Популярні жанри
поезія 165
проза 61
Програма ЗНО 61
повість 37
казка 34
Казка 29
роман 25
оповідання 18
новела 16
поема 14
Вірші від Кварталу 13
пісня 11
сучасна література 11
балада 7
драма 4
байка 3
п’єса 2
дума 2
Поема 1
п'єса 1
дитячий 1
горор 1
містика 1
Нон-фікшн 1
фентезі 1

Аудіокнига Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера...

Автор:
Начитано:
Ірина Сухарь
Жанр:
поезія
Час запису: 00:00:50
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера..." онлайн українською мовою

Вірш Ліни Костенко «Хай буде легко...» — філософський етюд про пам'ять, про почуття, про відчуття життя, в якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, щоб більше поцінувати те добре, що є.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Ліна Костенко» подивитись все
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна
14065
0
10
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
7971
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри
Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера... Ірина Сухарь
11470
0
10
Вірш Ліни Костенко «Хай буде легко...» — філософський етюд про пам'ять, про почуття, про відчуття життя, в якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера...
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
108366
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон Ліля Ребрик
7811
0
10
По сей день Посейдон посідає свій трон. У правиці тримає тризуба. В голубій одіссеї реліктових крон причаїлась і зваба, і згуба. За кущами заліг як не Фавн, то Амур. А мужчини високі і мужні. І виходить із піни антична ґламур, вил Ліна Костенко - По сей день Посейдон посідає свій трон
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
17111
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Інші книги виконавця «Ірина Сухарь» подивитись все
Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера... Ірина Сухарь
11470
0
10
Вірш Ліни Костенко «Хай буде легко...» — філософський етюд про пам'ять, про почуття, про відчуття життя, в якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, Ліна Костенко — Хай буде легко. Дотиком пера...
Схожі книги подивитись все
Осип Маковей - Брати мої! Живете ви убого... Єгор Пчьолкін
7898
0
10
Брати мої! Живете ви убого в батьківській хаті, бідній та низькій, із матір'ю, що за життя гіркого здоровля втратила і свій спокій. Зжилися ви з бідою і не ждете ніякої полекші від судьби; щороку на малі загони йдете, усе в обійма Осип Маковей - Брати мої! Живете ви убого...
Микола Вінграновський - Поглянь і глянь Ярослава Гресь
4719
0
10
Поезія в начитуванні Ярослави Гресь з благодійного бієнале «Крила маю». «Крила маю» – перше бiєнале поезiï, що пройшло в Києві у вересні 2021 року . Це по-справжньому особлива подія, де українські зірки, громадські діячі, поети, п Микола Вінграновський - Поглянь і глянь
Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову Галина Тельнюк
4859
0
10
У творі Станіслав Тельнюк саркастично висміює той факт, що український народ масово починає розмовляти російською мовою. Він вкотре повторює «забувайте українську мову», каже, що це забобони та примітивізм, що народ робить доброві Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову
Олександр Олесь - З журбою радість обнялась... Аня Ліс
5287
0
10
З журбою радість обнялась... В сльозах, як в жемчугах, мій сміх, І з дивним ранком ніч злилась І як мені розняти їх?! В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня... І йде між ними боротьба, І дужчий хто — не знаю я... Олександр Олесь - З журбою радість обнялась...
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
46760
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила
Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія... Галина Тельнюк
4443
0
10
«Тремтлива струнна течія...» — вірш Станіслава Тельнюка, що розкриває внутрішній світ автора. Радість перегукується зі смутком, світло з темінню… Весь текст овиває зелений колір — колір життя та природи. Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія...