Аудіокнига Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать


Начитано:
Час запису: 00:00:34
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать" онлайн українською мовою

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко» подивитись все
Ліна Костенко - Чайка на крижині Альона Альона
15432
0
10
В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з Ліна Костенко - Чайка на крижині
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна
12142
0
10
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора
Ліна Костенко - Кольорові миші Альона Альона
18070
0
10
Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили при народі, коли наук не знали ще ладом, — кажу, давно, кажу, у Вишгороді підсудна Ан Ліна Костенко - Кольорові миші
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
15945
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Ліна Костенко - Спини мене Даша Трегубова
12011
0
10
Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до струни вона ж слова поспалює вустами спини мене спини і схамени ще поки можу дум Ліна Костенко - Спини мене
Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон Ліля Ребрик
7113
0
10
По сей день Посейдон посідає свій трон. У правиці тримає тризуба. В голубій одіссеї реліктових крон причаїлась і зваба, і згуба. За кущами заліг як не Фавн, то Амур. А мужчини високі і мужні. І виходить із піни антична ґламур, вил Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон
Інші книги виконавця «Наталка Суп» подивитись все
Ліна Костенко — І скаже світ... Наталка Суп
6679
0
10
І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані. Що можеш ти, розгублене дитя, зробити для вселюдського прогресу? — Я можу тільки кинути життя історії Ліна Костенко — І скаже світ...
Ліна Костенко — Розкажу Наталка Суп
7276
0
10
Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. Ліна Костенко — Розкажу
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
104482
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Ліна Костенко — Біла симфонія Наталка Суп
7411
0
10
Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як дрейфуюча шхуна, скрипів, у льоди закутий… І хлопець, зворушливо юний, сказав із дорослим смутком: – Ти пісня моя лебедина, ост Ліна Костенко — Біла симфонія
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
6784
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Леся Українка — Стояла я і слухала весну Наталка Суп
17462
0
10
Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії Леся Українка — Стояла я і слухала весну
Схожі книги подивитись все
Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці Олександр Овдієнко
20497
0
10
З любов’ю сина і пристрастю справжнього патріота Симоненко говорить у поезії «Задивляюсь у твої зіниці...» про Україну. Тема вічна, але автор знайшов свої, симоненківські, інтонації — прості, щирі й водночас піднесені. За формою ц Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
104482
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Євген Маланюк — Уривок з поеми Андрій Рудий
15223
0
10
«Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи січовика, отамана, Січі. Використавши козацьку тематику, Є. Маланю Євген Маланюк — Уривок з поеми
Олександр Олесь — О слово рідне! Орле скутий! Юрій Великий
13343
0
10
Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь у цьому вірші звеличує рідне слово, яке допоможе пробудити історичну па­м’ять нації. У ньому він зворушливо передав свою любов до рідного слова, в якому відбились в Олександр Олесь — О слово рідне! Орле скутий!
Павло Тичина — Пам'яті тридцяти Олександр Пікалов
13767
0
10
В основі твору — дійсний трагічний факт: бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російсько-більшовицької навали. Останки загиблих юнаків були поховані на дніпровськи Павло Тичина — Пам'яті тридцяти
Василь Голобородько — Наша мова Євген Кошовий
12024
0
10
Вірш «Наша мова» — це своєрідний заспів до збірки «Калина об Різдві». У ньому автор звертається до мотиву мови як генетичного коду нації. На перший погляд, поезія дуже проста за бу­довою — складається лише із двох строф, не має ба Василь Голобородько — Наша мова