Аудіокнига Борис Грінченко - Весняні сонети


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:10:56
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Весняні сонети" онлайн українською мовою

«Весняні сонети» Бориса Грінченка - то незрівнянний поетичний цикл, в центрі якого весна, як уособлення пробудження, нового життя та оновлення.

Тут поміж пейзажними образами паралелізмами вимальовуються інтимні та громадянські мотиви. Тут кохання та краса у всіх проявах, правда і воля, тут розмаїття природи та велич української душі, тут вільний дух та завзята праця.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
3010
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Борис Грінченко - Могутній комар Діана Вороніна
4168
0
10
Борис Грінченко - Могутній комар
Борис Грінченко - Сірко Софія Середа
7043
0
10
Борис Грінченко - Сірко
Борис Грінченко - Два Морози Олександра Кравчук
4259
0
10
У казці «Два морози» є соціальне забарвлення, вона оповідає про моральну перевагу простого трударя над паном. В ній багато і тепло зодягнений пан, який не звик до тріскучих морозів, швидше замерз, ніж убогий селянин, у якого «кожу Борис Грінченко - Два Морози
Борис Грінченко - Дурень думкою багатіє Вадим Лисюк
7748
0
10
Борис Грінченко - Дурень думкою багатіє
Борис Грінченко - Матері Богдан Цокало
2704
0
10
Ти надо мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, Мене малого доглядала І сповивала, і кохала, Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи Не довелось мені на світі Із лихом, з горем вкупі жити; І все кохання, що палало У тебе Борис Грінченко - Матері
Інші книги виконавця «Альона Узлюк» подивитись все
Борис Грінченко - Весняні сонети Альона Узлюк
6588
0
10
«Весняні сонети» Бориса Грінченка - то незрівнянний поетичний цикл, в центрі якого весна, як уособлення пробудження, нового життя та оновлення. Тут поміж пейзажними образами паралелізмами вимальовуються інтимні та громадянські мот Борис Грінченко - Весняні сонети
Василь Симоненко - Казка про дурила Альона Узлюк
12453
0
10
У «Казці про Дурила» Василь Симоненко так влучно і так змістовно зміг показати одвічну боротьбу між брехнею і свободою слова, між системою та індивідуальною безкомпромісною особистістю, між честю та несправедливістю. Це своєрідний Василь Симоненко - Казка про дурила
Схожі книги подивитись все
Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду Альона Альона
45592
0
10
Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу — Малого сліду Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду
Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову Галина Тельнюк
4647
0
10
У творі Станіслав Тельнюк саркастично висміює той факт, що український народ масово починає розмовляти російською мовою. Він вкотре повторює «забувайте українську мову», каже, що це забобони та примітивізм, що народ робить доброві Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову
Віолетта Кравченко - Мова Віктор Павлюк
4698
0
10
Мова має значення! Віолетта Кравченко - Мова
Василь Симоненко — Ікс плюс ігрек Ірина Радченко
7667
0
10
«Ікс плюс ігрек» — жартівливий вірш про легке та щире кохання. Коли слухаєш поезію, на вустах з'являється посмішка, а в уяві зароджується романтична картина юнацької любові. Василь Симоненко — Ікс плюс ігрек
Олександр Олесь — О слово рідне! Орле скутий! Юрій Великий
14971
0
10
Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь у цьому вірші звеличує рідне слово, яке допоможе пробудити історичну па­м’ять нації. У ньому він зворушливо передав свою любов до рідного слова, в якому відбились в Олександр Олесь — О слово рідне! Орле скутий!
Ліна Костенко — Біла симфонія Наталка Суп
8155
0
10
Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, ост Ліна Костенко — Біла симфонія