Аудіокнига Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...
0:00
0:00
файл — — —
1m
10s
10s
1m
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x
Слухати аудіокнигу "Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось..." онлайн українською мовою
Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось;
Радо підняв хлібороб звичної праці тягар.
Передбачаючи зиму прийдешню, в турботі хазяйській,
Саду пильнує свого, ниви свої засіва.
Скажеш, щасливий оратай. Але щасливіший од нього,
Хто залюбки обробив ниву душевну свою.
І нерозумний не раз утішається благом тілесним,
Старість немудра, проте щастя не може дознать.
Ти ж наглядай за душею, яке в ній зело проростає,
І не барися полоть, як де недобре зійшло.
Все повиполюй мерщій, де ожина і терен пробились.
Знай, що багатство глушить слова правдивого ряст.
Де проростають свиріпа й часник, висмикуй з корінням,
Правди вовік не узрить, хто засмітив почуття.
Де височіє кедрина, сокирою там поорудуй,
Знай: відкидає господь горді від себе серця.
Ще ж уважай: і на доброму древі, бува, наростає
Пагоння вовче, лихе — геть пообрубуй його! —
Бо хто багато священних книжок прочитає, у того
В серці несита пиха і славолюбство росте.
Все непутяще поли, а добрі рослини викохуй
І щонайперше плекай квітку святу чистоти.
Як він горить, променіє, той вицвіт незаймано чистий!
Відай: найбільше Христа тішить його аромат
Радо підняв хлібороб звичної праці тягар.
Передбачаючи зиму прийдешню, в турботі хазяйській,
Саду пильнує свого, ниви свої засіва.
Скажеш, щасливий оратай. Але щасливіший од нього,
Хто залюбки обробив ниву душевну свою.
І нерозумний не раз утішається благом тілесним,
Старість немудра, проте щастя не може дознать.
Ти ж наглядай за душею, яке в ній зело проростає,
І не барися полоть, як де недобре зійшло.
Все повиполюй мерщій, де ожина і терен пробились.
Знай, що багатство глушить слова правдивого ряст.
Де проростають свиріпа й часник, висмикуй з корінням,
Правди вовік не узрить, хто засмітив почуття.
Де височіє кедрина, сокирою там поорудуй,
Знай: відкидає господь горді від себе серця.
Ще ж уважай: і на доброму древі, бува, наростає
Пагоння вовче, лихе — геть пообрубуй його! —
Бо хто багато священних книжок прочитає, у того
В серці несита пиха і славолюбство росте.
Все непутяще поли, а добрі рослини викохуй
І щонайперше плекай квітку святу чистоти.
Як він горить, променіє, той вицвіт незаймано чистий!
Відай: найбільше Христа тішить його аромат
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Григорій Сковорода»
подивитись все
Григорій Сковорода — De libertate
Анастасія Оруджова
13124
0
10
Григорій Сковорода - Ось вона, молодість року! Природи лице оновилось...
Ольга Гайдай
6237
0
10
Григорій Сковорода — Всякому місту — звичай і права...
Володимир Мартинець
23052
0
10
Григорій Сковорода — Бджола та Шершень
Олег Свищ
12866
0
10
Інші книги виконавця «Ольга Гайдай»
подивитись все
Михайль Семенко - Бажання
Ольга Гайдай
12877
0
10
Кащенко Адріан - Борці за правду
Ольга Гайдай
8423
0
10
Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона...
Ольга Гайдай
8666
0
10
Марко Вовчок - Павло Чорнокрил
Ольга Гайдай
13338
0
10
Слісаренко Олекса — Чорні Ангели
Ольга Гайдай
11892
0
10
Схожі книги
подивитись все
Тарас Шевченко - Мені однаково, чи буду
Альона Альона
37405
0
10
Станіслав Тельнюк — Скіфські баби
Галина Тельнюк
2642
0
10
Юлія Бережко-Камінська — Він
Ігор Поліщук
3295
0
10
Дмитро Павличко - Я стужився, мила, за тобою...
Гарік Корогодський
12554
0
10
Юлія Бережко-Камінська — Як страшно вперед подивитись...
Ігор Поліщук
3339
0
10
Володимир Сосюра — Любіть Україну!
Євген Кошовий
40615
0
10