Аудіокнига Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:10
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон" онлайн українською мовою

По сей день Посейдон посідає свій трон.
У правиці тримає тризуба.
В голубій одіссеї реліктових крон
причаїлась і зваба, і згуба.

За кущами заліг як не Фавн, то Амур.
А мужчини високі і мужні.
І виходить із піни антична ґламур,
виливаючи море із мушлі.

Понад хмари стоїть величавий Парнас.
На Олімпі лютує Юнона.
І Пегас, як фугас, пролетів і погас,
зачепивши крилом Посейдона.

Просто хочеться моря. Ні Скілл, ні Харибд.
І богиню із піни, невзуту.
Поки танкер якийсь не наскочить на риф
й не розіллє муари мазуту.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко» подивитись все
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
15807
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
6623
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера... Ірина Сухарь
10077
0
10
Вірш Ліни Костенко «Хай буде легко...» — філософський етюд про пам'ять, про почуття, про відчуття життя, в якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера...
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
42057
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна
11936
0
10
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора
Ліна Костенко — І скаже світ... Наталка Суп
6492
0
10
І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані. Що можеш ти, розгублене дитя, зробити для вселюдського прогресу? — Я можу тільки кинути життя історії Ліна Костенко — І скаже світ...
Інші книги виконавця «Ліля Ребрик» подивитись все
Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день Ліля Ребрик
30332
0
10
Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день
Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон Ліля Ребрик
6946
0
10
По сей день Посейдон посідає свій трон. У правиці тримає тризуба. В голубій одіссеї реліктових крон причаїлась і зваба, і згуба. За кущами заліг як не Фавн, то Амур. А мужчини високі і мужні. І виходить із піни антична ґламур, вил Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон
Павло Тичина - Одчиняйте двері Ліля Ребрик
6717
0
10
Одчиняйте двері — Наречена йде! Одчиняйте двері — Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері — Горобина ніч! Одчинились двері — Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Павло Тичина - Одчиняйте двері
Борис Олійник - Пісня про матір Ліля Ребрик
21555
0
10
Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко — і тихо пішла за межу. — Куди ж це ви, мамо?! — сполохано кинулись діти, — Куди ви, б Борис Олійник - Пісня про матір
Павло Тичина — О панно Інно Ліля Ребрик
17636
0
10
Поезія «О панно Інно» — найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Цей вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й Павло Тичина — О панно Інно
Схожі книги подивитись все
Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки... Галина Тельнюк
3278
0
10
У вірші «Стьобнуло мовчки» автор описує початок грози. Від тихої природи він переходить до раптового неспокою, щоразу нашаровуючи громові звуки. Митець згадує ревучі лавини, надсвітнє світило та циркулі, що виводять кола у воді. Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки...
Михайло Коцюбинський - Наша хатка Олексій Рева
10319
0
10
Назносим каміння, назносимо глини, Збудуємо хатку з дверима у сіни Та зробимо в хатці яснее віконце, Щоб сяло над нами, мов золото, сонце. А з житніх сніпочків нашита покрівля Рівнесенько вкриє те наше будівля. Та бузькові треба г Михайло Коцюбинський - Наша хатка
Дмитро Павличко - Я стужився, мила, за тобою... Гарік Корогодський
15467
0
10
Я стужився, мила, за тобою, З туги обернувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам-один між буками стоїть. Грає листя на веснянім сонці, А в душі — печаль, як небеса. Він росте й співає явороньці, І згорає від сльози роса. Сні Дмитро Павличко - Я стужився, мила, за тобою...
Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось... Ольга Гайдай
7242
0
10
Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось; Радо підняв хлібороб звичної праці тягар. Передбачаючи зиму прийдешню, в турботі хазяйській, Саду пильнує свого, ниви свої засіва. Скажеш, щасливий оратай. Але щасливіший од нього, Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...
Іздрик Юрій - Превізія Юлія Ковальчук
9681
0
10
Юрій Іздрик — український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Один із творців станіславського феномену. Автор низки поетичних та прозових творів. Превізія губи липкі від липневих ягід па Іздрик Юрій - Превізія
Ліна Костенко - Кольорові миші Альона Альона
17822
0
10
Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили при народі, коли наук не знали ще ладом, — кажу, давно, кажу, у Вишгороді підсудна Ан Ліна Костенко - Кольорові миші