Аудіокнига Борис Грінченко - Сорока


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:44
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Сорока" онлайн українською мовою

В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко - Та де вона Богдан Цокало
2092
0
10
Та де вона? Невже її й не мати? А вітер знов неначе повійнув — «Гей-гей, воли, не гайтеся орати!» Далекий згук за вітром долинув. Це там орач оре велику ниву Серед твердих незайманих степів І заклика на працю неліниву — Я в тих сл Борис Грінченко - Та де вона
Борис Грінченко - Весняні сонети Альона Узлюк
5616
0
10
«Весняні сонети» Бориса Грінченка - то незрівнянний поетичний цикл, в центрі якого весна, як уособлення пробудження, нового життя та оновлення. Тут поміж пейзажними образами паралелізмами вимальовуються інтимні та громадянські мот Борис Грінченко - Весняні сонети
Борис Грінченко - Два Морози Олександра Кравчук
3563
0
10
У казці «Два морози» є соціальне забарвлення, вона оповідає про моральну перевагу простого трударя над паном. В ній багато і тепло зодягнений пан, який не звик до тріскучих морозів, швидше замерз, ніж убогий селянин, у якого «кожу Борис Грінченко - Два Морози
Борис Грінченко - Без хліба Андрій Рудий
12326
0
10
«Без хліба» — оповідання Бориса Грінченка 1884 року. У творі зображується соціальна несправедливість та бідність українських селян. Борис Грінченко - Без хліба
Борис Грінченко – Дівчина Леся Катерина Котенко
3094
0
10
Борис Грінченко – Дівчина Леся
Борис Грінченко - Матері Богдан Цокало
2122
0
10
Ти надо мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, Мене малого доглядала І сповивала, і кохала, Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи Не довелось мені на світі Із лихом, з горем вкупі жити; І все кохання, що палало У тебе Борис Грінченко - Матері
Інші книги виконавця «Анна Ступак» подивитись все
Борис Грінченко - Сорока Анна Ступак
2547
0
10
Борис Грінченко - Сорока
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
2639
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Схожі книги подивитись все
Олександр Козинець — Ти не думай, що... Ігор Поліщук
3828
0
10
Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередин Олександр Козинець — Ти не думай, що...
Ліна Костенко — Так мовчиш Даша Астаф’єва
10258
0
10
Так мовчиш, що заслухатись можна, потонути в м’якій тишині. І якби не було тривожно, то чудесно було б мені. Я не знаю, чи ти вродливий і чи ти на світі один. Ти для мене - як справжнє диво, котре виникло без причин. Але в серці - Ліна Костенко — Так мовчиш
Станіслав Тельнюк — Передосіння Галина Тельнюк
3639
0
10
«Передосіння» — це розповідь про спокійний серпневий день. Автор наповнив вірш легкість, теплотою та коханням, додавши описи природи, звуків та текстур. Станіслав Тельнюк — Передосіння
Ольга Ольхова — Вегетаріанки з неї ніколи б не сталося... Ігор Поліщук
3164
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Вегетаріанки з неї ніколи б не сталося...
Степан Руданський - Калино-малино Андрій Міщенко
3679
0
10
Калино-малино, Ряснеє деревце! Хто ж тебе пригорне, Дівчинонько-серце? Тяженько здихнула, Дівчинонька каже: "Той мене пригорне, Хто косу зав'яже!.." Головка хитнулась, Коса розвинулась, До білої шиї Шовком пригорнулась… Косо, пишн Степан Руданський - Калино-малино
Дмитро Загул - Бабине літо Сергій Бриль
7528
0
10
Упали приморозки ранні На молоду озимину… Берези в білому убранні Гудуть мелодію сумну. В ці дні, задумливо-багряні, Я свого серця не збагну. Снується біле павутиння; Тоненька нитка павука. Струна настроєна осіння Така струнка та Дмитро Загул - Бабине літо