Аудіокнига Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...
0:00
0:00
файл — — —
1m
10s
10s
1m
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x
Слухати аудіокнигу "Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось..." онлайн українською мовою
Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось;
Радо підняв хлібороб звичної праці тягар.
Передбачаючи зиму прийдешню, в турботі хазяйській,
Саду пильнує свого, ниви свої засіва.
Скажеш, щасливий оратай. Але щасливіший од нього,
Хто залюбки обробив ниву душевну свою.
І нерозумний не раз утішається благом тілесним,
Старість немудра, проте щастя не може дознать.
Ти ж наглядай за душею, яке в ній зело проростає,
І не барися полоть, як де недобре зійшло.
Все повиполюй мерщій, де ожина і терен пробились.
Знай, що багатство глушить слова правдивого ряст.
Де проростають свиріпа й часник, висмикуй з корінням,
Правди вовік не узрить, хто засмітив почуття.
Де височіє кедрина, сокирою там поорудуй,
Знай: відкидає господь горді від себе серця.
Ще ж уважай: і на доброму древі, бува, наростає
Пагоння вовче, лихе — геть пообрубуй його! —
Бо хто багато священних книжок прочитає, у того
В серці несита пиха і славолюбство росте.
Все непутяще поли, а добрі рослини викохуй
І щонайперше плекай квітку святу чистоти.
Як він горить, променіє, той вицвіт незаймано чистий!
Відай: найбільше Христа тішить його аромат
Радо підняв хлібороб звичної праці тягар.
Передбачаючи зиму прийдешню, в турботі хазяйській,
Саду пильнує свого, ниви свої засіва.
Скажеш, щасливий оратай. Але щасливіший од нього,
Хто залюбки обробив ниву душевну свою.
І нерозумний не раз утішається благом тілесним,
Старість немудра, проте щастя не може дознать.
Ти ж наглядай за душею, яке в ній зело проростає,
І не барися полоть, як де недобре зійшло.
Все повиполюй мерщій, де ожина і терен пробились.
Знай, що багатство глушить слова правдивого ряст.
Де проростають свиріпа й часник, висмикуй з корінням,
Правди вовік не узрить, хто засмітив почуття.
Де височіє кедрина, сокирою там поорудуй,
Знай: відкидає господь горді від себе серця.
Ще ж уважай: і на доброму древі, бува, наростає
Пагоння вовче, лихе — геть пообрубуй його! —
Бо хто багато священних книжок прочитає, у того
В серці несита пиха і славолюбство росте.
Все непутяще поли, а добрі рослини викохуй
І щонайперше плекай квітку святу чистоти.
Як він горить, променіє, той вицвіт незаймано чистий!
Відай: найбільше Христа тішить його аромат
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Григорій Сковорода»
подивитись все
Григорій Сковорода — De libertate
Анастасія Оруджова
12582
0
10
Григорій Сковорода — Всякому місту — звичай і права...
Володимир Мартинець
22629
0
10
Григорій Сковорода — Бджола та Шершень
Олег Свищ
12375
0
10
Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...
Ольга Гайдай
6094
0
10
Інші книги виконавця «Ольга Гайдай»
подивитись все
Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...
Ольга Гайдай
6094
0
10
Марко Кропивницький - Глитай, або ж Павук
Ольга Гайдай
7363
0
10
Марко Вовчок - Павло Чорнокрил
Ольга Гайдай
12947
0
10
Михайль Семенко - Запрошення
Ольга Гайдай
6622
0
10
Слісаренко Олекса — Чорні Ангели
Ольга Гайдай
11615
0
10
Схожі книги
подивитись все
Василь Симоненко — Я...
Марія Бойко
8849
0
10
Ліна Костенко — І скаже світ...
Наталка Суп
5479
0
10
Євген Маланюк — Під чужим небом
Іван Коренєв
6421
0
10
Ліна Костенко - Життя іде і все без коректур
Іннв Приходько
58805
0
10
Тарас Шевченко - Над Дніпровою сагою
Максим Тимченко
8819
0
10
Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі»
Галина Тельнюк
1958
0
10