Популярні жанри
поезія 165
проза 61
Програма ЗНО 61
повість 37
казка 34
Казка 29
роман 25
оповідання 18
новела 16
поема 14
Вірші від Кварталу 13
пісня 11
сучасна література 11
балада 7
драма 4
байка 3
п’єса 2
дума 2
Поема 1
п'єса 1
дитячий 1
горор 1
містика 1
Нон-фікшн 1
фентезі 1

Аудіокнига Ліна Костенко — Біла симфонія

Автор:
Начитано:
Наталка Суп
Жанр:
поезія
Час запису: 00:00:40
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко — Біла симфонія" онлайн українською мовою

Було нам тоді не до сміху.
Ніч підняла завісу –

біла симфонія снігу
пливла над щоглами лісу.

А ліс, як дрейфуюча шхуна,
скрипів, у льоди закутий…
І хлопець, зворушливо юний,
сказав із дорослим смутком:

– Ти пісня моя лебедина,
останнє моє кохання…

В такому віці людина
завжди кохає востаннє.

Бо то уже справа гідности –
життя, бач, як сон, промайнуло.
Підлітки для солідности
мусять мати минуле.

Завіяні снігом вітрила
звисали, як біла гичка…
Я теж йому щось говорила,
і теж, певно, щось трагічне.

Було кохання фатальне,
майже з драми Ростана…
Я тільки сніг пам'ятаю,
отой, що давно розтанув.

Білу симфонію снігу,
шхуну, в льоди закуту…

А нам з тобою – до сміху!
А нам з тобою не смутно!

І добре тобі, і весело
на білому світі жити.
Ти тільки, як всі воскреслі,
не любиш про смерть говорити.

І маєш, напевно, рацію.
Минуле вмерзає в кригу.
І це вже не декорація…

Біла симфонія снігу.

Стогне завія до рання,
зламавши об ліс крило…
Ти – моє перше кохання.
Останнє уже було.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко» подивитись все
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
6667
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Ліна Костенко — Розкажу Наталка Суп
7153
0
10
Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. Ліна Костенко — Розкажу
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
15859
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Ліна Костенко - Кольорові миші Альона Альона
17890
0
10
Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили при народі, коли наук не знали ще ладом, — кажу, давно, кажу, у Вишгороді підсудна Ан Ліна Костенко - Кольорові миші
Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон Ліля Ребрик
7011
0
10
По сей день Посейдон посідає свій трон. У правиці тримає тризуба. В голубій одіссеї реліктових крон причаїлась і зваба, і згуба. За кущами заліг як не Фавн, то Амур. А мужчини високі і мужні. І виходить із піни антична ґламур, вил Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна
11986
0
10
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора
Інші книги виконавця «Наталка Суп» подивитись все
Леся Українка — Стояла я і слухала весну Наталка Суп
17307
0
10
Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії Леся Українка — Стояла я і слухала весну
Ліна Костенко — Розкажу Наталка Суп
7153
0
10
Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. Ліна Костенко — Розкажу
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
6667
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Ліна Костенко — І скаже світ... Наталка Суп
6550
0
10
І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані. Що можеш ти, розгублене дитя, зробити для вселюдського прогресу? — Я можу тільки кинути життя історії Ліна Костенко — І скаже світ...
Ліна Костенко — Біла симфонія Наталка Суп
7300
0
10
Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, ост Ліна Костенко — Біла симфонія
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
104106
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Схожі книги подивитись все
Леся Українка — Стояла я і слухала весну Наталка Суп
17307
0
10
Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії Леся Українка — Стояла я і слухала весну
Борис Грінченко - Та де вона Богдан Цокало
2132
0
10
Та де вона? Невже її й не мати? А вітер знов неначе повійнув — «Гей-гей, воли, не гайтеся орати!» Далекий згук за вітром долинув. Це там орач оре велику ниву Серед твердих незайманих степів І заклика на працю неліниву — Я в тих сл Борис Грінченко - Та де вона
Володимир Сосюра — Любіть Україну! Євген Кошовий
47992
0
10
«Любіть Україну!» — це палке слово поета, мовлене в радісну годину визволення української землі. В. Сосюра створив ліричний образ «вишневої України», який оживає в нашій уяві чітко, рельєфно, наче на полотні вправного живописця. Володимир Сосюра — Любіть Україну!
Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні Сергій Злобін
6413
0
10
У рідній моїй стороні Свідзінський Володимир У рідній моїй стороні Не маю я рідного дому, Ні саду — щоб діяти те, Що миле й відрадне мені. Зібрав би я в гарну сім'ю. Дерева, і квіти, і скелі, І плем'я, чий голос — пісні, Любило б Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні
Юрій Федькович - Шельвах Тетяна Асєєва
5085
0
10
Ой та нікому так, нікому, Та як жовняру молодому у кабатинці, у ремінню Ходити шельвах по камінню, Ой та по зимнім, зимнесенькім У кабатиню тонесенькім. Ой ходить шельвах по морозі, А камінь тріснув на підлозі; Ой камінь тріснув, Юрій Федькович - Шельвах
Микола Вороний — Блакитна Панна Дарія Іщук
21175
0
10
Микола Вороний створює гімн весняній природі, молодості, натхненню. Новаторство письменника стосовно цього твору виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку», — зазначав в Микола Вороний — Блакитна Панна