Аудіокнига Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки...


Жанр:
Час запису: 00:00:25
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки..." онлайн українською мовою

У вірші «Стьобнуло мовчки» автор описує початок грози. Від тихої природи він переходить до раптового неспокою, щоразу нашаровуючи громові звуки. Митець згадує ревучі лавини, надсвітнє світило та циркулі, що виводять кола у воді.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства Галина Тельнюк
4475
0
10
«Спомини з дитинства» — вірш Станіслава Тельнюка про те, як діти загубили сестру. Вони гукали, налякані, шукали її усюди… А вона весь цей час солодко спала поблизу них, дивлячись сни про зорі, хату й зайчика. Автор змальовує приро Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства
Станіслав Тельнюк — Передосіння Галина Тельнюк
4184
0
10
«Передосіння» — це розповідь про спокійний серпневий день. Автор наповнив вірш легкість, теплотою та коханням, додавши описи природи, звуків та текстур. Станіслав Тельнюк — Передосіння
Станіслав Тельнюк — За обрієм Галина Тельнюк
3847
0
10
Невеликий за розміром вірш Станіслава Тельнюка таїть у собі глибоку думку. Автор вкотре у свої творах використовує антитезу: чорно-сиза птиця, біле покривало… Протиставлення — характерна риса митця. Станіслав Тельнюк — За обрієм
Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі... Галина Тельнюк
3756
0
10
«Десь зорі тихі...» — ліричний вірш Станіслава Тельнюка, що описує пейзажі, навіює спокій. Автор згадує сільську природу та порівнює її з природою міста. Він робить акцент на тиші, спокої, оповідаючи, як сплять дерева та як навшпи Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі...
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
3182
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів
Станіслав Тельнюк — Скіфські баби Галина Тельнюк
3776
0
10
Це твір, у якому автор згадує про кам’яні статуї — скіфські баби. Це — монументальні скульптури, що були для давніх людей як ідоли-обереги. Статуї символізували зв’язок землі з небом, а небо у кочівників вважалося священним. Твір Станіслав Тельнюк — Скіфські баби
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк » подивитись все
Станіслав Тельнюк — Балада про мовчання Галина Тельнюк
3562
0
10
«Балада про мовчання» — твір Станіслава Тельнюка про катування Наливайка, який, не вимовивши ні слова, терпляче чекав, аж доки доки не закричав майдан, не витерпівши тиші. Станіслав Тельнюк — Балада про мовчання
Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі... Галина Тельнюк
3756
0
10
«Десь зорі тихі...» — ліричний вірш Станіслава Тельнюка, що описує пейзажі, навіює спокій. Автор згадує сільську природу та порівнює її з природою міста. Він робить акцент на тиші, спокої, оповідаючи, як сплять дерева та як навшпи Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі...
Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки... Галина Тельнюк
3824
0
10
У вірші «Стьобнуло мовчки» автор описує початок грози. Від тихої природи він переходить до раптового неспокою, щоразу нашаровуючи громові звуки. Митець згадує ревучі лавини, надсвітнє світило та циркулі, що виводять кола у воді. Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки...
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
3182
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів
Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія... Галина Тельнюк
3606
0
10
«Тремтлива струнна течія...» — вірш Станіслава Тельнюка, що розкриває внутрішній світ автора. Радість перегукується зі смутком, світло з темінню… Весь текст овиває зелений колір — колір життя та природи. Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія...
Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік... Галина Тельнюк
3547
0
10
У творі «Камінна хмара іздалік...» Станіслав Тописує морський пейзаж. Автор привертає увагу до краси, навіює читачеві любов до природи… Просить його: «Мовчи, завмри і пильно слухай, як обертається Земля». Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік...
Схожі книги подивитись все
Олена Теліга - Вірність Ірина Хоменко
13451
0
10
Олена ТЕЛІГА ВІРНІСТЬ Від сонця свят і непогоди буднів, Щоб не змінилися безцінні фарби, В твою скарбницю я складаю скарби, Які дає мені моє полуднє. Скарбницю ту ти залишив безжурно, А я сховала у глибокий спокій, Де інших пристр Олена Теліга - Вірність
Осип Маковей - Брати мої! Живете ви убого... Єгор Пчьолкін
7557
0
10
Брати мої! Живете ви убого в батьківській хаті, бідній та низькій, із матір'ю, що за життя гіркого здоровля втратила і свій спокій. Зжилися ви з бідою і не ждете ніякої полекші від судьби; щороку на малі загони йдете, усе в обійма Осип Маковей - Брати мої! Живете ви убого...
Сергій Жадан – Тому що ніколи тебе не вирвеш… Даша Трегубова
8348
0
10
Аудіопоезія в начитуванні Даші Трегубової з благодійного бієнале «Крила маю». «Крила маю» – перше бiєнале поезiï, що пройшло в Києві у вересні 2021 року . Це по-справжньому особлива подія, де українські зірки, громадські діячі, по Сергій Жадан – Тому що ніколи тебе не вирвеш…
Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах Альона Альона
11166
0
10
Ніч... а човен — як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) ...Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи... І внизу, і вгорі глибини... О, який же прекрасний ти, Світ Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах
Василь Симоненко — Ти знаєш, що ти — людина? Ната Жижченко
181343
0
10
Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди — Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе дл Василь Симоненко — Ти знаєш, що ти — людина?
Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять... Галина Тельнюк
3770
0
10
«Мені твої сніги болять...» — вірш з інтимної лірики Галі Тельнюк. Ця поезія — звертання до того, хто завдав болі, хвилювань. Епітети «далекий», «холодний» додають нотки суму та байдужості у вірш.. Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять...