Аудіокнига Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик…


Жанр:
Час запису: 00:00:32
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик…" онлайн українською мовою

Ліричний вірш Станіслава Тельнюка із зображенням весняного дня. Чого вартує лише опис неба! Автор нашаровує епітети, наче намистини: синє, густе, заворожено-дивне небо…
Митець милується красою природи, а своїм словом милує читача.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі... Галина Тельнюк
3424
0
10
«Десь зорі тихі...» — ліричний вірш Станіслава Тельнюка, що описує пейзажі, навіює спокій. Автор згадує сільську природу та порівнює її з природою міста. Він робить акцент на тиші, спокої, оповідаючи, як сплять дерева та як навшпи Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі...
Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик… Галина Тельнюк
2734
0
10
Ліричний вірш Станіслава Тельнюка із зображенням весняного дня. Чого вартує лише опис неба! Автор нашаровує епітети, наче намистини: синє, густе, заворожено-дивне небо… Митець милується красою природи, а своїм словом милує читача. Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик…
Станіслав Тельнюк — А річка завмирає Галина Тельнюк
3222
0
10
У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче. Станіслав Тельнюк — А річка завмирає
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
3578
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить
Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія... Галина Тельнюк
3132
0
10
«Тремтлива струнна течія...» — вірш Станіслава Тельнюка, що розкриває внутрішній світ автора. Радість перегукується зі смутком, світло з темінню… Весь текст овиває зелений колір — колір життя та природи. Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія...
Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік... Галина Тельнюк
3148
0
10
У творі «Камінна хмара іздалік...» Станіслав Тописує морський пейзаж. Автор привертає увагу до краси, навіює читачеві любов до природи… Просить його: «Мовчи, завмри і пильно слухай, як обертається Земля». Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік...
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк » подивитись все
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
3071
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія... Галина Тельнюк
3132
0
10
«Тремтлива струнна течія...» — вірш Станіслава Тельнюка, що розкриває внутрішній світ автора. Радість перегукується зі смутком, світло з темінню… Весь текст овиває зелений колір — колір життя та природи. Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія...
Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик… Галина Тельнюк
2734
0
10
Ліричний вірш Станіслава Тельнюка із зображенням весняного дня. Чого вартує лише опис неба! Автор нашаровує епітети, наче намистини: синє, густе, заворожено-дивне небо… Митець милується красою природи, а своїм словом милує читача. Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик…
Станіслав Тельнюк — Доні Галі Галина Тельнюк
3199
0
10
У творі «Доні Галі» автор змальовує жар-птиць, що мчать за зорями, сплять під вікнами… Станіслав Тельнюк грає на контраста, згадуючи морозну зиму, глибоку ніч та якскравих жар-птиць з пишним пір’ям. Станіслав Тельнюк — Доні Галі
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
2869
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів
Галина Тельнюк — Світ Галина Тельнюк
3078
0
10
«Світ» — зразок інтимної лірики поетеси Галі Тельнюк. Вона наповнює твір епітетами, повторами, вимальовуючи унікальний стиль. Особливістю є однакові початок та завершенню вірша — «Світ надзвичайно маленький до першого слова «любов Галина Тельнюк — Світ
Схожі книги подивитись все
Галина Тельнюк — Раптом з тріском... Галина Тельнюк
3366
0
10
«Раптом з тріском...» — ліричний вірш, побудований на контрастах. Галя Тельнюк посилюює напругу до останніх рядків, нагнітаючи, увиразнюючи події. А різка зміна подій на останніх нотах занурює у спокій, розслаблює. Галина Тельнюк — Раптом з тріском...
Богдан-Ігор Антонич — Різдво Степан Казанін
15742
0
10
У вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво» Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи із собою місяць. Підкреслюючи значущість рідного краю, поет переносить подію Різдва Христового в лемківськ Богдан-Ігор Антонич — Різдво
Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять... Галина Тельнюк
3488
0
10
«Мені твої сніги болять...» — вірш з інтимної лірики Галі Тельнюк. Ця поезія — звертання до того, хто завдав болі, хвилювань. Епітети «далекий», «холодний» додають нотки суму та байдужості у вірш.. Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять...
Іван Франко — Чого являєшся мені у сні? Ната Жижченко
40815
0
10
Вірш «Чого являєшся мені у сні» увійшов до славетної збірки «Зів’яле листя», створеної 1886 року.Покладений на музику композитором К. Данькевичем, він став популярним романсом. «Чого являєшся мені у сні» — це зворушливий монолог, Іван Франко — Чого являєшся мені у сні?
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
104477
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Василь Пачовський - До схід сонця Юлія Колісник
5645
0
10
Якби я повірив, що в нашій країні Тепер сходить сонце, та вже не криваве — Росли б мені в грудях пісні солов’їні Під хмарою суму, співаючи гімни До люду, що спить, як те море у сні... Хоч міниться море в огні золотаве І небо озорю Василь Пачовський - До схід сонця