Аудіокнига Борис Грінченко - Весняні сонети


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:10:56
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Весняні сонети" онлайн українською мовою

«Весняні сонети» Бориса Грінченка - то незрівнянний поетичний цикл, в центрі якого весна, як уособлення пробудження, нового життя та оновлення.

Тут поміж пейзажними образами паралелізмами вимальовуються інтимні та громадянські мотиви. Тут кохання та краса у всіх проявах, правда і воля, тут розмаїття природи та велич української душі, тут вільний дух та завзята праця.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко - Дурень думкою багатіє Вадим Лисюк
8067
0
10
Борис Грінченко - Дурень думкою багатіє
Борис Грінченко - Олеся Христина Петькова
7877
0
10
Борис Грінченко - Олеся
Борис Грінченко - Могутній комар Діана Вороніна
4480
0
10
Борис Грінченко - Могутній комар
Борис Грінченко - Снігурка Катерина Некрасова
5559
0
10
Борис Грінченко - Снігурка
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
3078
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Борис Грінченко - Сам собі пан Аня Ліс
13506
0
10
«Сам собі пан» Бориса Грінченка – гумористично-сатиричне оповідання про селянина, який витратив останні гроші на те, аби побути паном. Автор висміює панів і симпатизує кмітливому Данилу, який шукав права людського, а не панського, Борис Грінченко - Сам собі пан
Інші книги виконавця «Альона Узлюк» подивитись все
Борис Грінченко - Весняні сонети Альона Узлюк
6891
0
10
«Весняні сонети» Бориса Грінченка - то незрівнянний поетичний цикл, в центрі якого весна, як уособлення пробудження, нового життя та оновлення. Тут поміж пейзажними образами паралелізмами вимальовуються інтимні та громадянські мот Борис Грінченко - Весняні сонети
Василь Симоненко - Казка про дурила Альона Узлюк
12587
0
10
У «Казці про Дурила» Василь Симоненко так влучно і так змістовно зміг показати одвічну боротьбу між брехнею і свободою слова, між системою та індивідуальною безкомпромісною особистістю, між честю та несправедливістю. Це своєрідний Василь Симоненко - Казка про дурила
Схожі книги подивитись все
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
4350
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить
Леся Українка - Слово, чому ти не твердая криця Аня Ліс
21445
0
10
Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що здійма вражі голови з плеч? Ти, моя щира, гартована мова, Я тебе видобуть з піхви готова, Тільки ж ти кров з мого серця Леся Українка - Слово, чому ти не твердая криця
Микола Вороний — Блакитна Панна Дарія Іщук
26396
0
10
Микола Вороний створює гімн весняній природі, молодості, натхненню. Новаторство письменника стосовно цього твору виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку», — зазначав в Микола Вороний — Блакитна Панна
Володимир Сосюра — Любіть Україну! Євген Кошовий
51753
0
10
«Любіть Україну!» — це палке слово поета, мовлене в радісну годину визволення української землі. В. Сосюра створив ліричний образ «вишневої України», який оживає в нашій уяві чітко, рельєфно, наче на полотні вправного живописця. Володимир Сосюра — Любіть Україну!
Борис Олійник - Пісня про матір Ліля Ребрик
23469
0
10
Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко — і тихо пішла за межу. — Куди ж це ви, мамо?! — сполохано кинулись діти, — Куди ви, б Борис Олійник - Пісня про матір
Ліна Костенко — Біла симфонія Наталка Суп
8400
0
10
Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, ост Ліна Костенко — Біла симфонія