Аудіокнига Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:00:28
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі" онлайн українською мовою

Я кохаю ті хмари похмурі,
Що під час велетенської бурі
Як озвуться, то слово їх — грім,
А ударять — перуном палким, —
І здригнеться земля серед бурі,
Як гуркоче розгніваний грім.

Я кохаю ту квітку маленьку,
Що і вітрик зламає бідненьку:
У громами сполохані дні
Захищить її любо мені,
Боронити від лиха бідненьку
В блискавками сполохані дні.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко - Без хліба Андрій Рудий
12873
0
10
«Без хліба» — оповідання Бориса Грінченка 1884 року. У творі зображується соціальна несправедливість та бідність українських селян. Борис Грінченко - Без хліба
Борис Грінченко - Весняні сонети Альона Узлюк
6071
0
10
«Весняні сонети» Бориса Грінченка - то незрівнянний поетичний цикл, в центрі якого весна, як уособлення пробудження, нового життя та оновлення. Тут поміж пейзажними образами паралелізмами вимальовуються інтимні та громадянські мот Борис Грінченко - Весняні сонети
Борис Грінченко - Снігурка Катерина Некрасова
4508
0
10
Борис Грінченко - Снігурка
Борис Грінченко - Під тихими вербами Максим Тимченко
19933
0
10
«Під тихими вербами» Бориса Грінченка — друга частина дилогії, продовження повісті «Серед темної ночі». Тут так само гостро звучить проблема соціальної несправедливості, твір має символічне закінчення, яке втілює надію на світле м Борис Грінченко - Під тихими вербами
Борис Грінченко – Дівчина Леся Катерина Котенко
3360
0
10
Борис Грінченко – Дівчина Леся
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
2811
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Інші книги виконавця «Анна Ступак» подивитись все
Борис Грінченко - Сорока Анна Ступак
2808
0
10
Борис Грінченко - Сорока
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
2811
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Схожі книги подивитись все
Ірина Галишко - Вдома чекають Наталя Могилевська
3669
0
10
Відео взято зі святкового конценту до Дня незалежності України в ефірі телемарафону «Єдині новини». Ірина Галишко - Вдома чекають
Ліна Костенко - Чайка на крижині Альона Альона
15524
0
10
В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з Ліна Костенко - Чайка на крижині
Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі... Галина Тельнюк
3524
0
10
«Десь зорі тихі...» — ліричний вірш Станіслава Тельнюка, що описує пейзажі, навіює спокій. Автор згадує сільську природу та порівнює її з природою міста. Він робить акцент на тиші, спокої, оповідаючи, як сплять дерева та як навшпи Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі...
Левко Боровиковський - Волох Тимур Мірошниченко
4282
0
10
Левко Боровиковський “Волох” Поезія про людину, яка позбулась від звичних людських турбот (грошей, міста, роботи) і практикує відлюдний спосіб життя наодинці з природою та в повному спокої з дуже своєрідним, але багатством: “густи Левко Боровиковський - Волох
Станіслав Тельнюк — Перед грозою Галина Тельнюк
3705
0
10
У вірші Станіслав Тельнюк розкриває світ чаруючої природи перед грозою. Автор майстерно диригує оркестром слів, звуки зливаються воєдино та переносять читача в хвилюючий момент початку зливи. Митець грає контрастами: «І липа квітн Станіслав Тельнюк — Перед грозою
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна
12317
0
10
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора