Популярні жанри
поезія 165
проза 61
Програма ЗНО 61
повість 37
казка 34
Казка 29
роман 25
оповідання 18
новела 16
поема 14
Вірші від Кварталу 13
пісня 11
сучасна література 11
балада 7
драма 4
байка 3
п’єса 2
дума 2
Поема 1
п'єса 1
дитячий 1
горор 1
містика 1
Нон-фікшн 1
фентезі 1

Аудіокнига Юлія Саніна - Інші

Автор:
Начитано:
Юлія Саніна
Жанр:
поезія
Час запису: 00:01:15
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Юлія Саніна - Інші" онлайн українською мовою

знаєш, а інші писали мені вірші
відчиняли для мене горища
діставали квіти з душі
інші були ніжніші, інші були смішні
інші були відважні, коли грози ревли страшні

інші мене ловили, солодко, а вночі
інші мене дурили голосно сміючись

іншим я віддавала
серце до сліпоти
інші мені брехали
інші, але не ти

ти може не пишеш вірші
не любиш коли дощить
ти просто єдина вічність
між тих, хто прийшов на мить
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Юлія Саніна» подивитись все
Юлія Саніна - Інші Юлія Саніна
12847
0
10
знаєш, а інші писали мені вірші відчиняли для мене горища діставали квіти з душі інші були ніжніші, інші були смішні інші були відважні, коли грози ревли страшні інші мене ловили, солодко, а вночі інші мене дурили голосно сміючись Юлія Саніна - Інші
Інші книги виконавця «Юлія Саніна» подивитись все
Хоробрі казки – Вел і Цуц Юлія Саніна
6597
0
10
Митько Швидько з двоколісним Велом та хвостатим Цуцом - найкращі друзі. Вони обожнювали гратись, забуваючи про все на світі. Та через небезпеку сім'я Швидьків вимушена була поїхати з міста, а Вел залишився удома. «Хоробрі казки» в Хоробрі казки – Вел і Цуц
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна
12826
0
10
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора
Юлія Саніна - Інші Юлія Саніна
12847
0
10
знаєш, а інші писали мені вірші відчиняли для мене горища діставали квіти з душі інші були ніжніші, інші були смішні інші були відважні, коли грози ревли страшні інші мене ловили, солодко, а вночі інші мене дурили голосно сміючись Юлія Саніна - Інші
Схожі книги подивитись все
Галина Тельнюк — Світ Галина Тельнюк
3703
0
10
«Світ» — зразок інтимної лірики поетеси Галі Тельнюк. Вона наповнює твір епітетами, повторами, вимальовуючи унікальний стиль. Особливістю є однакові початок та завершенню вірша — «Світ надзвичайно маленький до першого слова «любов Галина Тельнюк — Світ
Юлія Бережко-Камінська — В краю вітрів Ігор Поліщук
3609
0
10
Юлія Бережко-Камінська — журналістка, редакторка друкованих видань, організаторка численних мистецьких заходів – вечорів камерної та класичної музики, оперного співу, поезії, співорганізатор Всеукраїнського фестивалю поезії та авт Юлія Бережко-Камінська — В краю вітрів
Сергій Жадан – Тому що ніколи тебе не вирвеш… Даша Трегубова
8364
0
10
Аудіопоезія в начитуванні Даші Трегубової з благодійного бієнале «Крила маю». «Крила маю» – перше бiєнале поезiï, що пройшло в Києві у вересні 2021 року . Це по-справжньому особлива подія, де українські зірки, громадські діячі, по Сергій Жадан – Тому що ніколи тебе не вирвеш…
Галина Тельнюк — Ось це відчуття... Галина Тельнюк
4266
0
10
Галина Тельнюк — поетеса, співачка. Народжена у сім’ї письменника Станіслава Тельнюка та редактора-перекладача Неллі Копилової вона перейняла від батьків найцінніші дари. Зараз вона пише прозу й вірші, черпаючи натхнення з творчос Галина Тельнюк — Ось це відчуття...
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
3219
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів
Микола Вороний — Блакитна Панна Дарія Іщук
22733
0
10
Микола Вороний створює гімн весняній природі, молодості, натхненню. Новаторство письменника стосовно цього твору виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку», — зазначав в Микола Вороний — Блакитна Панна