Популярні жанри
поезія 165
проза 61
Програма ЗНО 61
повість 37
казка 34
Казка 29
роман 25
оповідання 18
новела 16
поема 14
Вірші від Кварталу 13
пісня 11
сучасна література 11
балада 7
драма 4
байка 3
п’єса 2
дума 2
Поема 1
п'єса 1
дитячий 1
горор 1
містика 1
Нон-фікшн 1
фентезі 1

Аудіокнига Ліна Костенко — Розкажу

Автор:
Начитано:
Наталка Суп
Жанр:
поезія
Час запису: 00:00:33
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко — Розкажу" онлайн українською мовою

Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, —
на сьогодні, на завтра, назавжди! —
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти — окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко» подивитись все
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна
14218
0
10
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
17170
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Ліна Костенко - Спини мене Даша Трегубова
14397
0
10
Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до струни вона ж слова поспалює вустами спини мене спини і схамени ще поки можу дум Ліна Костенко - Спини мене
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
47053
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
108546
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
8044
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Інші книги виконавця «Наталка Суп» подивитись все
Ліна Костенко — І скаже світ... Наталка Суп
7303
0
10
І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані. Що можеш ти, розгублене дитя, зробити для вселюдського прогресу? — Я можу тільки кинути життя історії Ліна Костенко — І скаже світ...
Ліна Костенко — Розкажу Наталка Суп
8800
0
10
Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. Ліна Костенко — Розкажу
Леся Українка — Стояла я і слухала весну Наталка Суп
19550
0
10
Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії Леся Українка — Стояла я і слухала весну
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
8044
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
108546
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Ліна Костенко — Біла симфонія Наталка Суп
8539
0
10
Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, ост Ліна Костенко — Біла симфонія
Схожі книги подивитись все
Кримський Агатангел - Забрався я на шпиль Павло Зібров
4177
0
10
Кримський Агатангел - Забрався я на шпиль
Федькович Осип-Юрій Адальбертович - Україна Микола Давидюк
8666
0
10
Україно, Запороже, годі вас забути, Ах, бо мило тамки жити, мило тамки бути, Де ті трави шовковії славні степи криють, Де ся квіти поза квіти в зимних росах миють, Де стада ржуть, де соколи, де вірли співають, З буйним вітром у за Федькович Осип-Юрій Адальбертович - Україна
Михайль Семенко - Бажання Ольга Гайдай
17672
0
10
Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягн'уть і дати березової каші, Зорі в Михайль Семенко - Бажання
Марґо Ґейко — Ever Rest Ігор Поліщук
4738
0
10
Марґо Ґейко – куртуазний творчий цикл літугрупування «Орден Маньєристів». Поет Любов Володимирівна Лисенко – кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, перекладач і вик Марґо Ґейко — Ever Rest
Юлія Саніна - Інші Юлія Саніна
13253
0
10
знаєш, а інші писали мені вірші відчиняли для мене горища діставали квіти з душі інші були ніжніші, інші були смішні інші були відважні, коли грози ревли страшні інші мене ловили, солодко, а вночі інші мене дурили голосно сміючись Юлія Саніна - Інші
Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі... Галина Тельнюк
4236
0
10
«Десь зорі тихі...» — ліричний вірш Станіслава Тельнюка, що описує пейзажі, навіює спокій. Автор згадує сільську природу та порівнює її з природою міста. Він робить акцент на тиші, спокої, оповідаючи, як сплять дерева та як навшпи Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі...