Аудіокнига Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі


Жанр:
Час запису: 00:02:02
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі" онлайн українською мовою

«Лист на березовій корі» — вірш, присвячений доньці Лесі.
Автор пише листа з Тайги, згадуючи зорі, верховіття, папороть… згадує й папірус, якого торкається його рука. В уяві автора з’являється Київ, храми та слов’янські папіруси, що зберігають у собі душу народу, його скарби.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — Скіфські баби Галина Тельнюк
4527
0
10
Це твір, у якому автор згадує про кам’яні статуї — скіфські баби. Це — монументальні скульптури, що були для давніх людей як ідоли-обереги. Статуї символізували зв’язок землі з небом, а небо у кочівників вважалося священним. Твір Станіслав Тельнюк — Скіфські баби
Станіслав Тельнюк — Перед грозою Галина Тельнюк
4391
0
10
У вірші Станіслав Тельнюк розкриває світ чаруючої природи перед грозою. Автор майстерно диригує оркестром слів, звуки зливаються воєдино та переносять читача в хвилюючий момент початку зливи. Митець грає контрастами: «І липа квітн Станіслав Тельнюк — Перед грозою
Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі» Галина Тельнюк
4012
0
10
Це твір про біль та втрату, про жах від щасливого вражого погляду. Автор наповнює твір темінню та відтінками чорних барв, що додають ще більше трагічності та неспокою. Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі»
Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі... Галина Тельнюк
4287
0
10
«Десь зорі тихі...» — ліричний вірш Станіслава Тельнюка, що описує пейзажі, навіює спокій. Автор згадує сільську природу та порівнює її з природою міста. Він робить акцент на тиші, спокої, оповідаючи, як сплять дерева та як навшпи Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі...
Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі Галина Тельнюк
4342
0
10
«Лист на березовій корі» — вірш, присвячений доньці Лесі. Автор пише листа з Тайги, згадуючи зорі, верховіття, папороть… згадує й папірус, якого торкається його рука. В уяві автора з’являється Київ, храми та слов’янські папіруси, Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі
Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік... Галина Тельнюк
3929
0
10
У творі «Камінна хмара іздалік...» Станіслав Тописує морський пейзаж. Автор привертає увагу до краси, навіює читачеві любов до природи… Просить його: «Мовчи, завмри і пильно слухай, як обертається Земля». Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік...
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк » подивитись все
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
3863
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
3756
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
4460
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить
Станіслав Тельнюк — Доні Галі Галина Тельнюк
4130
0
10
У творі «Доні Галі» автор змальовує жар-птиць, що мчать за зорями, сплять під вікнами… Станіслав Тельнюк грає на контраста, згадуючи морозну зиму, глибоку ніч та якскравих жар-птиць з пишним пір’ям. Станіслав Тельнюк — Доні Галі
Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі Галина Тельнюк
4342
0
10
«Лист на березовій корі» — вірш, присвячений доньці Лесі. Автор пише листа з Тайги, згадуючи зорі, верховіття, папороть… згадує й папірус, якого торкається його рука. В уяві автора з’являється Київ, храми та слов’янські папіруси, Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі
Станіслав Тельнюк — Перед грозою Галина Тельнюк
4391
0
10
У вірші Станіслав Тельнюк розкриває світ чаруючої природи перед грозою. Автор майстерно диригує оркестром слів, звуки зливаються воєдино та переносять читача в хвилюючий момент початку зливи. Митець грає контрастами: «І липа квітн Станіслав Тельнюк — Перед грозою
Схожі книги подивитись все
Леся Українка — Стояла я і слухала весну Наталка Суп
19617
0
10
Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії Леся Українка — Стояла я і слухала весну
Леся Українка - Мріє, не зрадь! Аня Ліс
12791
0
10
Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари в серце Леся Українка - Мріє, не зрадь!
Михайль Семенко - Запрошення Ольга Гайдай
9787
0
10
Ви знаєте? Прекрасний краєвид з гори Батиєвої. Ви, певне, не були там ніколи? Не гуляли по сніго-білому полю? Ми вас запрошуємо — наберіться бажання сміливого і приходьте до нас. У нас тут доволі весело. Звичайно, до нас не заходя Михайль Семенко - Запрошення
Ліна Костенко — Синівська молитва Даша Астаф’єва
7173
0
10
Я додому пишу нечасто, хоч забралась в таку далечінь. Заважає мені то щастя, то розваги, то просто лінь. Мамо моя, не сумуй... Щиру правду тобі скажу - до неправди душа не лежить: я ніколи в житті не тужу, бо не маю від чого тужит Ліна Костенко — Синівська молитва
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
3863
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Ліна Костенко - Чайка на крижині Альона Альона
16387
0
10
В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з Ліна Костенко - Чайка на крижині