Популярні жанри
поезія 165
проза 61
Програма ЗНО 61
повість 37
казка 34
Казка 29
роман 25
оповідання 18
новела 16
поема 14
Вірші від Кварталу 13
пісня 11
сучасна література 11
балада 7
драма 4
байка 3
п’єса 2
дума 2
Поема 1
п'єса 1
дитячий 1
горор 1
містика 1
Нон-фікшн 1
фентезі 1

Аудіокнига Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні

Автор:
Начитано:
Сергій Злобін
Жанр:
поезія
Час запису: 00:01:02

Слухати аудіокнигу "Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні " онлайн українською мовою

У рідній моїй стороні
Свідзінський Володимир

У рідній моїй стороні
Не маю я рідного дому,
Ні саду — щоб діяти те,
Що миле й відрадне мені.

Зібрав би я в гарну сім'ю.
Дерева,
і квіти, і скелі,
І плем'я, чий голос — пісні,
Любило б оселю мою.

Я слухав би джеркіт струмка,
Я б міг зупинити в долині
Потік і розводити риб
У круглій водоймі ставка.

Скінчивши спокійні труди,
Я йшов би спочити на берег,
І верби вітали б мене —
Задумані сестри води.
Живу я в чужому дому
На біднім веретищі міста;
Лиш насип я бачу з вікна
Та обрій у вічнім диму.

Два древа стоять у дворі,
Два друга самотніх, два в'язні;
Немає під ними трави,
Не видно їм блиску зорі!

Лиш вітер крилом громовим
Над ними ударить порою,
Пробудить то шум у гіллі,
То мрію у серці моїм.

1939
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Свідзінський Володимир» подивитись все
Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні Сергій Злобін
6941
0
10
У рідній моїй стороні Свідзінський Володимир У рідній моїй стороні Не маю я рідного дому, Ні саду — щоб діяти те, Що миле й відрадне мені. Зібрав би я в гарну сім'ю. Дерева, і квіти, і скелі, І плем'я, чий голос — пісні, Любило б Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні
Інші книги виконавця «Сергій Злобін» подивитись все
Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні Сергій Злобін
6941
0
10
У рідній моїй стороні Свідзінський Володимир У рідній моїй стороні Не маю я рідного дому, Ні саду — щоб діяти те, Що миле й відрадне мені. Зібрав би я в гарну сім'ю. Дерева, і квіти, і скелі, І плем'я, чий голос — пісні, Любило б Свідзінський Володимир - У рідній моїй стороні
Схожі книги подивитись все
Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства Галина Тельнюк
4572
0
10
«Спомини з дитинства» — вірш Станіслава Тельнюка про те, як діти загубили сестру. Вони гукали, налякані, шукали її усюди… А вона весь цей час солодко спала поблизу них, дивлячись сни про зорі, хату й зайчика. Автор змальовує приро Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства
Юлія Бережко-Камінська — Так сухо, що трави на шепіт зійшли Ігор Поліщук
3687
0
10
Юлія Бережко-Камінська — журналістка, редакторка друкованих видань, організаторка численних мистецьких заходів – вечорів камерної та класичної музики, оперного співу, поезії, співорганізатор Всеукраїнського фестивалю поезії та авт Юлія Бережко-Камінська — Так сухо, що трави на шепіт зійшли
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна
13579
0
10
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора
Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці Олександр Овдієнко
22644
0
10
З любов’ю сина і пристрастю справжнього патріота Симоненко говорить у поезії «Задивляюсь у твої зіниці...» про Україну. Тема вічна, але автор знайшов свої, симоненківські, інтонації — прості, щирі й водночас піднесені. За формою ц Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці
Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки... Галина Тельнюк
4404
0
10
У вірші «Стьобнуло мовчки» автор описує початок грози. Від тихої природи він переходить до раптового неспокою, щоразу нашаровуючи громові звуки. Митець згадує ревучі лавини, надсвітнє світило та циркулі, що виводять кола у воді. Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки...
Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову Галина Тельнюк
4730
0
10
У творі Станіслав Тельнюк саркастично висміює той факт, що український народ масово починає розмовляти російською мовою. Він вкотре повторює «забувайте українську мову», каже, що це забобони та примітивізм, що народ робить доброві Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову