Аудіокнига Василь Симоненко – Леся Українка


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:01
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Василь Симоненко – Леся Українка" онлайн українською мовою

Десь вітер грає на віолончелі,
Морозні пальці приклада до скла,
І ти одна в зажуреній оселі
Замріяно схилилась до стола.

Мов раб німий на араратській скелі
Карбує написи про подвиги царя,
Ти на папері почуттів моря
Переливаєш в строфи невеселі.

Ти — хвора дівчина — серед глухої ночі
Врізаєш в вічність огненні, пророчі
Слова з прийдешніх сонячних віків,

Щоб ті слова хитали чорні трони,
Щоб їх несли з собою легіони
Нових, непереможних Спартаків.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Василь Симоненко» подивитись все
Василь Симоненко — Є тисячі доріг... Вікторія Шабранська
10703
0
10
Вірш «Є тисячі доріг...» Симоненко написав за кілька місяців до смерті. У поезії автор розкрив деталі свого життєвого шляху, передав хвилювання та вагання. Митець згадує батьківську ниву, акцентує увагу на тому, що вона його, така Василь Симоненко — Є тисячі доріг...
Василь Симоненко - Закохана Юлія Мухачова
8016
0
10
Ось на тому й ущухла злива, Розійшлися з під’їзду всі. Ти брела по струмках, щаслива В загадковій своїй красі. Били блискавки ще тривогу, Розтинаючи небосхил, – І веселка тобі під ноги Опустилась, чудна, без сил. Довго вітер уперт Василь Симоненко - Закохана
Василь Симоненко - Казка про дурила Альона Узлюк
12471
0
10
У «Казці про Дурила» Василь Симоненко так влучно і так змістовно зміг показати одвічну боротьбу між брехнею і свободою слова, між системою та індивідуальною безкомпромісною особистістю, між честю та несправедливістю. Це своєрідний Василь Симоненко - Казка про дурила
Василь Симоненко – Вона прийшла Любов Базів
9183
0
10
Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла, заквітчана і мила, І руки лагідно до мене простягла, І так чарівно кликала й манила, Такою ніж Василь Симоненко – Вона прийшла
Василь Симоненко - Моя мова Юрій Горбунов
5584
0
10
Відео взято зі святкового конценту до Дня незалежності України в ефірі телемарафону «Єдині новини». Василь Симоненко - Моя мова
Василь Симоненко — Ікс плюс ігрек Ірина Радченко
7687
0
10
«Ікс плюс ігрек» — жартівливий вірш про легке та щире кохання. Коли слухаєш поезію, на вустах з'являється посмішка, а в уяві зароджується романтична картина юнацької любові. Василь Симоненко — Ікс плюс ігрек
Інші книги виконавця «Любов Базів» подивитись все
Василь Симоненко – Леся Українка Любов Базів
5949
0
10
Десь вітер грає на віолончелі, Морозні пальці приклада до скла, І ти одна в зажуреній оселі Замріяно схилилась до стола. Мов раб німий на араратській скелі Карбує написи про подвиги царя, Ти на папері почуттів моря Переливаєш в ст Василь Симоненко – Леся Українка
Василь Симоненко – Вона прийшла Любов Базів
9183
0
10
Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла, заквітчана і мила, І руки лагідно до мене простягла, І так чарівно кликала й манила, Такою ніж Василь Симоненко – Вона прийшла
Ольга Кобилянська – Impromptu phantasie Любов Базів
20753
0
10
Impromptu phantasie – надзвичайно волелюбна та водночас ніжна новела Ольги Кобилянської. Головна героїня схожа на авторку твору: сильна, незалежна, чуттєва та дуже ніжна. Письменниця зображує два відрізки життя героїні. Перший — д Ольга Кобилянська – Impromptu phantasie
Михайло Коцюбинський – Persona grata Любов Базів
7877
0
10
«Persona grata» — оповідання про жах, який роз'їдає душу ката Лазара, від послідовного усвідомлення несправедливості чинених ним дій. «Persona grata» (1907) становить одну з окрас революційних новел письменника, в яких відбито рух Михайло Коцюбинський – Persona grata
Любов Базів - Ще осінь не доплакала своє Любов Базів
5392
0
10
Збірка поезій «Ще осінь не доплакала своє» – тонке поетичне плетиво зізнань і сподівань, мрій і передчуттів, калейдоскоп особливого жіночого світовідчуття мерехтливих буднів. Загорніться у затишний плед, візьміть горнятко свого ул Любов Базів - Ще осінь не доплакала своє
Михайло Коцюбинський - Що записано в книгу життя Любов Базів
9081
0
10
«Що записано в книгу життя» — оповідання українського письменника Михайла Коцюбинського, написане у 1911 році в Чернігові. Новела вказує на діалектику життя і смерті, антиномічність яких увиразнюється прагненням живого до життя і Михайло Коцюбинський - Що записано в книгу життя
Схожі книги подивитись все
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
3022
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
3416
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів
Іван Манжура - Ренегат Оксана Півонос (Ксюша Зотова)
4761
0
10
Іван Манжура - Ренегат
Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько Ельдар Кабіров
9454
0
10
«Порадь мені, старий батько...» Михайло Грушевський Порадь мені, старий батько, И ти, рідная ненько. Що робити тепер маю, Хлопець молоденький. Розіслалися дві стежки, Та й кінця не маю, Якою простувати, Ніяк не вгадаю. Ой, хто віз Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько
Борис Грінченко - Матері Богдан Цокало
2728
0
10
Ти надо мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, Мене малого доглядала І сповивала, і кохала, Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи Не довелось мені на світі Із лихом, з горем вкупі жити; І все кохання, що палало У тебе Борис Грінченко - Матері
Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства Галина Тельнюк
4548
0
10
«Спомини з дитинства» — вірш Станіслава Тельнюка про те, як діти загубили сестру. Вони гукали, налякані, шукали її усюди… А вона весь цей час солодко спала поблизу них, дивлячись сни про зорі, хату й зайчика. Автор змальовує приро Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства