Аудіокнига Борис Грінченко - Сорока


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:44
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Сорока" онлайн українською мовою

В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко - Сам собі пан Аня Ліс
13446
0
10
«Сам собі пан» Бориса Грінченка – гумористично-сатиричне оповідання про селянина, який витратив останні гроші на те, аби побути паном. Автор висміює панів і симпатизує кмітливому Данилу, який шукав права людського, а не панського, Борис Грінченко - Сам собі пан
Борис Грінченко - Два Морози Олександра Кравчук
4706
0
10
У казці «Два морози» є соціальне забарвлення, вона оповідає про моральну перевагу простого трударя над паном. В ній багато і тепло зодягнений пан, який не звик до тріскучих морозів, швидше замерз, ніж убогий селянин, у якого «кожу Борис Грінченко - Два Морози
Борис Грінченко – Дівчина Леся Катерина Котенко
3638
0
10
Борис Грінченко – Дівчина Леся
Борис Грінченко - Та де вона Богдан Цокало
2706
0
10
Та де вона? Невже її й не мати? А вітер знов неначе повійнув — «Гей-гей, воли, не гайтеся орати!» Далекий згук за вітром долинув. Це там орач оре велику ниву Серед твердих незайманих степів І заклика на працю неліниву — Я в тих сл Борис Грінченко - Та де вона
Борис Грінченко - Без хліба Андрій Рудий
13473
0
10
«Без хліба» — оповідання Бориса Грінченка 1884 року. У творі зображується соціальна несправедливість та бідність українських селян. Борис Грінченко - Без хліба
Борис Грінченко - Матері Богдан Цокало
2798
0
10
Ти надо мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, Мене малого доглядала І сповивала, і кохала, Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи Не довелось мені на світі Із лихом, з горем вкупі жити; І все кохання, що палало У тебе Борис Грінченко - Матері
Інші книги виконавця «Анна Ступак» подивитись все
Борис Грінченко - Сорока Анна Ступак
3436
0
10
Борис Грінченко - Сорока
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
3057
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Схожі книги подивитись все
Леонід Кисельов - Катерина Євген Бардаченко
10755
0
10
Доки буде жити Україна В теплім хлібі, в барвних снах дітей — Йтиме білим полем Катерина З немовлям, притнутим до грудей. Освятивши невимовним болем Все прийдешнє, кожну нашу мить, Йде вона і мов велике коло, Біле небо навздогін л Леонід Кисельов - Катерина
Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову Галина Тельнюк
4749
0
10
У творі Станіслав Тельнюк саркастично висміює той факт, що український народ масово починає розмовляти російською мовою. Він вкотре повторює «забувайте українську мову», каже, що це забобони та примітивізм, що народ робить доброві Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову
Богдан-Ігор Антонич - Зелена Євангелія Ніна Кірєєва
8442
0
10
Весна — неначе карусель, на каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, і місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, на столі слов’янський дзбан, у дзбані сонце. Ти поклоняйся лиш землі, землі стобарвній, наче сон цей! Богдан-Ігор Антонич - Зелена Євангелія
Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні Сергій Злобін
6959
0
10
У рідній моїй стороні Свідзінський Володимир У рідній моїй стороні Не маю я рідного дому, Ні саду — щоб діяти те, Що миле й відрадне мені. Зібрав би я в гарну сім'ю. Дерева, і квіти, і скелі, І плем'я, чий голос — пісні, Любило б Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні
Галина Тельнюк — Раптом з тріском... Галина Тельнюк
3969
0
10
«Раптом з тріском...» — ліричний вірш, побудований на контрастах. Галя Тельнюк посилюює напругу до останніх рядків, нагнітаючи, увиразнюючи події. А різка зміна подій на останніх нотах занурює у спокій, розслаблює. Галина Тельнюк — Раптом з тріском...
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
3538
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів