Аудіокнига Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства


Жанр:
Час запису: 00:00:47
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства" онлайн українською мовою

«Спомини з дитинства» — вірш Станіслава Тельнюка про те, як діти загубили сестру. Вони гукали, налякані, шукали її усюди… А вона весь цей час солодко спала поблизу них, дивлячись сни про зорі, хату й зайчика.
Автор змальовує природу: білі хмари, високі бур’яни… Він ще більше занурює читача у мрійливі дитячі роки.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі Галина Тельнюк
3028
0
10
«Лист на березовій корі» — вірш, присвячений доньці Лесі. Автор пише листа з Тайги, згадуючи зорі, верховіття, папороть… згадує й папірус, якого торкається його рука. В уяві автора з’являється Київ, храми та слов’янські папіруси, Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі
Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік... Галина Тельнюк
3185
0
10
У творі «Камінна хмара іздалік...» Станіслав Тописує морський пейзаж. Автор привертає увагу до краси, навіює читачеві любов до природи… Просить його: «Мовчи, завмри і пильно слухай, як обертається Земля». Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік...
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
3111
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Станіслав Тельнюк — А річка завмирає Галина Тельнюк
3256
0
10
У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче. Станіслав Тельнюк — А річка завмирає
Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства Галина Тельнюк
4129
0
10
«Спомини з дитинства» — вірш Станіслава Тельнюка про те, як діти загубили сестру. Вони гукали, налякані, шукали її усюди… А вона весь цей час солодко спала поблизу них, дивлячись сни про зорі, хату й зайчика. Автор змальовує приро Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
3610
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — Передосіння Галина Тельнюк
3846
0
10
«Передосіння» — це розповідь про спокійний серпневий день. Автор наповнив вірш легкість, теплотою та коханням, додавши описи природи, звуків та текстур. Станіслав Тельнюк — Передосіння
Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову Галина Тельнюк
4139
0
10
У творі Станіслав Тельнюк саркастично висміює той факт, що український народ масово починає розмовляти російською мовою. Він вкотре повторює «забувайте українську мову», каже, що це забобони та примітивізм, що народ робить доброві Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову
Галина Тельнюк — Волевиявлення Галина Тельнюк
2600
0
10
«Волевиявлення» — історія про війну та жахливі ралії, про почуття, що переповнюють при думці про смерть. Природа, зображена у творі, увиразнює, додає трагічності поезії. а такі деталі, як плач, бомби, холод спустошують й без того Галина Тельнюк — Волевиявлення
Галина Тельнюк — Мій кожен погляд... Галина Тельнюк
3554
0
10
Галина Тельнюк — учасниця вокального дуету «Сестри Тельнюк». Разом із сестрою Лесею вона почала створювати перші музичні твори ще у 13-річному віці. У своїй творчості використовують найкращі здобутки української культури. В їхньом Галина Тельнюк — Мій кожен погляд...
Галина Тельнюк — От блискавка б’є... Галина Тельнюк
3446
0
10
«От блискавка б’є...» — ліричний твір з елементами описів природи. Блискавка, ніч, дощ, сонце… увиразнюють настрій вірша, додають емоційності. А вода як символ наскрізно пронизує весь твір. Галина Тельнюк — От блискавка б’є...
Галина Тельнюк — Ось це відчуття... Галина Тельнюк
3747
0
10
Галина Тельнюк — поетеса, співачка. Народжена у сім’ї письменника Станіслава Тельнюка та редактора-перекладача Неллі Копилової вона перейняла від батьків найцінніші дари. Зараз вона пише прозу й вірші, черпаючи натхнення з творчос Галина Тельнюк — Ось це відчуття...
Схожі книги подивитись все
Степан Руданський - Студент Ігорь Рева
8215
0
10
Степан Руданський “Студент” Вірш-розповідь, в якій автор описує одну з бідних ночей в Петербурзі. Хто зна, можливо, вірш в якійсь мірі і автобіографічний. Цікаво, що автору за допомогою ритмічності строф вдалось досягти легкого ко Степан Руданський - Студент
Василь Симоненко - Закохана Юлія Мухачова
7413
0
10
Ось на тому й ущухла злива, Розійшлися з під’їзду всі. Ти брела по струмках, щаслива В загадковій своїй красі. Били блискавки ще тривогу, Розтинаючи небосхил, – І веселка тобі під ноги Опустилась, чудна, без сил. Довго вітер уперт Василь Симоненко - Закохана
Павло Тичина — Ви знаєте, як липа шелестить Олена Кравець
21958
0
10
Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить» засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належав до жодної збірки, лише пізніше увійшов до збірки «Сонячні кларнети». Ліричний герой сповнений почуттів, він звертається з ритор Павло Тичина — Ви знаєте, як липа шелестить
Борис Олійник - Пісня про матір Ліля Ребрик
21967
0
10
Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко — і тихо пішла за межу. — Куди ж це ви, мамо?! — сполохано кинулись діти, — Куди ви, б Борис Олійник - Пісня про матір
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
43309
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила
Василь Пачовський - До схід сонця Юлія Колісник
5673
0
10
Якби я повірив, що в нашій країні Тепер сходить сонце, та вже не криваве — Росли б мені в грудях пісні солов’їні Під хмарою суму, співаючи гімни До люду, що спить, як те море у сні... Хоч міниться море в огні золотаве І небо озорю Василь Пачовський - До схід сонця