Аудіокнига Василь Симоненко – Леся Українка


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:01
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Василь Симоненко – Леся Українка" онлайн українською мовою

Десь вітер грає на віолончелі,
Морозні пальці приклада до скла,
І ти одна в зажуреній оселі
Замріяно схилилась до стола.

Мов раб німий на араратській скелі
Карбує написи про подвиги царя,
Ти на папері почуттів моря
Переливаєш в строфи невеселі.

Ти — хвора дівчина — серед глухої ночі
Врізаєш в вічність огненні, пророчі
Слова з прийдешніх сонячних віків,

Щоб ті слова хитали чорні трони,
Щоб їх несли з собою легіони
Нових, непереможних Спартаків.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Василь Симоненко» подивитись все
Василь Симоненко - Моя мова Юрій Горбунов
5642
0
10
Відео взято зі святкового конценту до Дня незалежності України в ефірі телемарафону «Єдині новини». Василь Симоненко - Моя мова
Василь Симоненко – Вона прийшла Любов Базів
9362
0
10
Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла, заквітчана і мила, І руки лагідно до мене простягла, І так чарівно кликала й манила, Такою ніж Василь Симоненко – Вона прийшла
Василь Симоненко — Є тисячі доріг... Вікторія Шабранська
11032
0
10
Вірш «Є тисячі доріг...» Симоненко написав за кілька місяців до смерті. У поезії автор розкрив деталі свого життєвого шляху, передав хвилювання та вагання. Митець згадує батьківську ниву, акцентує увагу на тому, що вона його, така Василь Симоненко — Є тисячі доріг...
Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці Олександр Овдієнко
22719
0
10
З любов’ю сина і пристрастю справжнього патріота Симоненко говорить у поезії «Задивляюсь у твої зіниці...» про Україну. Тема вічна, але автор знайшов свої, симоненківські, інтонації — прості, щирі й водночас піднесені. За формою ц Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці
Василь Симоненко - Закохана Юлія Мухачова
8228
0
10
Ось на тому й ущухла злива, Розійшлися з під’їзду всі. Ти брела по струмках, щаслива В загадковій своїй красі. Били блискавки ще тривогу, Розтинаючи небосхил, – І веселка тобі під ноги Опустилась, чудна, без сил. Довго вітер уперт Василь Симоненко - Закохана
Василь Симоненко – Леся Українка Любов Базів
6106
0
10
Десь вітер грає на віолончелі, Морозні пальці приклада до скла, І ти одна в зажуреній оселі Замріяно схилилась до стола. Мов раб німий на араратській скелі Карбує написи про подвиги царя, Ти на папері почуттів моря Переливаєш в ст Василь Симоненко – Леся Українка
Інші книги виконавця «Любов Базів» подивитись все
Василь Симоненко – Вона прийшла Любов Базів
9362
0
10
Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла, заквітчана і мила, І руки лагідно до мене простягла, І так чарівно кликала й манила, Такою ніж Василь Симоненко – Вона прийшла
Ольга Кобилянська – Impromptu phantasie Любов Базів
21021
0
10
Impromptu phantasie – надзвичайно волелюбна та водночас ніжна новела Ольги Кобилянської. Головна героїня схожа на авторку твору: сильна, незалежна, чуттєва та дуже ніжна. Письменниця зображує два відрізки життя героїні. Перший — д Ольга Кобилянська – Impromptu phantasie
Михайло Коцюбинський - Що записано в книгу життя Любов Базів
9152
0
10
«Що записано в книгу життя» — оповідання українського письменника Михайла Коцюбинського, написане у 1911 році в Чернігові. Новела вказує на діалектику життя і смерті, антиномічність яких увиразнюється прагненням живого до життя і Михайло Коцюбинський - Що записано в книгу життя
Любов Базів - Ще осінь не доплакала своє Любов Базів
5475
0
10
Збірка поезій «Ще осінь не доплакала своє» – тонке поетичне плетиво зізнань і сподівань, мрій і передчуттів, калейдоскоп особливого жіночого світовідчуття мерехтливих буднів. Загорніться у затишний плед, візьміть горнятко свого ул Любов Базів - Ще осінь не доплакала своє
Михайло Коцюбинський – Persona grata Любов Базів
7948
0
10
«Persona grata» — оповідання про жах, який роз'їдає душу ката Лазара, від послідовного усвідомлення несправедливості чинених ним дій. «Persona grata» (1907) становить одну з окрас революційних новел письменника, в яких відбито рух Михайло Коцюбинський – Persona grata
Василь Симоненко – Леся Українка Любов Базів
6106
0
10
Десь вітер грає на віолончелі, Морозні пальці приклада до скла, І ти одна в зажуреній оселі Замріяно схилилась до стола. Мов раб німий на араратській скелі Карбує написи про подвиги царя, Ти на папері почуттів моря Переливаєш в ст Василь Симоненко – Леся Українка
Схожі книги подивитись все
Микола Вороний — Блакитна Панна Дарія Іщук
26348
0
10
Микола Вороний створює гімн весняній природі, молодості, натхненню. Новаторство письменника стосовно цього твору виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку», — зазначав в Микола Вороний — Блакитна Панна
Ліна Костенко — І скаже світ... Наталка Суп
7230
0
10
І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані. Що можеш ти, розгублене дитя, зробити для вселюдського прогресу? — Я можу тільки кинути життя історії Ліна Костенко — І скаже світ...
Євген Маланюк — Уривок з поеми Андрій Рудий
16614
0
10
«Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи січовика, отамана, Січі. Використавши козацьку тематику, Є. Маланю Євген Маланюк — Уривок з поеми
Галина Тельнюк — Туман Галина Тельнюк
3069
0
10
«Туман» — це історія про час та почуття, що охоплюють за одної думки про його швидкоплинність. Туман — символ часу, це підкресліє й сама поетеса. А повтор фрази напочатку та вкінці підсилює нерозривний ланцюг цього дійства. Галина Тельнюк — Туман
Кримський Агатангел - Забрався я на шпиль Павло Зібров
4001
0
10
Кримський Агатангел - Забрався я на шпиль
Богдан-Ігор Антонич — Різдво Степан Казанін
16962
0
10
У вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво» Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи із собою місяць. Підкреслюючи значущість рідного краю, поет переносить подію Різдва Христового в лемківськ Богдан-Ігор Антонич — Різдво