Аудіокнига Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів


Жанр:
Час запису: 0:20
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів" онлайн українською мовою

Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами».
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — Доні Галі Галина Тельнюк
2878
0
10
У творі «Доні Галі» автор змальовує жар-птиць, що мчать за зорями, сплять під вікнами… Станіслав Тельнюк грає на контраста, згадуючи морозну зиму, глибоку ніч та якскравих жар-птиць з пишним пір’ям. Станіслав Тельнюк — Доні Галі
Станіслав Тельнюк — Передосіння Галина Тельнюк
3409
0
10
«Передосіння» — це розповідь про спокійний серпневий день. Автор наповнив вірш легкість, теплотою та коханням, додавши описи природи, звуків та текстур. Станіслав Тельнюк — Передосіння
Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик… Галина Тельнюк
2474
0
10
Ліричний вірш Станіслава Тельнюка із зображенням весняного дня. Чого вартує лише опис неба! Автор нашаровує епітети, наче намистини: синє, густе, заворожено-дивне небо… Митець милується красою природи, а своїм словом милує читача. Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик…
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
2600
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
3212
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
2771
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк » подивитись все
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
3212
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить
Станіслав Тельнюк — Доні Галі Галина Тельнюк
2878
0
10
У творі «Доні Галі» автор змальовує жар-птиць, що мчать за зорями, сплять під вікнами… Станіслав Тельнюк грає на контраста, згадуючи морозну зиму, глибоку ніч та якскравих жар-птиць з пишним пір’ям. Станіслав Тельнюк — Доні Галі
Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі Галина Тельнюк
2677
0
10
«Лист на березовій корі» — вірш, присвячений доньці Лесі. Автор пише листа з Тайги, згадуючи зорі, верховіття, папороть… згадує й папірус, якого торкається його рука. В уяві автора з’являється Київ, храми та слов’янські папіруси, Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі
Станіслав Тельнюк — Скіфські баби Галина Тельнюк
3059
0
10
Це твір, у якому автор згадує про кам’яні статуї — скіфські баби. Це — монументальні скульптури, що були для давніх людей як ідоли-обереги. Статуї символізували зв’язок землі з небом, а небо у кочівників вважалося священним. Твір Станіслав Тельнюк — Скіфські баби
Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік... Галина Тельнюк
2863
0
10
У творі «Камінна хмара іздалік...» Станіслав Тописує морський пейзаж. Автор привертає увагу до краси, навіює читачеві любов до природи… Просить його: «Мовчи, завмри і пильно слухай, як обертається Земля». Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік...
Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик… Галина Тельнюк
2474
0
10
Ліричний вірш Станіслава Тельнюка із зображенням весняного дня. Чого вартує лише опис неба! Автор нашаровує епітети, наче намистини: синє, густе, заворожено-дивне небо… Митець милується красою природи, а своїм словом милує читача. Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик…
Схожі книги подивитись все
Олександр Олесь — Чари ночі Даша Астаф’єва
24262
0
10
«Чари ночі» – найвідоміший вірш Олександра Олеся, який став пісенним романсом. Ця поезія – один з найкращих взірців інтимної лірики. Це справжня ода красі та любові, якими потрібно насолоджуватися тут і зараз, а не чекати кращих ч Олександр Олесь — Чари ночі
Галина Тельнюк — Привіт! Я закриваю день... Галина Тельнюк
2918
0
10
«Привіт! Я закриваю день...» — зразок інтимної лірики Галі Тельнюк. У творі присутні описи природи, що перегукуються з настроєм вірша, його ідеєю. Природа вже не вперше увиразнює творчість поетеси. Це — характерна риса Галі Тельню Галина Тельнюк — Привіт! Я закриваю день...
Сергій Жадан – Тому що ніколи тебе не вирвеш… Даша Трегубова
7655
0
10
Аудіопоезія в начитуванні Даші Трегубової з благодійного бієнале «Крила маю». «Крила маю» – перше бiєнале поезiï, що пройшло в Києві у вересні 2021 року . Це по-справжньому особлива подія, де українські зірки, громадські діячі, по Сергій Жадан – Тому що ніколи тебе не вирвеш…
Галина Тельнюк — Туман Галина Тельнюк
2169
0
10
«Туман» — це історія про час та почуття, що охоплюють за одної думки про його швидкоплинність. Туман — символ часу, це підкресліє й сама поетеса. А повтор фрази напочатку та вкінці підсилює нерозривний ланцюг цього дійства. Галина Тельнюк — Туман
Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці Олександр Овдієнко
19440
0
10
З любов’ю сина і пристрастю справжнього патріота Симоненко говорить у поезії «Задивляюсь у твої зіниці...» про Україну. Тема вічна, але автор знайшов свої, симоненківські, інтонації — прості, щирі й водночас піднесені. За формою ц Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці
Станіслав Тельнюк — А річка завмирає Галина Тельнюк
2882
0
10
У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче. Станіслав Тельнюк — А річка завмирає