Аудіокнига Кримський Агатангел - Забрався я на шпиль


Начитано:
Жанр:
Час запису: 2

Слухати аудіокнигу "Кримський Агатангел - Забрався я на шпиль" онлайн українською мовою

Забрався я на шпиль... Внизу носились хмари...
Дививсь у далечінь: на море, на Бейрут.
Тут глетчери, зима, а там буяють чари...
Палючий, дивний край!.. Чудовий райський кут!


Леліється Бейрут... Блискучий сад тропічий,
Де пальма розрослась на килимі з лілей!
І ллється аромат гарячий, наркотичний
З п’янючих тубероз, розкішних орхідей.


Дивлюсь і на Ліван... там дише прохолода...

В прослухане
В обране
Інші книги автора «Кримський Агатангел» подивитись все
Кримський Агатангел - Забрався я на шпиль Павло Зібров
3552
0
10
Кримський Агатангел - Забрався я на шпиль
Інші книги виконавця «Павло Зібров» подивитись все
Кримський Агатангел - Забрався я на шпиль Павло Зібров
3552
0
10
Кримський Агатангел - Забрався я на шпиль
Схожі книги подивитись все
Ірина Жиленко - Жар-птиця Аня Ліс
8626
0
10
Сусідка моя — чарівниця — годувала надвечір родзинками у клітці золоту Жар-птицю з очима-намистинками. І як воно трапилось — хто його зна — та тільки дверцят не замкнула вона. Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця, і враз освітилас Ірина Жиленко - Жар-птиця
Тарас Шевченко — Буває в неволі іноді згадаю... Федір Стригун
6167
0
10
У сні авторові являється козак, щоб зробити свою тяжку тарасобульбівську сповідь. Він каже про ту страшну релігійну війну між католиками і православними, у якій «Земля козача зайнялась / І кров’ю, сину, полилась», про боротьбу на Тарас Шевченко — Буває в неволі іноді згадаю...
Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день Ліля Ребрик
30903
0
10
Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
105395
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять... Галина Тельнюк
3665
0
10
«Мені твої сніги болять...» — вірш з інтимної лірики Галі Тельнюк. Ця поезія — звертання до того, хто завдав болі, хвилювань. Епітети «далекий», «холодний» додають нотки суму та байдужості у вірш.. Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять...
Євген Маланюк - Діва-обида Богдан Бенюк
9307
0
10
Лежиш, розпусто, на розпутті, Не знати — мертва чи жива. Де ж ті байки про пута куті Та інші жалісні слова? Хто гвалтував тебе? Безсила, Безвладна, п'яна і німа Неплодну плоть, убоге тіло Давала кожному сама. Мізерія чужих історій Євген Маланюк - Діва-обида