Аудіокнига Борис Грінченко - Та де вона


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:00:43
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Та де вона" онлайн українською мовою

Та де вона? Невже її й не мати?
А вітер знов неначе повійнув —
«Гей-гей, воли, не гайтеся орати!»
Далекий згук за вітром долинув.

Це там орач оре велику ниву
Серед твердих незайманих степів
І заклика на працю неліниву —
Я в тих словах одмову зрозумів.

Так, се вона, відмова на питання!
Зникають геть зневіра та вагання,
Що душу всю вже змучили украй.

Одмова тут — і проста й зрозуміла:
Працюй, борись, аж поки буде сила,
І всіх людей до праці закликай!
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко – Дівчина Леся Катерина Котенко
3146
0
10
Борис Грінченко – Дівчина Леся
Борис Грінченко - Олеся Христина Петькова
7269
0
10
Борис Грінченко - Олеся
Борис Грінченко - Сорока Анна Ступак
2579
0
10
Борис Грінченко - Сорока
Борис Грінченко - Дурень думкою багатіє Вадим Лисюк
6452
0
10
Борис Грінченко - Дурень думкою багатіє
Борис Грінченко - Без хліба Андрій Рудий
12553
0
10
«Без хліба» — оповідання Бориса Грінченка 1884 року. У творі зображується соціальна несправедливість та бідність українських селян. Борис Грінченко - Без хліба
Борис Грінченко - Два Морози Олександра Кравчук
3618
0
10
У казці «Два морози» є соціальне забарвлення, вона оповідає про моральну перевагу простого трударя над паном. В ній багато і тепло зодягнений пан, який не звик до тріскучих морозів, швидше замерз, ніж убогий селянин, у якого «кожу Борис Грінченко - Два Морози
Інші книги виконавця «Богдан Цокало» подивитись все
Борис Грінченко - Та де вона Богдан Цокало
2131
0
10
Та де вона? Невже її й не мати? А вітер знов неначе повійнув — «Гей-гей, воли, не гайтеся орати!» Далекий згук за вітром долинув. Це там орач оре велику ниву Серед твердих незайманих степів І заклика на працю неліниву — Я в тих сл Борис Грінченко - Та де вона
Борис Грінченко - Матері Богдан Цокало
2164
0
10
Ти надо мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, Мене малого доглядала І сповивала, і кохала, Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи Не довелось мені на світі Із лихом, з горем вкупі жити; І все кохання, що палало У тебе Борис Грінченко - Матері
Схожі книги подивитись все
Василь Симоненко - Закохана Юлія Мухачова
7290
0
10
Ось на тому й ущухла злива, Розійшлися з під’їзду всі. Ти брела по струмках, щаслива В загадковій своїй красі. Били блискавки ще тривогу, Розтинаючи небосхил, – І веселка тобі під ноги Опустилась, чудна, без сил. Довго вітер уперт Василь Симоненко - Закохана
Дмитро Павличко - Я стужився, мила, за тобою... Гарік Корогодський
15535
0
10
Я стужився, мила, за тобою, З туги обернувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам-один між буками стоїть. Грає листя на веснянім сонці, А в душі — печаль, як небеса. Він росте й співає явороньці, І згорає від сльози роса. Сні Дмитро Павличко - Я стужився, мила, за тобою...
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
3443
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
42487
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила
Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці Олександр Овдієнко
20207
0
10
З любов’ю сина і пристрастю справжнього патріота Симоненко говорить у поезії «Задивляюсь у твої зіниці...» про Україну. Тема вічна, але автор знайшов свої, симоненківські, інтонації — прості, щирі й водночас піднесені. За формою ц Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці
Леонід Мосендз - Осіння ніч Тетяна Асєєва
4964
0
10
Осіння ніч… Коротка, як і влітку… – Ніщо не вдієш, дівчино, прощай! – Я буду ждать. Повернешся ти швидко? – Я буду вірною!.. Не забувай!.. Був ясний ранок. Злотом старовинним Прозорився напроти сходу ліс. Усе здавалось довіку незм Леонід Мосендз - Осіння ніч