Аудіокнига Борис Грінченко - Моє щастя


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:59

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Моє щастя" онлайн українською мовою

Борис Грінченко “Моє щастя”
Ніжна інтимна лірика з неочікуваним фіналом. Варто умовно поділити цю поезію на три етапи: перший, коли автор розмірковує над земними багатствами і благами та натякає, що для нього це не важливо (“нехай”); другу, коли він описує блаженство бути поруч з кохано - яскраво виражена інтимна лірика; і третю, найкоротшу але найгучнішу - у ній він перекреслює все перераховане вище і заявляє про найбільше щастя для нього - “змогу умерти за рідний край”.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко - Олеся Христина Петькова
7812
0
10
Борис Грінченко - Олеся
Борис Грінченко - Сам собі пан Аня Ліс
13307
0
10
«Сам собі пан» Бориса Грінченка – гумористично-сатиричне оповідання про селянина, який витратив останні гроші на те, аби побути паном. Автор висміює панів і симпатизує кмітливому Данилу, який шукав права людського, а не панського, Борис Грінченко - Сам собі пан
Борис Грінченко - Снігурка Катерина Некрасова
5122
0
10
Борис Грінченко - Снігурка
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
2995
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Борис Грінченко - Сірко Софія Середа
6967
0
10
Борис Грінченко - Сірко
Борис Грінченко - Без хліба Андрій Рудий
13322
0
10
«Без хліба» — оповідання Бориса Грінченка 1884 року. У творі зображується соціальна несправедливість та бідність українських селян. Борис Грінченко - Без хліба
Інші книги виконавця «Поліна Ткач» подивитись все
Борис Грінченко - Моє щастя Поліна Ткач
14536
0
10
Борис Грінченко “Моє щастя” Ніжна інтимна лірика з неочікуваним фіналом. Варто умовно поділити цю поезію на три етапи: перший, коли автор розмірковує над земними багатствами і благами та натякає, що для нього це не важливо (“нехай Борис Грінченко - Моє щастя
Схожі книги подивитись все
Григорій Квітка-Основ’яненко — Козир-дівка Кирило Полтавець
22706
0
10
У повісті «Козир-дівка» автор виводить новий для української літератури образ вольової, рішучої, сповненої почуття, людської гідності селянської дівчини Ївги, яка перемогла у боротьбі з місцевою владою й судом і визволяє з в'язниц Григорій Квітка-Основ’яненко — Козир-дівка
Іван Семесюк - Фаршрутка Іван Семесюк
100450
0
10
Аграрно-містичні пригоди мавпоукраїнця Томаса Яковича Сироти продовжуються, і він опиняється в центрі спецоперації з порятунку людства в цілому та української державності зокрема. На читача, як на і мавпу, чекають пригоди, а також Іван Семесюк - Фаршрутка
Назар Божинський — Українські менестрелі Владислав Писарев
8088
0
10
Українське кобзарство розвивалося з давніх часів, виконувало свою роль зберігачів традиції, культури, виховання нових поколінь. Назви українських кобзарів в різні часи бували різними, деякі зникали, деякі існували паралельно, з’яв Назар Божинський — Українські менестрелі
Пантелеймон Куліш - Січові гості Юлія Колісник
13950
0
10
Тема історичних подій в Україні, зокрема козаччини та гайдамаччина, пронизують усю творчість Пантелеймона Куліша. у романтично-патріотичному ключі написаний твір «Січові гості». У ньому йдеться про відвагу та історію виникнення га Пантелеймон Куліш - Січові гості
Валер'ян Підмогильний — Повість без назви Андрій Янченко
16778
0
10
«Повість без назви» належить до нового для українського літератури типу інтелектуального роману, будучи одночасно психологічним романом. У повісті В. Підмогильного практично не відбувається розвитку подій, це радше твір-дискусія, Валер'ян Підмогильний — Повість без назви
Яків Щоголів - Струни Богдан Бенюк
5992
0
10
Яків Щоголів “Струни” Філософська лірика поета, з роздумами про минуле та майбутнє, про пройдений шлях, та те, що чекає попереду. Цікаво, що в вірші присутній образ води, з нею він і порівнює своє життя та його швидку плинність. Яків Щоголів - Струни