Аудіокнига Борис Грінченко - Весняні сонети


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:10:56
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Весняні сонети" онлайн українською мовою

«Весняні сонети» Бориса Грінченка - то незрівнянний поетичний цикл, в центрі якого весна, як уособлення пробудження, нового життя та оновлення.

Тут поміж пейзажними образами паралелізмами вимальовуються інтимні та громадянські мотиви. Тут кохання та краса у всіх проявах, правда і воля, тут розмаїття природи та велич української душі, тут вільний дух та завзята праця.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко - Сорока Анна Ступак
2779
0
10
Борис Грінченко - Сорока
Борис Грінченко - Сірко Софія Середа
6441
0
10
Борис Грінченко - Сірко
Борис Грінченко - Матері Богдан Цокало
2352
0
10
Ти надо мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, Мене малого доглядала І сповивала, і кохала, Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи Не довелось мені на світі Із лихом, з горем вкупі жити; І все кохання, що палало У тебе Борис Грінченко - Матері
Борис Грінченко - Брат на Брата Олена Провотар
10779
0
10
Містить в собі глибокий історико-філософський контекст , що висвітлює період першої російської революції 1905–1907 рр. та її події в Україні. У той же час повість «Брат на брата» з різних причин залишається малодослідженою як з то Борис Грінченко - Брат на Брата
Борис Грінченко - Снігурка Катерина Некрасова
4476
0
10
Борис Грінченко - Снігурка
Борис Грінченко - Сам собі пан Аня Ліс
12937
0
10
«Сам собі пан» Бориса Грінченка – гумористично-сатиричне оповідання про селянина, який витратив останні гроші на те, аби побути паном. Автор висміює панів і симпатизує кмітливому Данилу, який шукав права людського, а не панського, Борис Грінченко - Сам собі пан
Інші книги виконавця «Альона Узлюк» подивитись все
Борис Грінченко - Весняні сонети Альона Узлюк
6054
0
10
«Весняні сонети» Бориса Грінченка - то незрівнянний поетичний цикл, в центрі якого весна, як уособлення пробудження, нового життя та оновлення. Тут поміж пейзажними образами паралелізмами вимальовуються інтимні та громадянські мот Борис Грінченко - Весняні сонети
Василь Симоненко - Казка про дурила Альона Узлюк
11810
0
10
У «Казці про Дурила» Василь Симоненко так влучно і так змістовно зміг показати одвічну боротьбу між брехнею і свободою слова, між системою та індивідуальною безкомпромісною особистістю, між честю та несправедливістю. Це своєрідний Василь Симоненко - Казка про дурила
Схожі книги подивитись все
Галина Тельнюк — Який ти на смак July? Галина Тельнюк
3997
0
10
Це вірш про всеосяжну любов. Закривши очі, поринувши в думки, його можна відчути на запах, на дотик… на смак. Галина Тельнюк — Який ти на смак July?
Юлія Саніна - Інші Юлія Саніна
12559
0
10
знаєш, а інші писали мені вірші відчиняли для мене горища діставали квіти з душі інші були ніжніші, інші були смішні інші були відважні, коли грози ревли страшні інші мене ловили, солодко, а вночі інші мене дурили голосно сміючись Юлія Саніна - Інші
Микола Вороний — Блакитна Панна Дарія Іщук
21661
0
10
Микола Вороний створює гімн весняній природі, молодості, натхненню. Новаторство письменника стосовно цього твору виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку», — зазначав в Микола Вороний — Блакитна Панна
Тарас Шевченко — Минають дні, минають ночі Ірина Ярема
13163
0
10
Вірш «Минають дні, минають ночі» написано у в’язниці. Цей твір — зразок філософської лірики, адже основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя взагалі. Автор утверджує основну думку тв Тарас Шевченко — Минають дні, минають ночі
Микола Зеров - В Донбасі Олексій Супрун
11570
0
10
Дванадцять днів, дванадцять синіх чаш Над сірими і ржавими ярами — Ми їх пили маленькими ковтками, Бо знали ми: півмісяць буде наш. З далеких гін, де море і Сиваш, Вітри міцними набігали снами, Схилявся день до західної брами І ва Микола Зеров - В Донбасі
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
43618
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила