Аудіокнига Василь Симоненко – Леся Українка


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:01
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Василь Симоненко – Леся Українка" онлайн українською мовою

Десь вітер грає на віолончелі,
Морозні пальці приклада до скла,
І ти одна в зажуреній оселі
Замріяно схилилась до стола.

Мов раб німий на араратській скелі
Карбує написи про подвиги царя,
Ти на папері почуттів моря
Переливаєш в строфи невеселі.

Ти — хвора дівчина — серед глухої ночі
Врізаєш в вічність огненні, пророчі
Слова з прийдешніх сонячних віків,

Щоб ті слова хитали чорні трони,
Щоб їх несли з собою легіони
Нових, непереможних Спартаків.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Василь Симоненко» подивитись все
Василь Симоненко — Я... Марія Бойко
11478
0
10
Василь Симоненко завжди засуджував приниження людини, знищення її людської гідності. Він возвеличував особистість, шанував кожного за неповторність та унікальність. Він був проти сірої маси, що бездумно пливе за течією та давно ро Василь Симоненко — Я...
Василь Симоненко — Ікс плюс ігрек Ірина Радченко
7230
0
10
«Ікс плюс ігрек» — жартівливий вірш про легке та щире кохання. Коли слухаєш поезію, на вустах з'являється посмішка, а в уяві зароджується романтична картина юнацької любові. Василь Симоненко — Ікс плюс ігрек
Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці Олександр Овдієнко
21173
0
10
З любов’ю сина і пристрастю справжнього патріота Симоненко говорить у поезії «Задивляюсь у твої зіниці...» про Україну. Тема вічна, але автор знайшов свої, симоненківські, інтонації — прості, щирі й водночас піднесені. За формою ц Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці
Василь Симоненко — Ти знаєш, що ти — людина? Ната Жижченко
180607
0
10
Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди — Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе дл Василь Симоненко — Ти знаєш, що ти — людина?
Василь Симоненко - Закохана Юлія Мухачова
7573
0
10
Ось на тому й ущухла злива, Розійшлися з під’їзду всі. Ти брела по струмках, щаслива В загадковій своїй красі. Били блискавки ще тривогу, Розтинаючи небосхил, – І веселка тобі під ноги Опустилась, чудна, без сил. Довго вітер уперт Василь Симоненко - Закохана
Василь Симоненко — Лебеді материнства Олександр Овдієнко
28321
0
10
Прості й щирі слова В. Симоненка торкаються серця кожного, ідеться-бо про загальнолюдські цінності. Майстерність і довершеність вірша виявляються в кількох площинах. Це і взаємоперетікання образів, і персоніфікація, і образи-симво Василь Симоненко — Лебеді материнства
Інші книги виконавця «Любов Базів» подивитись все
Михайло Коцюбинський – Persona grata Любов Базів
7623
0
10
«Persona grata» — оповідання про жах, який роз'їдає душу ката Лазара, від послідовного усвідомлення несправедливості чинених ним дій. «Persona grata» (1907) становить одну з окрас революційних новел письменника, в яких відбито рух Михайло Коцюбинський – Persona grata
Ольга Кобилянська – Impromptu phantasie Любов Базів
19666
0
10
Impromptu phantasie – надзвичайно волелюбна та водночас ніжна новела Ольги Кобилянської. Головна героїня схожа на авторку твору: сильна, незалежна, чуттєва та дуже ніжна. Письменниця зображує два відрізки життя героїні. Перший — д Ольга Кобилянська – Impromptu phantasie
Любов Базів - Ще осінь не доплакала своє Любов Базів
5134
0
10
Збірка поезій «Ще осінь не доплакала своє» – тонке поетичне плетиво зізнань і сподівань, мрій і передчуттів, калейдоскоп особливого жіночого світовідчуття мерехтливих буднів. Загорніться у затишний плед, візьміть горнятко свого ул Любов Базів - Ще осінь не доплакала своє
Василь Симоненко – Леся Українка Любов Базів
5551
0
10
Десь вітер грає на віолончелі, Морозні пальці приклада до скла, І ти одна в зажуреній оселі Замріяно схилилась до стола. Мов раб німий на араратській скелі Карбує написи про подвиги царя, Ти на папері почуттів моря Переливаєш в ст Василь Симоненко – Леся Українка
Василь Симоненко – Вона прийшла Любов Базів
8620
0
10
Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла, заквітчана і мила, І руки лагідно до мене простягла, І так чарівно кликала й манила, Такою ніж Василь Симоненко – Вона прийшла
Леся Українка - В магазині квіток Любов Базів
6803
0
10
Ілюстрацію створила студентка інституту Projector Оксана Шкоропад у межах курсу Illustration for Designers. Леся Українка - В магазині квіток
Схожі книги подивитись все
Іван Франко — Не пора Ірина Ярема
8917
0
10
Іван Франко написав вірш «Не пора…» у складний для себе період арештів і переслідувань. Поезія належить до циклу «Україна». «Не пора…» — це послання до народу. Автор адресував вірш українцям Російської та Австро-Угорської імперій. Іван Франко — Не пора
Василь Стус — Господи, гніву пречистого Володимир Мартинець
16050
0
10
Поезія утверджує впевне­ність ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Автор говорить про власну силу і незламність: «Де не стоятиму — вистою». Він показує свою непідвладність обставинам, Василь Стус — Господи, гніву пречистого
Іван Манжура - Ренегат Оксана Півонос (Ксюша Зотова)
4579
0
10
Іван Манжура - Ренегат
Леся Українка — Стояла я і слухала весну Наталка Суп
17994
0
10
Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії Леся Українка — Стояла я і слухала весну
Ліна Костенко — Синівська молитва Даша Астаф’єва
6781
0
10
Я додому пишу нечасто, хоч забралась в таку далечінь. Заважає мені то щастя, то розваги, то просто лінь. Мамо моя, не сумуй... Щиру правду тобі скажу - до неправди душа не лежить: я ніколи в житті не тужу, бо не маю від чого тужит Ліна Костенко — Синівська молитва
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
2879
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі