Аудіокнига Ліна Костенко — Біла симфонія
0:00
0:00
файл — — —
1m
10s
10s
1m
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x
Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко — Біла симфонія" онлайн українською мовою
Було нам тоді не до сміху.
Ніч підняла завісу –
біла симфонія снігу
пливла над щоглами лісу.
А ліс, як дрейфуюча шхуна,
скрипів, у льоди закутий…
І хлопець, зворушливо юний,
сказав із дорослим смутком:
– Ти пісня моя лебедина,
останнє моє кохання…
В такому віці людина
завжди кохає востаннє.
Бо то уже справа гідности –
життя, бач, як сон, промайнуло.
Підлітки для солідности
мусять мати минуле.
Завіяні снігом вітрила
звисали, як біла гичка…
Я теж йому щось говорила,
і теж, певно, щось трагічне.
Було кохання фатальне,
майже з драми Ростана…
Я тільки сніг пам'ятаю,
отой, що давно розтанув.
Білу симфонію снігу,
шхуну, в льоди закуту…
А нам з тобою – до сміху!
А нам з тобою не смутно!
І добре тобі, і весело
на білому світі жити.
Ти тільки, як всі воскреслі,
не любиш про смерть говорити.
І маєш, напевно, рацію.
Минуле вмерзає в кригу.
І це вже не декорація…
Біла симфонія снігу.
Стогне завія до рання,
зламавши об ліс крило…
Ти – моє перше кохання.
Останнє уже було.
Ніч підняла завісу –
біла симфонія снігу
пливла над щоглами лісу.
А ліс, як дрейфуюча шхуна,
скрипів, у льоди закутий…
І хлопець, зворушливо юний,
сказав із дорослим смутком:
– Ти пісня моя лебедина,
останнє моє кохання…
В такому віці людина
завжди кохає востаннє.
Бо то уже справа гідности –
життя, бач, як сон, промайнуло.
Підлітки для солідности
мусять мати минуле.
Завіяні снігом вітрила
звисали, як біла гичка…
Я теж йому щось говорила,
і теж, певно, щось трагічне.
Було кохання фатальне,
майже з драми Ростана…
Я тільки сніг пам'ятаю,
отой, що давно розтанув.
Білу симфонію снігу,
шхуну, в льоди закуту…
А нам з тобою – до сміху!
А нам з тобою не смутно!
І добре тобі, і весело
на білому світі жити.
Ти тільки, як всі воскреслі,
не любиш про смерть говорити.
І маєш, напевно, рацію.
Минуле вмерзає в кригу.
І це вже не декорація…
Біла симфонія снігу.
Стогне завія до рання,
зламавши об ліс крило…
Ти – моє перше кохання.
Останнє уже було.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко»
подивитись все
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора
Юлія Саніна
12384
0
10
Ліна Костенко — Я вранці голос горлиці люблю
Ірина Радченко
7140
0
10
Ліна Костенко — І скаже світ...
Наталка Суп
6843
0
10
Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день
Ліля Ребрик
30779
0
10
Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон
Ліля Ребрик
7252
0
10
Ліна Костенко - Дощ полив
Альона Альона
16090
0
10
Інші книги виконавця «Наталка Суп»
подивитись все
Леся Українка — Стояла я і слухала весну
Наталка Суп
17774
0
10
Ліна Костенко — І скаже світ...
Наталка Суп
6843
0
10
Ліна Костенко — Розкажу
Наталка Суп
7506
0
10
Ліна Костенко — Умирають майстри
Наталка Суп
6980
0
10
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Наталка Суп
105026
0
10
Ліна Костенко — Біла симфонія
Наталка Суп
7609
0
10
Схожі книги
подивитись все
Ольга Ольхова — Руїни в’язниць...
Ігор Поліщук
3741
0
10
Галина Тельнюк — От блискавка б’є...
Галина Тельнюк
3600
0
10
Іван Франко — Чого являєшся мені у сні?
Ната Жижченко
41318
0
10
Павло Тичина — Ви знаєте, як липа шелестить
Олена Кравець
22206
0
10
Олена Теліга - Сучасникам
Аня Ліс
4992
0
10
Галина Тельнюк — Раптом з тріском...
Галина Тельнюк
3484
0
10