Популярні жанри
поезія 165
проза 61
Програма ЗНО 61
повість 37
казка 34
Казка 29
роман 25
оповідання 18
новела 16
поема 14
Вірші від Кварталу 13
пісня 11
сучасна література 11
балада 7
драма 4
байка 3
п’єса 2
дума 2
Поема 1
п'єса 1
дитячий 1
горор 1
містика 1
Нон-фікшн 1
фентезі 1

Аудіокнига Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі

Автор:
Начитано:
Анна Ступак
Жанр:
поезія
Час запису: 00:00:28
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі" онлайн українською мовою

Я кохаю ті хмари похмурі,
Що під час велетенської бурі
Як озвуться, то слово їх — грім,
А ударять — перуном палким, —
І здригнеться земля серед бурі,
Як гуркоче розгніваний грім.

Я кохаю ту квітку маленьку,
Що і вітрик зламає бідненьку:
У громами сполохані дні
Захищить її любо мені,
Боронити від лиха бідненьку
В блискавками сполохані дні.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко - Могутній комар Діана Вороніна
4224
0
10
Борис Грінченко - Могутній комар
Борис Грінченко – Дівчина Леся Катерина Котенко
3602
0
10
Борис Грінченко – Дівчина Леся
Борис Грінченко - Олеся Христина Петькова
7832
0
10
Борис Грінченко - Олеся
Борис Грінченко - Сорока Анна Ступак
3344
0
10
Борис Грінченко - Сорока
Борис Грінченко - Два Морози Олександра Кравчук
4288
0
10
У казці «Два морози» є соціальне забарвлення, вона оповідає про моральну перевагу простого трударя над паном. В ній багато і тепло зодягнений пан, який не звик до тріскучих морозів, швидше замерз, ніж убогий селянин, у якого «кожу Борис Грінченко - Два Морози
Борис Грінченко - Без хліба Андрій Рудий
13395
0
10
«Без хліба» — оповідання Бориса Грінченка 1884 року. У творі зображується соціальна несправедливість та бідність українських селян. Борис Грінченко - Без хліба
Інші книги виконавця «Анна Ступак» подивитись все
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
3026
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Борис Грінченко - Сорока Анна Ступак
3344
0
10
Борис Грінченко - Сорока
Схожі книги подивитись все
Василь Симоненко — Ти знаєш, що ти — людина? Ната Жижченко
182925
0
10
Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди — Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе дл Василь Симоненко — Ти знаєш, що ти — людина?
Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні Сергій Злобін
6892
0
10
У рідній моїй стороні Свідзінський Володимир У рідній моїй стороні Не маю я рідного дому, Ні саду — щоб діяти те, Що миле й відрадне мені. Зібрав би я в гарну сім'ю. Дерева, і квіти, і скелі, І плем'я, чий голос — пісні, Любило б Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні
Serhii Zhadan - Vony navit mozhut zhyty v riznykh mistakh Ihor Polishchuk
77850
0
10
Serhii Zhadan is a laureate of literary prizes in Switzerland, the US, Poland, and Germany and has been translated into 20 languages. In 2020, he was one of the prestigious PEN America Literary Awards nominees. Serhii Zhadan - Vony navit mozhut zhyty v riznykh mistakh
Михайло Коцюбинський - Наша хатка Олексій Рева
11566
0
10
Назносим каміння, назносимо глини, Збудуємо хатку з дверима у сіни Та зробимо в хатці яснее віконце, Щоб сяло над нами, мов золото, сонце. А з житніх сніпочків нашита покрівля Рівнесенько вкриє те наше будівля. Та бузькові треба г Михайло Коцюбинський - Наша хатка
Степан Руданський - Калино-малино Андрій Міщенко
4260
0
10
Калино-малино, Ряснеє деревце! Хто ж тебе пригорне, Дівчинонько-серце? Тяженько здихнула, Дівчинонька каже: "Той мене пригорне, Хто косу зав'яже!.." Головка хитнулась, Коса розвинулась, До білої шиї Шовком пригорнулась… Косо, пишн Степан Руданський - Калино-малино
Олена Теліга - Радість Аня Ліс
5846
0
10
Ой, не знаю, що то за причина — Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон-xлопчина. До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед нами стелиться, Ніби з Олена Теліга - Радість