Аудіокнига Борис Грінченко - Та де вона


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:00:43
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Та де вона" онлайн українською мовою

Та де вона? Невже її й не мати?
А вітер знов неначе повійнув —
«Гей-гей, воли, не гайтеся орати!»
Далекий згук за вітром долинув.

Це там орач оре велику ниву
Серед твердих незайманих степів
І заклика на працю неліниву —
Я в тих словах одмову зрозумів.

Так, се вона, відмова на питання!
Зникають геть зневіра та вагання,
Що душу всю вже змучили украй.

Одмова тут — і проста й зрозуміла:
Працюй, борись, аж поки буде сила,
І всіх людей до праці закликай!
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко - Дурень думкою багатіє Вадим Лисюк
7664
0
10
Борис Грінченко - Дурень думкою багатіє
Борис Грінченко - Та де вона Богдан Цокало
2591
0
10
Та де вона? Невже її й не мати? А вітер знов неначе повійнув — «Гей-гей, воли, не гайтеся орати!» Далекий згук за вітром долинув. Це там орач оре велику ниву Серед твердих незайманих степів І заклика на працю неліниву — Я в тих сл Борис Грінченко - Та де вона
Борис Грінченко - Олеся Христина Петькова
7810
0
10
Борис Грінченко - Олеся
Борис Грінченко - Снігурка Катерина Некрасова
5118
0
10
Борис Грінченко - Снігурка
Борис Грінченко - Сірко Софія Середа
6962
0
10
Борис Грінченко - Сірко
Борис Грінченко - Моє щастя Поліна Ткач
14529
0
10
Борис Грінченко “Моє щастя” Ніжна інтимна лірика з неочікуваним фіналом. Варто умовно поділити цю поезію на три етапи: перший, коли автор розмірковує над земними багатствами і благами та натякає, що для нього це не важливо (“нехай Борис Грінченко - Моє щастя
Інші книги виконавця «Богдан Цокало» подивитись все
Борис Грінченко - Матері Богдан Цокало
2669
0
10
Ти надо мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, Мене малого доглядала І сповивала, і кохала, Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи Не довелось мені на світі Із лихом, з горем вкупі жити; І все кохання, що палало У тебе Борис Грінченко - Матері
Борис Грінченко - Та де вона Богдан Цокало
2591
0
10
Та де вона? Невже її й не мати? А вітер знов неначе повійнув — «Гей-гей, воли, не гайтеся орати!» Далекий згук за вітром долинув. Це там орач оре велику ниву Серед твердих незайманих степів І заклика на працю неліниву — Я в тих сл Борис Грінченко - Та де вона
Схожі книги подивитись все
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
3601
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Станіслав Тельнюк — Перед грозою Галина Тельнюк
4086
0
10
У вірші Станіслав Тельнюк розкриває світ чаруючої природи перед грозою. Автор майстерно диригує оркестром слів, звуки зливаються воєдино та переносять читача в хвилюючий момент початку зливи. Митець грає контрастами: «І липа квітн Станіслав Тельнюк — Перед грозою
Василь Симоненко – Леся Українка Любов Базів
5856
0
10
Десь вітер грає на віолончелі, Морозні пальці приклада до скла, І ти одна в зажуреній оселі Замріяно схилилась до стола. Мов раб німий на араратській скелі Карбує написи про подвиги царя, Ти на папері почуттів моря Переливаєш в ст Василь Симоненко – Леся Українка
Григорій Сковорода — De libertate Анастасія Оруджова
16665
0
10
Для ліричного героя воля — найбільше багатство, найвища цінність. У про­тиставленні золота і свободи, на думку автора, перемагає свобода. Уособ­ленням вільної людини, яка змогла подарувати надію на волю українцям, є Б. Хмельницьки Григорій Сковорода — De libertate
Леся Українка - Мріє, не зрадь! Аня Ліс
12047
0
10
Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари в серце Леся Українка - Мріє, не зрадь!
Дмитро Павличко - Я стужився, мила, за тобою... Гарік Корогодський
17179
0
10
Я стужився, мила, за тобою, З туги обернувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам-один між буками стоїть. Грає листя на веснянім сонці, А в душі — печаль, як небеса. Він росте й співає явороньці, І згорає від сльози роса. Сні Дмитро Павличко - Я стужився, мила, за тобою...