Аудіокнига Борис Грінченко - Моє щастя


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:59

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Моє щастя" онлайн українською мовою

Борис Грінченко “Моє щастя”
Ніжна інтимна лірика з неочікуваним фіналом. Варто умовно поділити цю поезію на три етапи: перший, коли автор розмірковує над земними багатствами і благами та натякає, що для нього це не важливо (“нехай”); другу, коли він описує блаженство бути поруч з кохано - яскраво виражена інтимна лірика; і третю, найкоротшу але найгучнішу - у ній він перекреслює все перераховане вище і заявляє про найбільше щастя для нього - “змогу умерти за рідний край”.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
2998
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Борис Грінченко - Два Морози Олександра Кравчук
4241
0
10
У казці «Два морози» є соціальне забарвлення, вона оповідає про моральну перевагу простого трударя над паном. В ній багато і тепло зодягнений пан, який не звик до тріскучих морозів, швидше замерз, ніж убогий селянин, у якого «кожу Борис Грінченко - Два Морози
Борис Грінченко - Сірко Софія Середа
6988
0
10
Борис Грінченко - Сірко
Борис Грінченко - Сорока Анна Ступак
3277
0
10
Борис Грінченко - Сорока
Борис Грінченко - Матері Богдан Цокало
2681
0
10
Ти надо мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, Мене малого доглядала І сповивала, і кохала, Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи Не довелось мені на світі Із лихом, з горем вкупі жити; І все кохання, що палало У тебе Борис Грінченко - Матері
Борис Грінченко - Моє щастя Поліна Ткач
14552
0
10
Борис Грінченко “Моє щастя” Ніжна інтимна лірика з неочікуваним фіналом. Варто умовно поділити цю поезію на три етапи: перший, коли автор розмірковує над земними багатствами і благами та натякає, що для нього це не важливо (“нехай Борис Грінченко - Моє щастя
Інші книги виконавця «Поліна Ткач» подивитись все
Борис Грінченко - Моє щастя Поліна Ткач
14552
0
10
Борис Грінченко “Моє щастя” Ніжна інтимна лірика з неочікуваним фіналом. Варто умовно поділити цю поезію на три етапи: перший, коли автор розмірковує над земними багатствами і благами та натякає, що для нього це не важливо (“нехай Борис Грінченко - Моє щастя
Схожі книги подивитись все
Борис Грінченко - Моє щастя Поліна Ткач
14552
0
10
Борис Грінченко “Моє щастя” Ніжна інтимна лірика з неочікуваним фіналом. Варто умовно поділити цю поезію на три етапи: перший, коли автор розмірковує над земними багатствами і благами та натякає, що для нього це не важливо (“нехай Борис Грінченко - Моє щастя
Андрій Чайковський - Олюнька Тетяна Пиріжок
24344
0
10
Події, про які йде мова в одній із перших повістей А. Чайковського – «Олюнька» – розгортаються в серпні 1856 року. Місце дії – наддністрянське село Пишнівці, що «на дві милі нижче Самбора», та сама Гординя,де автор провів свої дит Андрій Чайковський - Олюнька
Олег Ольжич - Рудько Віталій Федянин
8101
0
10
По-дитячому наївна та добра повість про відважного півня Рудька. Та не все так просто, адже образ півня і всі його життєві випробування - це лише алюзія, прихована глибокою метафорикою та персоніфікацію. Хто - шукає, той завжди зн Олег Ольжич - Рудько
Наталія Дев’ятко - Злато Сонця, синь Води Наталія Дев’ятко
10783
0
10
По обидва береги Дніпра протягом багатьох століть береже народ стародавні легенди. Одна з них — переказ про тисячолітнє прокляття. Страшним воно було: не знатиме наша земля миру і свободи, чужа воля на ній пануватиме, а той, хто с Наталія Дев’ятко - Злато Сонця, синь Води
Панас Мирний - Лихі люди Марина Тарасова
17162
0
10
У повісті Панаса Мирного «Лихі люди» основа залишається традиційною для української літератури XIX ст. — зіткнення особи і середовища, але спосіб співвіднесення героя і обставин інший: інтелігент і світ тісно пов'язані, а письменн Панас Мирний - Лихі люди
Яків Щоголів - Струни Богдан Бенюк
5995
0
10
Яків Щоголів “Струни” Філософська лірика поета, з роздумами про минуле та майбутнє, про пройдений шлях, та те, що чекає попереду. Цікаво, що в вірші присутній образ води, з нею він і порівнює своє життя та його швидку плинність. Яків Щоголів - Струни