Аудіокнига Борис Грінченко - Сорока


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:44
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Сорока" онлайн українською мовою

В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко - Та де вона Богдан Цокало
2227
0
10
Та де вона? Невже її й не мати? А вітер знов неначе повійнув — «Гей-гей, воли, не гайтеся орати!» Далекий згук за вітром долинув. Це там орач оре велику ниву Серед твердих незайманих степів І заклика на працю неліниву — Я в тих сл Борис Грінченко - Та де вона
Борис Грінченко - Весняні сонети Альона Узлюк
5984
0
10
«Весняні сонети» Бориса Грінченка - то незрівнянний поетичний цикл, в центрі якого весна, як уособлення пробудження, нового життя та оновлення. Тут поміж пейзажними образами паралелізмами вимальовуються інтимні та громадянські мот Борис Грінченко - Весняні сонети
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
2761
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Борис Грінченко - Сам собі пан Аня Ліс
12853
0
10
«Сам собі пан» Бориса Грінченка – гумористично-сатиричне оповідання про селянина, який витратив останні гроші на те, аби побути паном. Автор висміює панів і симпатизує кмітливому Данилу, який шукав права людського, а не панського, Борис Грінченко - Сам собі пан
Борис Грінченко - Олеся Христина Петькова
7427
0
10
Борис Грінченко - Олеся
Борис Грінченко - Сорока Анна Ступак
2702
0
10
Борис Грінченко - Сорока
Інші книги виконавця «Анна Ступак» подивитись все
Борис Грінченко - Сорока Анна Ступак
2702
0
10
Борис Грінченко - Сорока
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
2761
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Схожі книги подивитись все
Іван Франко — Не пора Ірина Ярема
8638
0
10
Іван Франко написав вірш «Не пора…» у складний для себе період арештів і переслідувань. Поезія належить до циклу «Україна». «Не пора…» — це послання до народу. Автор адресував вірш українцям Російської та Австро-Угорської імперій. Іван Франко — Не пора
Дмитро Загул - Бабине літо Сергій Бриль
7677
0
10
Упали приморозки ранні На молоду озимину… Берези в білому убранні Гудуть мелодію сумну. В ці дні, задумливо-багряні, Я свого серця не збагну. Снується біле павутиння; Тоненька нитка павука. Струна настроєна осіння Така струнка та Дмитро Загул - Бабине літо
Тарас Шевченко — Минають дні, минають ночі Ірина Ярема
13081
0
10
Вірш «Минають дні, минають ночі» написано у в’язниці. Цей твір — зразок філософської лірики, адже основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя взагалі. Автор утверджує основну думку тв Тарас Шевченко — Минають дні, минають ночі
Максим Рильський - Мова Ірина Хоменко
22913
0
10
Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. Прислухайтесь, як океан співає — Народ Максим Рильський - Мова
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
43276
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила
Юлія Бережко-Камінська — Так сухо, що трави на шепіт зійшли Ігор Поліщук
3438
0
10
Юлія Бережко-Камінська — журналістка, редакторка друкованих видань, організаторка численних мистецьких заходів – вечорів камерної та класичної музики, оперного співу, поезії, співорганізатор Всеукраїнського фестивалю поезії та авт Юлія Бережко-Камінська — Так сухо, що трави на шепіт зійшли