Популярні жанри
поезія 165
проза 61
Програма ЗНО 61
повість 37
казка 34
Казка 29
роман 25
оповідання 18
новела 16
поема 14
Вірші від Кварталу 13
пісня 11
сучасна література 11
балада 7
драма 4
байка 3
п’єса 2
дума 2
Поема 1
п'єса 1
дитячий 1
горор 1
містика 1
Нон-фікшн 1
фентезі 1

Аудіокнига Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона...

Автор:
Начитано:
Ольга Гайдай
Жанр:
поезія
Час запису: 00:00:57
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона..." онлайн українською мовою

Вона зійшла до моря. Хто вона,
Навіть самій їй байдуже віднині.
...Хіба ж не всі ми - єдності луна
В скороминущій і пустій відміні?

Лінивий рух - і ось під ноги ліг
Прозорий вінчик - кинута намітка,
І на стрункім стеблі високих ніг
Цвіте жарка, важка і повна квітка -
Спокійний торс, незаймано-нагий!

Спадає вал... Німують береги...
І знову плеск... І затихає знову...
То пальцями рожевої ноги
Вона вгамовує безодню бірюзову.

І відкрива обійми їй свої
Ця велич вод, усім вітрам відкрита,-
Здається, повертає Афродіта
У білий шум, що породив її.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Євген Плужник» подивитись все
Євген Плужник - Недуга Андрій Янченко
16004
0
10
Євген Плужник “Недуга” Євген Плужник - український поет, драматург, перекладач зі Східної Слобожанщини. Жертва сталінського терору. Загинув в концтаборі на Соловках в 1936 р. Перший і єдиний прозовий твір автора — роман «Недуга» — Євген Плужник - Недуга
Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона... Ольга Гайдай
10374
0
10
Вона зійшла до моря. Хто вона, Навіть самій їй байдуже віднині. ...Хіба ж не всі ми - єдності луна В скороминущій і пустій відміні? Лінивий рух - і ось під ноги ліг Прозорий вінчик - кинута намітка, І на стрункім стеблі високих ні Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона...
Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах Альона Альона
10673
0
10
Ніч... а човен — як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) ...Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи... І внизу, і вгорі глибини... О, який же прекрасний ти, Світ Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах
Інші книги виконавця «Ольга Гайдай» подивитись все
Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось... Ольга Гайдай
7585
0
10
Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось; Радо підняв хлібороб звичної праці тягар. Передбачаючи зиму прийдешню, в турботі хазяйській, Саду пильнує свого, ниви свої засіва. Скажеш, щасливий оратай. Але щасливіший од нього, Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...
Микола Вороний - Легенда Ольга Гайдай
10321
0
10
Дівчину вродливу юнак покохав: Дорожче від неї у світі не мав. І клявся, божився, що любить її Над сонце, над місяць, над зорі ясні. "Тебе я кохаю. За тебе умру… Віддам за кохання і неньку стару!" Та мила його не боялась гріха: Бу Микола Вороний - Легенда
Слісаренко Олекса — Чорні Ангели Ольга Гайдай
13746
0
10
Події, про які йде мова в одній із перших повістей А. Чайковського – «Олюнька» – розгортаються в серпні 1856 року. Місце дії – наддністрянське село Пишнівці, що «на дві милі нижче Самбора», та сама Гординя,де автор провів свої дит Слісаренко Олекса — Чорні Ангели
Михайль Семенко - Запрошення Ольга Гайдай
9170
0
10
Ви знаєте? Прекрасний краєвид з гори Батиєвої. Ви, певне, не були там ніколи? Не гуляли по сніго-білому полю? Ми вас запрошуємо — наберіться бажання сміливого і приходьте до нас. У нас тут доволі весело. Звичайно, до нас не заходя Михайль Семенко - Запрошення
Марко Кропивницький - Глитай, або ж Павук Ольга Гайдай
9596
0
10
Марко Кропивницький написав дуже психологічну, глибоку та проникливу п’єсу. Жила собі Оленка, наречена Андрія. Але сватався до неї місцевий багатій Бичок, на прізвисько Глитай. Глитай є аналогом слова «Гобсек», тобто прізвиськом л Марко Кропивницький - Глитай, або ж Павук
Михайль Семенко - Бажання Ольга Гайдай
16675
0
10
Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягн'уть і дати березової каші, Зорі в Михайль Семенко - Бажання
Схожі книги подивитись все
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
3051
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів
Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні Сергій Злобін
6631
0
10
У рідній моїй стороні Свідзінський Володимир У рідній моїй стороні Не маю я рідного дому, Ні саду — щоб діяти те, Що миле й відрадне мені. Зібрав би я в гарну сім'ю. Дерева, і квіти, і скелі, І плем'я, чий голос — пісні, Любило б Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні
Тарас Шевченко — Хвалилися гайдамаки, на Умань ідучи... Федір Стригун
10151
0
10
«Гонта в Умані» — один із розділів поеми «Гайдамаки». У творі дві сюжетні лінії, які переплітаються між собою: розгортання та хід повстання під назвою Коліївщина та історія особистого життя Яреми. Розвиток сюжетних ліній часто пер Тарас Шевченко — Хвалилися гайдамаки, на Умань ідучи...
Олександр Олесь — Чари ночі Даша Астаф’єва
26550
0
10
«Чари ночі» – найвідоміший вірш Олександра Олеся, який став пісенним романсом. Ця поезія – один з найкращих взірців інтимної лірики. Це справжня ода красі та любові, якими потрібно насолоджуватися тут і зараз, а не чекати кращих ч Олександр Олесь — Чари ночі
Павло Тичина - Одчиняйте двері Ліля Ребрик
7201
0
10
Одчиняйте двері — Наречена йде! Одчиняйте двері — Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері — Горобина ніч! Одчинились двері — Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Павло Тичина - Одчиняйте двері
Тарас Шевченко — Минають дні, минають ночі... Федір Стригун
11738
0
10
Вірш «Минають дні, минають ночі» Шевченко написав у В'юнищах 21 грудня 1845 року за чотири дні до створення «Заповіту». Коли у складі археографічної експедиції перебував в Україні, спостерігав картини кріпацького життя. Цей твір — Тарас Шевченко — Минають дні, минають ночі...