Аудіокнига Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...
0:00
0:00
файл — — —
1m
10s
10s
1m
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x
Слухати аудіокнигу "Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось..." онлайн українською мовою
Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось;
Радо підняв хлібороб звичної праці тягар.
Передбачаючи зиму прийдешню, в турботі хазяйській,
Саду пильнує свого, ниви свої засіва.
Скажеш, щасливий оратай. Але щасливіший од нього,
Хто залюбки обробив ниву душевну свою.
І нерозумний не раз утішається благом тілесним,
Старість немудра, проте щастя не може дознать.
Ти ж наглядай за душею, яке в ній зело проростає,
І не барися полоть, як де недобре зійшло.
Все повиполюй мерщій, де ожина і терен пробились.
Знай, що багатство глушить слова правдивого ряст.
Де проростають свиріпа й часник, висмикуй з корінням,
Правди вовік не узрить, хто засмітив почуття.
Де височіє кедрина, сокирою там поорудуй,
Знай: відкидає господь горді від себе серця.
Ще ж уважай: і на доброму древі, бува, наростає
Пагоння вовче, лихе — геть пообрубуй його! —
Бо хто багато священних книжок прочитає, у того
В серці несита пиха і славолюбство росте.
Все непутяще поли, а добрі рослини викохуй
І щонайперше плекай квітку святу чистоти.
Як він горить, променіє, той вицвіт незаймано чистий!
Відай: найбільше Христа тішить його аромат
Радо підняв хлібороб звичної праці тягар.
Передбачаючи зиму прийдешню, в турботі хазяйській,
Саду пильнує свого, ниви свої засіва.
Скажеш, щасливий оратай. Але щасливіший од нього,
Хто залюбки обробив ниву душевну свою.
І нерозумний не раз утішається благом тілесним,
Старість немудра, проте щастя не може дознать.
Ти ж наглядай за душею, яке в ній зело проростає,
І не барися полоть, як де недобре зійшло.
Все повиполюй мерщій, де ожина і терен пробились.
Знай, що багатство глушить слова правдивого ряст.
Де проростають свиріпа й часник, висмикуй з корінням,
Правди вовік не узрить, хто засмітив почуття.
Де височіє кедрина, сокирою там поорудуй,
Знай: відкидає господь горді від себе серця.
Ще ж уважай: і на доброму древі, бува, наростає
Пагоння вовче, лихе — геть пообрубуй його! —
Бо хто багато священних книжок прочитає, у того
В серці несита пиха і славолюбство росте.
Все непутяще поли, а добрі рослини викохуй
І щонайперше плекай квітку святу чистоти.
Як він горить, променіє, той вицвіт незаймано чистий!
Відай: найбільше Христа тішить його аромат
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Григорій Сковорода»
подивитись все
Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...
Ольга Гайдай
3217
0
10
Григорій Сковорода — Всякому місту — звичай і права...
Володимир Мартинець
5583
0
10
Григорій Сковорода — Бджола та Шершень
Олег Свищ
3403
0
10
Григорій Сковорода — De libertate
Анастасія Оруджова
3484
0
10
Інші книги виконавця «Ольга Гайдай»
подивитись все
Марко Кропивницький - Глитай, або ж Павук
Ольга Гайдай
3675
0
10
Михайль Семенко - Бажання
Ольга Гайдай
6411
0
10
Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона...
Ольга Гайдай
3781
0
10
Кащенко Адріан - Борці за правду
Ольга Гайдай
4335
0
10
Михайль Семенко - Запрошення
Ольга Гайдай
3172
0
10
Схожі книги
подивитись все
Василь Стус — Господи, гніву пречистого
Володимир Мартинець
4074
0
10
Іздрик Юрій - Immaculate
Юлія Ковальчук
2782
0
10
Василь Симоненко - Закохана
Юлія Мухачова
2647
0
10
Ліна Костенко — Крила
Богдан Ступка
5993
0
10
Іван Франко — Не пора
Ірина Ярема
3455
0
10
Тарас Шевченко — Буває в неволі іноді згадаю...
Федір Стригун
1714
0
10