Аудіокнига Борис Грінченко - Моє щастя


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:01:59

Слухати аудіокнигу "Борис Грінченко - Моє щастя" онлайн українською мовою

Борис Грінченко “Моє щастя”
Ніжна інтимна лірика з неочікуваним фіналом. Варто умовно поділити цю поезію на три етапи: перший, коли автор розмірковує над земними багатствами і благами та натякає, що для нього це не важливо (“нехай”); другу, коли він описує блаженство бути поруч з кохано - яскраво виражена інтимна лірика; і третю, найкоротшу але найгучнішу - у ній він перекреслює все перераховане вище і заявляє про найбільше щастя для нього - “змогу умерти за рідний край”.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Борис Грінченко» подивитись все
Борис Грінченко - Та де вона Богдан Цокало
2649
0
10
Та де вона? Невже її й не мати? А вітер знов неначе повійнув — «Гей-гей, воли, не гайтеся орати!» Далекий згук за вітром долинув. Це там орач оре велику ниву Серед твердих незайманих степів І заклика на працю неліниву — Я в тих сл Борис Грінченко - Та де вона
Борис Грінченко - Снігурка Катерина Некрасова
5261
0
10
Борис Грінченко - Снігурка
Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі Анна Ступак
3026
0
10
Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх — грім, А ударять — перуном палким, — І здригнеться земля серед бурі, Як гуркоче розгніваний грім. Я кохаю ту квітку маленьку, Що і вітрик зламає бідн Борис Грінченко - Я кохаю ті хмари похмурі
Борис Грінченко - Моє щастя Поліна Ткач
14656
0
10
Борис Грінченко “Моє щастя” Ніжна інтимна лірика з неочікуваним фіналом. Варто умовно поділити цю поезію на три етапи: перший, коли автор розмірковує над земними багатствами і благами та натякає, що для нього це не важливо (“нехай Борис Грінченко - Моє щастя
Борис Грінченко - Олеся Христина Петькова
7832
0
10
Борис Грінченко - Олеся
Борис Грінченко - Могутній комар Діана Вороніна
4225
0
10
Борис Грінченко - Могутній комар
Інші книги виконавця «Поліна Ткач» подивитись все
Борис Грінченко - Моє щастя Поліна Ткач
14656
0
10
Борис Грінченко “Моє щастя” Ніжна інтимна лірика з неочікуваним фіналом. Варто умовно поділити цю поезію на три етапи: перший, коли автор розмірковує над земними багатствами і благами та натякає, що для нього це не важливо (“нехай Борис Грінченко - Моє щастя
Схожі книги подивитись все
Адриан Кащенко - Над кодацьким порогом Діана Ракусь
36802
0
10
В творі присутнє зображення боротьби запорожців під керівництвом І. Сулими проти турецьких, польських загарбників рідної України. Тут автор уславлює мужність, сміливість, винахідливість. Жанр твору: історична, соціально-психологіч Адриан Кащенко - Над кодацьким порогом
Іван Карпенко-Карий — Мартин Боруля Павло Скороходько
85522
0
10
Цим твором І. Карпенко-Карий сатирично викриває того­часні суспільні порядки — бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. В основі сюжету — справжній факт: багаторічне клопотан­ня батька драматурга Карпа Адамовича з ме Іван Карпенко-Карий — Мартин Боруля
Михайло Старицький - До молоді Олена Тополя (Alyosha)
6465
0
10
На вас, завзятці-юнаки, Борці за щастя України, Кладу найкращії думки, Мої сподіванки єдині. В вас молода ще грає кров, У вас в думках немає бруду, Палає в серці ще любов До обездоленого люду.. Не занехайте ж ви її, Не розгубіть п Михайло Старицький - До молоді
Яків Щоголів - Струни Богдан Бенюк
6032
0
10
Яків Щоголів “Струни” Філософська лірика поета, з роздумами про минуле та майбутнє, про пройдений шлях, та те, що чекає попереду. Цікаво, що в вірші присутній образ води, з нею він і порівнює своє життя та його швидку плинність. Яків Щоголів - Струни
Михайло Старицький - Кармелюк Юлія Колісник
25458
0
10
Історичний роман Михайла Старицького “Кармелюк” є неповторним зразком української літератури 20-го століття. Твір розповідає про історію життя та зразкові подвиги народного борця, захисника та месника Устима Кармелюка. Старицький Михайло Старицький - Кармелюк
Вікторія Угрюмова — Така собі епітафія Ірина Чураченко
5476
0
10
Оповідання. Трохи ностальгічне, трохи казкове. Не дитяче. Про Київ, домовичка та може про... самотність? Для теплого вечора, з чашечкою чогось смачного. Вікторія Угрюмова — Така собі епітафія