Аудіокнига Василь Симоненко – Леся Українка


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:01
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Василь Симоненко – Леся Українка" онлайн українською мовою

Десь вітер грає на віолончелі,
Морозні пальці приклада до скла,
І ти одна в зажуреній оселі
Замріяно схилилась до стола.

Мов раб німий на араратській скелі
Карбує написи про подвиги царя,
Ти на папері почуттів моря
Переливаєш в строфи невеселі.

Ти — хвора дівчина — серед глухої ночі
Врізаєш в вічність огненні, пророчі
Слова з прийдешніх сонячних віків,

Щоб ті слова хитали чорні трони,
Щоб їх несли з собою легіони
Нових, непереможних Спартаків.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Василь Симоненко» подивитись все
Василь Симоненко — Є тисячі доріг... Вікторія Шабранська
9873
0
10
Вірш «Є тисячі доріг...» Симоненко написав за кілька місяців до смерті. У поезії автор розкрив деталі свого життєвого шляху, передав хвилювання та вагання. Митець згадує батьківську ниву, акцентує увагу на тому, що вона його, така Василь Симоненко — Є тисячі доріг...
Василь Симоненко — Лебеді материнства Олександр Овдієнко
28158
0
10
Прості й щирі слова В. Симоненка торкаються серця кожного, ідеться-бо про загальнолюдські цінності. Майстерність і довершеність вірша виявляються в кількох площинах. Це і взаємоперетікання образів, і персоніфікація, і образи-симво Василь Симоненко — Лебеді материнства
Василь Симоненко — Ти знаєш, що ти — людина? Ната Жижченко
180536
0
10
Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди — Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе дл Василь Симоненко — Ти знаєш, що ти — людина?
Василь Симоненко – Вона прийшла Любов Базів
8607
0
10
Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла, заквітчана і мила, І руки лагідно до мене простягла, І так чарівно кликала й манила, Такою ніж Василь Симоненко – Вона прийшла
Василь Симоненко — Ікс плюс ігрек Ірина Радченко
7191
0
10
«Ікс плюс ігрек» — жартівливий вірш про легке та щире кохання. Коли слухаєш поезію, на вустах з'являється посмішка, а в уяві зароджується романтична картина юнацької любові. Василь Симоненко — Ікс плюс ігрек
Василь Симоненко - Моя мова Юрій Горбунов
5398
0
10
Відео взято зі святкового конценту до Дня незалежності України в ефірі телемарафону «Єдині новини». Василь Симоненко - Моя мова
Інші книги виконавця «Любов Базів» подивитись все
Михайло Коцюбинський - Що записано в книгу життя Любов Базів
8677
0
10
«Що записано в книгу життя» — оповідання українського письменника Михайла Коцюбинського, написане у 1911 році в Чернігові. Новела вказує на діалектику життя і смерті, антиномічність яких увиразнюється прагненням живого до життя і Михайло Коцюбинський - Що записано в книгу життя
Василь Симоненко – Леся Українка Любов Базів
5542
0
10
Десь вітер грає на віолончелі, Морозні пальці приклада до скла, І ти одна в зажуреній оселі Замріяно схилилась до стола. Мов раб німий на араратській скелі Карбує написи про подвиги царя, Ти на папері почуттів моря Переливаєш в ст Василь Симоненко – Леся Українка
Михайло Коцюбинський – Persona grata Любов Базів
7615
0
10
«Persona grata» — оповідання про жах, який роз'їдає душу ката Лазара, від послідовного усвідомлення несправедливості чинених ним дій. «Persona grata» (1907) становить одну з окрас революційних новел письменника, в яких відбито рух Михайло Коцюбинський – Persona grata
Любов Базів - Ще осінь не доплакала своє Любов Базів
5125
0
10
Збірка поезій «Ще осінь не доплакала своє» – тонке поетичне плетиво зізнань і сподівань, мрій і передчуттів, калейдоскоп особливого жіночого світовідчуття мерехтливих буднів. Загорніться у затишний плед, візьміть горнятко свого ул Любов Базів - Ще осінь не доплакала своє
Василь Симоненко – Вона прийшла Любов Базів
8607
0
10
Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла, заквітчана і мила, І руки лагідно до мене простягла, І так чарівно кликала й манила, Такою ніж Василь Симоненко – Вона прийшла
Леся Українка - В магазині квіток Любов Базів
6788
0
10
Ілюстрацію створила студентка інституту Projector Оксана Шкоропад у межах курсу Illustration for Designers. Леся Українка - В магазині квіток
Схожі книги подивитись все
Катерина Калитко - Ще трохи лишається до цілунку і до весни Ірина Лузіна
6282
0
10
Катерина Калитко – письменниця і перекладачка. Народилася 1982 року у Вінниці. Закінчила Києво-Могилянську академію. Журналістка за фахом. Авторка шести книжок поезії та двох книг короткої прози. Лауреатка премій «Книга року BBC» Катерина Калитко - Ще трохи лишається до цілунку і до весни
Тарас Шевченко — Буває в неволі іноді згадаю... Федір Стригун
6109
0
10
У сні авторові являється козак, щоб зробити свою тяжку тарасобульбівську сповідь. Він каже про ту страшну релігійну війну між католиками і православними, у якій «Земля козача зайнялась / І кров’ю, сину, полилась», про боротьбу на Тарас Шевченко — Буває в неволі іноді згадаю...
Любов Базів - Ще осінь не доплакала своє Любов Базів
5125
0
10
Збірка поезій «Ще осінь не доплакала своє» – тонке поетичне плетиво зізнань і сподівань, мрій і передчуттів, калейдоскоп особливого жіночого світовідчуття мерехтливих буднів. Загорніться у затишний плед, візьміть горнятко свого ул Любов Базів - Ще осінь не доплакала своє
Юрій Федькович - Шельвах Тетяна Асєєва
5395
0
10
Ой та нікому так, нікому, Та як жовняру молодому у кабатинці, у ремінню Ходити шельвах по камінню, Ой та по зимнім, зимнесенькім У кабатиню тонесенькім. Ой ходить шельвах по морозі, А камінь тріснув на підлозі; Ой камінь тріснув, Юрій Федькович - Шельвах
Станіслав Тельнюк — А річка завмирає Галина Тельнюк
3512
0
10
У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче. Станіслав Тельнюк — А річка завмирає
Микола Зеров - В Донбасі Олексій Супрун
11728
0
10
Дванадцять днів, дванадцять синіх чаш Над сірими і ржавими ярами — Ми їх пили маленькими ковтками, Бо знали ми: півмісяць буде наш. З далеких гін, де море і Сиваш, Вітри міцними набігали снами, Схилявся день до західної брами І ва Микола Зеров - В Донбасі