Аудіокнига Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі


Жанр:
Час запису: 00:02:02
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі" онлайн українською мовою

«Лист на березовій корі» — вірш, присвячений доньці Лесі.
Автор пише листа з Тайги, згадуючи зорі, верховіття, папороть… згадує й папірус, якого торкається його рука. В уяві автора з’являється Київ, храми та слов’янські папіруси, що зберігають у собі душу народу, його скарби.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — Балада про мовчання Галина Тельнюк
3641
0
10
«Балада про мовчання» — твір Станіслава Тельнюка про катування Наливайка, який, не вимовивши ні слова, терпляче чекав, аж доки доки не закричав майдан, не витерпівши тиші. Станіслав Тельнюк — Балада про мовчання
Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія... Галина Тельнюк
3920
0
10
«Тремтлива струнна течія...» — вірш Станіслава Тельнюка, що розкриває внутрішній світ автора. Радість перегукується зі смутком, світло з темінню… Весь текст овиває зелений колір — колір життя та природи. Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія...
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
3367
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
3616
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Станіслав Тельнюк — За обрієм Галина Тельнюк
4164
0
10
Невеликий за розміром вірш Станіслава Тельнюка таїть у собі глибоку думку. Автор вкотре у свої творах використовує антитезу: чорно-сиза птиця, біле покривало… Протиставлення — характерна риса митця. Станіслав Тельнюк — За обрієм
Станіслав Тельнюк — А річка завмирає Галина Тельнюк
4032
0
10
У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче. Станіслав Тельнюк — А річка завмирає
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк » подивитись все
Галина Тельнюк — Ранок Галина Тельнюк
3098
0
10
Галя Тельнюк — поетеса, співачка, драматургиня, учасниця вокального дуету «Сестри Тельнюк». Творчість поетеси повна загадковості, а словесні сплетіння все більше затягують у вир думок і роздумів. Галина Тельнюк — Ранок
Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі Галина Тельнюк
3723
0
10
«Лист на березовій корі» — вірш, присвячений доньці Лесі. Автор пише листа з Тайги, згадуючи зорі, верховіття, папороть… згадує й папірус, якого торкається його рука. В уяві автора з’являється Київ, храми та слов’янські папіруси, Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі
Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія... Галина Тельнюк
3920
0
10
«Тремтлива струнна течія...» — вірш Станіслава Тельнюка, що розкриває внутрішній світ автора. Радість перегукується зі смутком, світло з темінню… Весь текст овиває зелений колір — колір життя та природи. Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія...
Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі... Галина Тельнюк
3900
0
10
«Десь зорі тихі...» — ліричний вірш Станіслава Тельнюка, що описує пейзажі, навіює спокій. Автор згадує сільську природу та порівнює її з природою міста. Він робить акцент на тиші, спокої, оповідаючи, як сплять дерева та як навшпи Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі...
Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки... Галина Тельнюк
4105
0
10
У вірші «Стьобнуло мовчки» автор описує початок грози. Від тихої природи він переходить до раптового неспокою, щоразу нашаровуючи громові звуки. Митець згадує ревучі лавини, надсвітнє світило та циркулі, що виводять кола у воді. Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки...
Станіслав Тельнюк — Доні Галі Галина Тельнюк
3768
0
10
У творі «Доні Галі» автор змальовує жар-птиць, що мчать за зорями, сплять під вікнами… Станіслав Тельнюк грає на контраста, згадуючи морозну зиму, глибоку ніч та якскравих жар-птиць з пишним пір’ям. Станіслав Тельнюк — Доні Галі
Схожі книги подивитись все
Іван Франко — Чого являєшся мені у сні? Ната Жижченко
45155
0
10
Вірш «Чого являєшся мені у сні» увійшов до славетної збірки «Зів’яле листя», створеної 1886 року.Покладений на музику композитором К. Данькевичем, він став популярним романсом. «Чого являєшся мені у сні» — це зворушливий монолог, Іван Франко — Чого являєшся мені у сні?
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
16769
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Юлія Бережко-Камінська — В краю вітрів Ігор Поліщук
3696
0
10
Юлія Бережко-Камінська — журналістка, редакторка друкованих видань, організаторка численних мистецьких заходів – вечорів камерної та класичної музики, оперного співу, поезії, співорганізатор Всеукраїнського фестивалю поезії та авт Юлія Бережко-Камінська — В краю вітрів
Ліна Костенко — Так мовчиш Даша Астаф’єва
12091
0
10
Так мовчиш, що заслухатись можна, потонути в м’якій тишині. І якби не було тривожно, то чудесно було б мені. Я не знаю, чи ти вродливий і чи ти на світі один. Ти для мене - як справжнє диво, котре виникло без причин. Але в серці - Ліна Костенко — Так мовчиш
Олександр Олесь — О слово рідне! Орле скутий! Юрій Великий
14937
0
10
Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь у цьому вірші звеличує рідне слово, яке допоможе пробудити історичну па­м’ять нації. У ньому він зворушливо передав свою любов до рідного слова, в якому відбились в Олександр Олесь — О слово рідне! Орле скутий!
Василь Симоненко – Вона прийшла Любов Базів
9099
0
10
Вона прийшла непрохана й неждана, І я її зустріти не зумів. Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів. Вона прийшла, заквітчана і мила, І руки лагідно до мене простягла, І так чарівно кликала й манила, Такою ніж Василь Симоненко – Вона прийшла