Аудіокнига Дмитро Павличко - Коли ми йшли удвох з тобою


Жанр:
Час запису: 00:01:38

Слухати аудіокнигу "Дмитро Павличко - Коли ми йшли удвох з тобою" онлайн українською мовою

Коли ми йшли удвох з тобою
Вузькою стежкою по полю,
Я гладив золоте колосся,
Як гладить милому волосся
Щаслива, ніжна наречена...

А ти ішла поперед мене,
Моя струнка, солодка згубо,-
І я помітив, як ти грубо
Топтала колоски пшениці,
Що нахилились до землиці.
Немов траву безплідну, дику
Топтала і не чула крику
Тих колосочків. Без оглядки
Ти йшла собі, а в мене — згадки
Про те, як на чужому полі
Збирав я нишком колосочки
В поділ дитячої сорочки.
О, я хотів тобі сказати,
Що те колоссячко вусате —
То невсипущий труд мозільний,
То молодим калач весільний,
То для дітей пахуча булка,
То хліб, що матінка-гуцулка
З долівки вчила піднімати,
Як батька в руку, цілувати;
Та я змовчав. Я йшов покірно,
Бо я любив тебе надмірно,
Але мені тоді здалося,
Що то не золоте колосся,
Що то любов мою безмежну
Стоптали так необережно.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Дмитро Павличко» подивитись все
Дмитро Павличко — Два кольори Володимир Шумко
6343
0
10
Червоне й чорне — найпоширеніше поєднання кольорів в укра­їнській вишиванці, що асоціюється з радощами й печалями, злетами й смутками людського життя... Ліричний герой, пройшовши через життєві випробування, збе­ріг найдорогоцінніш Дмитро Павличко — Два кольори
Дмитро Павличко - Я стужився, мила, за тобою... Гарік Корогодський
4384
0
10
Я стужився, мила, за тобою, З туги обернувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам-один між буками стоїть. Грає листя на веснянім сонці, А в душі — печаль, як небеса. Він росте й співає явороньці, І згорає від сльози роса. Сні Дмитро Павличко - Я стужився, мила, за тобою...
Дмитро Павличко - Коли ми йшли удвох з тобою Назар Задніпровський
12426
0
10
Коли ми йшли удвох з тобою Вузькою стежкою по полю, Я гладив золоте колосся, Як гладить милому волосся Щаслива, ніжна наречена... А ти ішла поперед мене, Моя струнка, солодка згубо,- І я помітив, як ти грубо Топтала колоски пшениц Дмитро Павличко - Коли ми йшли удвох з тобою
Інші книги виконавця «Назар Задніпровський» подивитись все
Володимир Самійленко - Українська мова Назар Задніпровський
4592
0
10
Володимир Самійленко “Українська мова” Патріотичний та піднесений вірш. Лише з заголовку ми можемо здогадатись, що мова йде саме про українську мову. Автор дуже вдало порівнює мову з діамантом: без обробки та обрамлення(народ) діа Володимир Самійленко - Українська мова
Дмитро Павличко - Коли ми йшли удвох з тобою Назар Задніпровський
12426
0
10
Коли ми йшли удвох з тобою Вузькою стежкою по полю, Я гладив золоте колосся, Як гладить милому волосся Щаслива, ніжна наречена... А ти ішла поперед мене, Моя струнка, солодка згубо,- І я помітив, як ти грубо Топтала колоски пшениц Дмитро Павличко - Коли ми йшли удвох з тобою
Схожі книги подивитись все
Леся Українка — Contra spem spero! Тетяна Гончарова
10966
0
10
«Contra spem spero» – чи не найвідоміший вірш Лесі Українки. Він утверджує життєвий оптимізм і відкидає тугу у читача. Лірична героїня, яку дослідники часто ототожнюють із авторкою, намагається радіти життю і закликає цінувати кож Леся Українка — Contra spem spero!
Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці Олександр Овдієнко
6266
0
10
З любов’ю сина і пристрастю справжнього патріота Симоненко говорить у поезії «Задивляюсь у твої зіниці...» про Україну. Тема вічна, але автор знайшов свої, симоненківські, інтонації — прості, щирі й водночас піднесені. За формою ц Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці
Ліна Костенко — Розкажу Наталка Суп
3674
0
10
Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. Ліна Костенко — Розкажу
Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки... Галина Тельнюк
1273
0
10
У вірші «Стьобнуло мовчки» автор описує початок грози. Від тихої природи він переходить до раптового неспокою, щоразу нашаровуючи громові звуки. Митець згадує ревучі лавини, надсвітнє світило та циркулі, що виводять кола у воді. Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки...
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
1191
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Іван Манжура - Ренегат Оксана Півонос (Ксюша Зотова)
2290
0
10
Іван Манжура - Ренегат