коментарі
Доки пусто

Аудіокнига Ліна Костенко — Умирають майстри

Автор:
Начитано:
Наталка Суп
Жанр:
поезія
Час запису: 00:00:39
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко — Умирають майстри" онлайн українською мовою

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.
І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все.
Поки геній стоїть, витираючи сльози, метушлива бездарність отари свої пасе.
Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони - як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко» подивитись все
Ліна Костенко — Я вранці голос горлиці люблю Ірина Радченко
2203
0
10
У вірші Ліна Костенко зображує любов до природи у її найрізноманітніших проявах. Авторка оспівує красу природи, яка так сильно відрізняється від перед шумного міста. Ліна Костенко — Я вранці голос горлиці люблю
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
6998
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Ліна Костенко - Життя іде і все без коректур... Ірина Приходько
27583
0
10
Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу. Не знаю я, що буде після нас, в які природа убереться шати. Єдиний, хто не втомлюється, — час. А ми живі, нам Ліна Костенко - Життя іде і все без коректур...
Ліна Костенко — Маруся Чурай Тетяна Гончарова
1796
0
10
Тематично й композиційно роман надзвичайно складний, багаторівневий, багатопроблемний. Він «нагадує кристал, у якому безліч граней» (В. Панченко). Майже три з половиною століття живе в народі легенда про Марусю Чу­рай — славнозвіс Ліна Костенко — Маруся Чурай
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
2268
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна
4104
0
10
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора
Інші книги виконавця «Наталка Суп» подивитись все
Ліна Костенко — Розкажу Наталка Суп
1936
0
10
Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. Ліна Костенко — Розкажу
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
1478
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Леся Українка — Стояла я і слухала весну Наталка Суп
4147
0
10
Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії Леся Українка — Стояла я і слухала весну
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
6998
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Ліна Костенко — І скаже світ... Наталка Суп
1546
0
10
І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані. Що можеш ти, розгублене дитя, зробити для вселюдського прогресу? — Я можу тільки кинути життя історії Ліна Костенко — І скаже світ...
Ліна Костенко — Біла симфонія Наталка Суп
2343
0
10
Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, ост Ліна Костенко — Біла симфонія
Схожі книги подивитись все
Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько Ельдар Кабіров
2501
0
10
«Порадь мені, старий батько...» Михайло Грушевський Порадь мені, старий батько, И ти, рідная ненько. Що робити тепер маю, Хлопець молоденький. Розіслалися дві стежки, Та й кінця не маю, Якою простувати, Ніяк не вгадаю. Ой, хто віз Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько
Галина Тельнюк — Туман Галина Тельнюк
767
0
10
«Туман» — це історія про час та почуття, що охоплюють за одної думки про його швидкоплинність. Туман — символ часу, це підкресліє й сама поетеса. А повтор фрази напочатку та вкінці підсилює нерозривний ланцюг цього дійства. Галина Тельнюк — Туман
Євген Маланюк — Під чужим небом Іван Коренєв
2328
0
10
Євген Маланюк увійшов в історію української літератури як тонкий лірик, багатогранний поет. Його вірші не подібні один на одного, та всі однаково не залишають читача байдужими. Євген Маланюк — Під чужим небом
Василь Стус — Господи, гніву пречистого Володимир Мартинець
520
0
10
Поезія утверджує впевне­ність ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Автор говорить про власну силу і незламність: «Де не стоятиму — вистою». Він показує свою непідвладність обставинам, Василь Стус — Господи, гніву пречистого
Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона... Ольга Гайдай
2623
0
10
Вона зійшла до моря. Хто вона, Навіть самій їй байдуже віднині. ...Хіба ж не всі ми - єдності луна В скороминущій і пустій відміні? Лінивий рух - і ось під ноги ліг Прозорий вінчик - кинута намітка, І на стрункім стеблі високих ні Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона...
Галина Тельнюк — От блискавка б’є... Галина Тельнюк
814
0
10
«От блискавка б’є...» — ліричний твір з елементами описів природи. Блискавка, ніч, дощ, сонце… увиразнюють настрій вірша, додають емоційності. А вода як символ наскрізно пронизує весь твір. Галина Тельнюк — От блискавка б’є...