Аудіокнига Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:10
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон" онлайн українською мовою

По сей день Посейдон посідає свій трон.
У правиці тримає тризуба.
В голубій одіссеї реліктових крон
причаїлась і зваба, і згуба.

За кущами заліг як не Фавн, то Амур.
А мужчини високі і мужні.
І виходить із піни антична ґламур,
виливаючи море із мушлі.

Понад хмари стоїть величавий Парнас.
На Олімпі лютує Юнона.
І Пегас, як фугас, пролетів і погас,
зачепивши крилом Посейдона.

Просто хочеться моря. Ні Скілл, ні Харибд.
І богиню із піни, невзуту.
Поки танкер якийсь не наскочить на риф
й не розіллє муари мазуту.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко» подивитись все
Ліна Костенко — Маруся Чурай Тетяна Гончарова
87211
0
10
Тематично й композиційно роман надзвичайно складний, багаторівневий, багатопроблемний. Він «нагадує кристал, у якому безліч граней» (В. Панченко). Майже три з половиною століття живе в народі легенда про Марусю Чу­рай — славнозвіс Ліна Костенко — Маруся Чурай
Ліна Костенко — Я вранці голос горлиці люблю Ірина Радченко
6821
0
10
У вірші Ліна Костенко зображує любов до природи у її найрізноманітніших проявах. Авторка оспівує красу природи, яка так сильно відрізняється від перед шумного міста. Ліна Костенко — Я вранці голос горлиці люблю
Ліна Костенко - Спини мене Даша Трегубова
11734
0
10
Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до струни вона ж слова поспалює вустами спини мене спини і схамени ще поки можу дум Ліна Костенко - Спини мене
Ліна Костенко - Чайка на крижині Альона Альона
15208
0
10
В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з Ліна Костенко - Чайка на крижині
Ліна Костенко - Доля Альона Альона
6748
0
10
Наснився мені чудернацький базар: під небом у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні були царівен не гірш, а другі – як бідні Міньйони. Хту купляв собі Долю за гріш. А хто – і за мільони. Ліна Костенко - Доля
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
15678
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Інші книги виконавця «Ліля Ребрик» подивитись все
Борис Олійник - Пісня про матір Ліля Ребрик
21125
0
10
Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко — і тихо пішла за межу. — Куди ж це ви, мамо?! — сполохано кинулись діти, — Куди ви, б Борис Олійник - Пісня про матір
Павло Тичина - Одчиняйте двері Ліля Ребрик
6273
0
10
Одчиняйте двері — Наречена йде! Одчиняйте двері — Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері — Горобина ніч! Одчинились двері — Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Павло Тичина - Одчиняйте двері
Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон Ліля Ребрик
6820
0
10
По сей день Посейдон посідає свій трон. У правиці тримає тризуба. В голубій одіссеї реліктових крон причаїлась і зваба, і згуба. За кущами заліг як не Фавн, то Амур. А мужчини високі і мужні. І виходить із піни антична ґламур, вил Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон
Павло Тичина — О панно Інно Ліля Ребрик
16615
0
10
Поезія «О панно Інно» — найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Цей вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й Павло Тичина — О панно Інно
Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день Ліля Ребрик
30043
0
10
Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день
Схожі книги подивитись все
Левко Боровиковський - Волох Тимур Мірошниченко
3992
0
10
Левко Боровиковський “Волох” Поезія про людину, яка позбулась від звичних людських турбот (грошей, міста, роботи) і практикує відлюдний спосіб життя наодинці з природою та в повному спокої з дуже своєрідним, але багатством: “густи Левко Боровиковський - Волох
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна
11790
0
10
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора
Галина Тельнюк — Ось це відчуття... Галина Тельнюк
3436
0
10
Галина Тельнюк — поетеса, співачка. Народжена у сім’ї письменника Станіслава Тельнюка та редактора-перекладача Неллі Копилової вона перейняла від батьків найцінніші дари. Зараз вона пише прозу й вірші, черпаючи натхнення з творчос Галина Тельнюк — Ось це відчуття...
Галина Тельнюк — Волевиявлення Галина Тельнюк
2414
0
10
«Волевиявлення» — історія про війну та жахливі ралії, про почуття, що переповнюють при думці про смерть. Природа, зображена у творі, увиразнює, додає трагічності поезії. а такі деталі, як плач, бомби, холод спустошують й без того Галина Тельнюк — Волевиявлення
Марґо Ґейко — Ever Rest Ігор Поліщук
3961
0
10
Марґо Ґейко – куртуазний творчий цикл літугрупування «Орден Маньєристів». Поет Любов Володимирівна Лисенко – кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, перекладач і вик Марґо Ґейко — Ever Rest
Богдан-Ігор Антонич - Зелена Євангелія Ніна Кірєєва
7180
0
10
Весна — неначе карусель, на каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, і місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, на столі слов’янський дзбан, у дзбані сонце. Ти поклоняйся лиш землі, землі стобарвній, наче сон цей! Богдан-Ігор Антонич - Зелена Євангелія