Аудіокнига Борис Грінченко - Сорока


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:44
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Сорока" онлайн українською мовою

В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко - Весняні сонети Альона Узлюк
6511
0
10
«Весняні сонети» Бориса Грінченка - то незрівнянний поетичний цикл, в центрі якого весна, як уособлення пробудження, нового життя та оновлення. Тут поміж пейзажними образами паралелізмами вимальовуються інтимні та громадянські мот Борис Грінченко - Весняні сонети
Борис Грінченко - Та де вона Богдан Цокало
2590
0
10
Та де вона? Невже її й не мати? А вітер знов неначе повійнув — «Гей-гей, воли, не гайтеся орати!» Далекий згук за вітром долинув. Це там орач оре велику ниву Серед твердих незайманих степів І заклика на працю неліниву — Я в тих сл Борис Грінченко - Та де вона
Борис Грінченко - Матері Богдан Цокало
2668
0
10
Ти надо мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, Мене малого доглядала І сповивала, і кохала, Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи Не довелось мені на світі Із лихом, з горем вкупі жити; І все кохання, що палало У тебе Борис Грінченко - Матері
Борис Грінченко - Два Морози Олександра Кравчук
4232
0
10
У казці «Два морози» є соціальне забарвлення, вона оповідає про моральну перевагу простого трударя над паном. В ній багато і тепло зодягнений пан, який не звик до тріскучих морозів, швидше замерз, ніж убогий селянин, у якого «кожу Борис Грінченко - Два Морози
Борис Грінченко - Моє щастя Поліна Ткач
14529
0
10
Борис Грінченко “Моє щастя” Ніжна інтимна лірика з неочікуваним фіналом. Варто умовно поділити цю поезію на три етапи: перший, коли автор розмірковує над земними багатствами і благами та натякає, що для нього це не важливо (“нехай Борис Грінченко - Моє щастя
Борис Грінченко - Сірко Софія Середа
6960
0
10
Борис Грінченко - Сірко
Інші книги виконавця «Анна Ступак» подивитись все
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
2991
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Борис Грінченко - Сорока Анна Ступак
3262
0
10
Борис Грінченко - Сорока
Схожі книги подивитись все
Ліна Костенко — І скаже світ... Наталка Суп
7106
0
10
І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані. Що можеш ти, розгублене дитя, зробити для вселюдського прогресу? — Я можу тільки кинути життя історії Ліна Костенко — І скаже світ...
Михайль Семенко - Запрошення Ольга Гайдай
9424
0
10
Ви знаєте? Прекрасний краєвид з гори Батиєвої. Ви, певне, не були там ніколи? Не гуляли по сніго-білому полю? Ми вас запрошуємо — наберіться бажання сміливого і приходьте до нас. У нас тут доволі весело. Звичайно, до нас не заходя Михайль Семенко - Запрошення
Євген Маланюк — Під чужим небом Іван Коренєв
8111
0
10
Євген Маланюк увійшов в історію української літератури як тонкий лірик, багатогранний поет. Його вірші не подібні один на одного, та всі однаково не залишають читача байдужими. Євген Маланюк — Під чужим небом
Юлія Бережко-Камінська — Як страшно вперед подивитись... Ігор Поліщук
4695
0
10
Юлія Бережко-Камінська — журналістка, редакторка друкованих видань, організаторка численних мистецьких заходів – вечорів камерної та класичної музики, оперного співу, поезії, співорганізатор Всеукраїнського фестивалю поезії та авт Юлія Бережко-Камінська — Як страшно вперед подивитись...
Тарас Шевченко — Мені тринадцятий минало... Федір Стригун
52612
0
10
«Мені тринадцятий минало» було написано у 1847 році. Твір увійшов до збірки «Малий кобзар». Ця поезія митця є автобіографічною: дитинство Шевченка було важким. Тому й твір наповнений як позитивом, так і тугою. У вірші автор зображ Тарас Шевченко — Мені тринадцятий минало...
Павло Тичина — Ви знаєте, як липа шелестить Олена Кравець
22957
0
10
Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить» засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належав до жодної збірки, лише пізніше увійшов до збірки «Сонячні кларнети». Ліричний герой сповнений почуттів, він звертається з ритор Павло Тичина — Ви знаєте, як липа шелестить