Аудіокнига Борис Грінченко - Без хліба


Начитано:
Час запису: 00:28:36
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Без хліба" онлайн українською мовою

«Без хліба» — оповідання Бориса Грінченка 1884 року. У творі зображується соціальна несправедливість та бідність українських селян.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко - Снігурка Катерина Некрасова
4310
0
10
Борис Грінченко - Снігурка
Борис Грінченко - Матері Богдан Цокало
2277
0
10
Ти надо мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, Мене малого доглядала І сповивала, і кохала, Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи Не довелось мені на світі Із лихом, з горем вкупі жити; І все кохання, що палало У тебе Борис Грінченко - Матері
Борис Грінченко - Олеся Христина Петькова
7411
0
10
Борис Грінченко - Олеся
Борис Грінченко - Та де вона Богдан Цокало
2214
0
10
Та де вона? Невже її й не мати? А вітер знов неначе повійнув — «Гей-гей, воли, не гайтеся орати!» Далекий згук за вітром долинув. Це там орач оре велику ниву Серед твердих незайманих степів І заклика на працю неліниву — Я в тих сл Борис Грінченко - Та де вона
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
2752
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Борис Грінченко - Весняні сонети Альона Узлюк
5963
0
10
«Весняні сонети» Бориса Грінченка - то незрівнянний поетичний цикл, в центрі якого весна, як уособлення пробудження, нового життя та оновлення. Тут поміж пейзажними образами паралелізмами вимальовуються інтимні та громадянські мот Борис Грінченко - Весняні сонети
Інші книги виконавця «Андрій Рудий» подивитись все
Борис Грінченко - Без хліба Андрій Рудий
12738
0
10
«Без хліба» — оповідання Бориса Грінченка 1884 року. У творі зображується соціальна несправедливість та бідність українських селян. Борис Грінченко - Без хліба
Євген Маланюк — Уривок з поеми Андрій Рудий
15238
0
10
«Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи січовика, отамана, Січі. Використавши козацьку тематику, Є. Маланю Євген Маланюк — Уривок з поеми
Схожі книги подивитись все
Борис Грінченко - Сам собі пан Аня Ліс
12833
0
10
«Сам собі пан» Бориса Грінченка – гумористично-сатиричне оповідання про селянина, який витратив останні гроші на те, аби побути паном. Автор висміює панів і симпатизує кмітливому Данилу, який шукав права людського, а не панського, Борис Грінченко - Сам собі пан
Валер’ян Підмогильний — Третя революція Валерій Клименко
8682
0
10
Валер’ян Підмогильний — одна з найпомітніших постатей в історії української прози. Із 36 років життя цей оригінальний письменник понад 18 присвятив літературі Повість В. Підмогильного «Третя революція» була своє­рідним другим етап Валер’ян Підмогильний — Третя революція
Валер’ян Підмогильний — В епідемічному бараці Валерій Клименко
6177
0
10
Проблема одвічності й незалежності від волі людини життя на землі глибоко трактується в оповіданні «В епідемічному бараці». В епідемічному бараці панує смерть. Там умирають приречені люди. Але поза стінами бараку буяє, цвіте і смі Валер’ян Підмогильний — В епідемічному бараці
Валентина Рибаченко - Ще трішки Сергій Левчук
3264
0
10
Ця історія про світ майбутнього та Україну після перемоги. Веселе антиутопічне оповідання з елементами русофобії. Валентина Рибаченко - Ще трішки
Валер’ян Підмогильний — Військовий літун Валерій Клименко
6167
0
10
Вперше оповідання «Військовий літун» було надруковано в журналі «Червоний шлях». Попередня згадка про оповідання з'явилася в «Літературно-мистецькій хроніці» журналу «Нова громада». Історія публікації оповідання характерна тим, що Валер’ян Підмогильний — Військовий літун
Вікторія Угрюмова — Така собі епітафія Ірина Чураченко
5291
0
10
Оповідання. Трохи ностальгічне, трохи казкове. Не дитяче. Про Київ, домовичка та може про... самотність? Для теплого вечора, з чашечкою чогось смачного. Вікторія Угрюмова — Така собі епітафія