Аудіокнига Василь Симоненко – Леся Українка


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:01
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Василь Симоненко – Леся Українка" онлайн українською мовою

Десь вітер грає на віолончелі,
Морозні пальці приклада до скла,
І ти одна в зажуреній оселі
Замріяно схилилась до стола.

Мов раб німий на араратській скелі
Карбує написи про подвиги царя,
Ти на папері почуттів моря
Переливаєш в строфи невеселі.

Ти — хвора дівчина — серед глухої ночі
Врізаєш в вічність огненні, пророчі
Слова з прийдешніх сонячних віків,

Щоб ті слова хитали чорні трони,
Щоб їх несли з собою легіони
Нових, непереможних Спартаків.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Василь Симоненко» подивитись все
Василь Симоненко — Є тисячі доріг... Вікторія Шабранська
10719
0
10
Вірш «Є тисячі доріг...» Симоненко написав за кілька місяців до смерті. У поезії автор розкрив деталі свого життєвого шляху, передав хвилювання та вагання. Митець згадує батьківську ниву, акцентує увагу на тому, що вона його, така Василь Симоненко — Є тисячі доріг...
Василь Симоненко – Вона прийшла Любов Базів
9197
0
10
Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла, заквітчана і мила, І руки лагідно до мене простягла, І так чарівно кликала й манила, Такою ніж Василь Симоненко – Вона прийшла
Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці Олександр Овдієнко
22527
0
10
З любов’ю сина і пристрастю справжнього патріота Симоненко говорить у поезії «Задивляюсь у твої зіниці...» про Україну. Тема вічна, але автор знайшов свої, симоненківські, інтонації — прості, щирі й водночас піднесені. За формою ц Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці
Василь Симоненко — Лебеді материнства Олександр Овдієнко
29540
0
10
Прості й щирі слова В. Симоненка торкаються серця кожного, ідеться-бо про загальнолюдські цінності. Майстерність і довершеність вірша виявляються в кількох площинах. Це і взаємоперетікання образів, і персоніфікація, і образи-симво Василь Симоненко — Лебеді материнства
Василь Симоненко – Леся Українка Любов Базів
5957
0
10
Десь вітер грає на віолончелі, Морозні пальці приклада до скла, І ти одна в зажуреній оселі Замріяно схилилась до стола. Мов раб німий на араратській скелі Карбує написи про подвиги царя, Ти на папері почуттів моря Переливаєш в ст Василь Симоненко – Леся Українка
Василь Симоненко — Я... Марія Бойко
12520
0
10
Василь Симоненко завжди засуджував приниження людини, знищення її людської гідності. Він возвеличував особистість, шанував кожного за неповторність та унікальність. Він був проти сірої маси, що бездумно пливе за течією та давно ро Василь Симоненко — Я...
Інші книги виконавця «Любов Базів» подивитись все
Василь Симоненко – Вона прийшла Любов Базів
9197
0
10
Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла, заквітчана і мила, І руки лагідно до мене простягла, І так чарівно кликала й манила, Такою ніж Василь Симоненко – Вона прийшла
Любов Базів - Ще осінь не доплакала своє Любов Базів
5397
0
10
Збірка поезій «Ще осінь не доплакала своє» – тонке поетичне плетиво зізнань і сподівань, мрій і передчуттів, калейдоскоп особливого жіночого світовідчуття мерехтливих буднів. Загорніться у затишний плед, візьміть горнятко свого ул Любов Базів - Ще осінь не доплакала своє
Михайло Коцюбинський – Persona grata Любов Базів
7882
0
10
«Persona grata» — оповідання про жах, який роз'їдає душу ката Лазара, від послідовного усвідомлення несправедливості чинених ним дій. «Persona grata» (1907) становить одну з окрас революційних новел письменника, в яких відбито рух Михайло Коцюбинський – Persona grata
Василь Симоненко – Леся Українка Любов Базів
5957
0
10
Десь вітер грає на віолончелі, Морозні пальці приклада до скла, І ти одна в зажуреній оселі Замріяно схилилась до стола. Мов раб німий на араратській скелі Карбує написи про подвиги царя, Ти на папері почуттів моря Переливаєш в ст Василь Симоненко – Леся Українка
Ольга Кобилянська – Impromptu phantasie Любов Базів
20765
0
10
Impromptu phantasie – надзвичайно волелюбна та водночас ніжна новела Ольги Кобилянської. Головна героїня схожа на авторку твору: сильна, незалежна, чуттєва та дуже ніжна. Письменниця зображує два відрізки життя героїні. Перший — д Ольга Кобилянська – Impromptu phantasie
Михайло Коцюбинський - Що записано в книгу життя Любов Базів
9083
0
10
«Що записано в книгу життя» — оповідання українського письменника Михайла Коцюбинського, написане у 1911 році в Чернігові. Новела вказує на діалектику життя і смерті, антиномічність яких увиразнюється прагненням живого до життя і Михайло Коцюбинський - Що записано в книгу життя
Схожі книги подивитись все
Іздрик Юрій - loop Юлія Ковальчук
8149
0
10
Юрій Іздрик — український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Один із творців станіславського феномену. Автор низки поетичних та прозових творів. loop моя барселона волога й солона і лон Іздрик Юрій - loop
Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік... Галина Тельнюк
3719
0
10
У творі «Камінна хмара іздалік...» Станіслав Тописує морський пейзаж. Автор привертає увагу до краси, навіює читачеві любов до природи… Просить його: «Мовчи, завмри і пильно слухай, як обертається Земля». Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік...
Кримський Агатангел - Забрався я на шпиль Павло Зібров
3875
0
10
Кримський Агатангел - Забрався я на шпиль
Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах Альона Альона
12077
0
10
Ніч... а човен — як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) ...Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи... І внизу, і вгорі глибини... О, який же прекрасний ти, Світ Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах
Дмитро Павличко - Я стужився, мила, за тобою... Гарік Корогодський
17389
0
10
Я стужився, мила, за тобою, З туги обернувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам-один між буками стоїть. Грає листя на веснянім сонці, А в душі — печаль, як небеса. Він росте й співає явороньці, І згорає від сльози роса. Сні Дмитро Павличко - Я стужився, мила, за тобою...
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
7666
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри