Аудіокнига Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько


Жанр:
Час запису: 00:02:25

Слухати аудіокнигу "Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько" онлайн українською мовою

«Порадь мені, старий батько...»
Михайло Грушевський

Порадь мені, старий батько,

И ти, рідная ненько.

Що робити тепер маю,

Хлопець молоденький.

Розіслалися дві стежки,

Та й кінця не маю,

Якою простувати,

Ніяк не вгадаю.

Ой, хто візьме першу стежку –

Має щастя й волю,

І шаноби, й панства, й царства –

Усего там доволі.

А на другій – зневажені, долею побиті,

Стоять люди, що устали

Правду боронити.

Радять люди – візьми першу,

Серце каже – ні, другу,

Йди по другій. Тай не знаю,

Що робить мені?

Мати зблідла,

Плаче, ридає,

Сина обіймає,

Слізно прохає:

«Ой, сину, мій сину, рідна дитино,

Не занапасти себе й нас, мій сину єдиний.

Будеш терпіти там всякеє лихо,

Без щирого слова, без жодної втіхи.

А чув ти про кари страшні ті, мій сину!

Як що-небудь, боронь Боже… я з горя загину».

А батько старенький

Брови насупив,

Чоло наморщив,

Очі в землю втупив.

Не хоче на старость душею скривити

Сина посилати Мамону служити,

Але горе, [тяжка] праця,

Злидні та зневаги,

Бідувати, зневажатись –

Се не мала вага.

Не зирне, не гляне

На свою дитину,

Язик одуб, не повернеш,

Склепилися губи.

Ой, небоже, хлопче молоденький,

Не питай ні батька, ні старої неньки,

Тай не радься й з людьми, а порадься з Богом,

Придивись-но краще до Письма Святого,

Там засяють ясно зорею святою

Слова оті «усе покинь тай іди за мною!»

Перегорнеш, ще побачиш, мій коханий друже,

Прочитай ти їх гарненько, та не мудруй дуже.

Лиходії красномовні будуть приставати,

На свій кшталт слова святії всі перевертати.

Зроблять з кривди щиру правду, на се дуже здатні.

Та не слухай, з серцем чистим слухай Письмо, брате.

Ті слова крізь всі напасти проведуть щасливо,

Поробивши, з тихим серцем ляжеш у могилу
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Михайло Грушевський» подивитись все
Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько Ельдар Кабіров
3082
0
10
«Порадь мені, старий батько...» Михайло Грушевський Порадь мені, старий батько, И ти, рідная ненько. Що робити тепер маю, Хлопець молоденький. Розіслалися дві стежки, Та й кінця не маю, Якою простувати, Ніяк не вгадаю. Ой, хто віз Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько
Інші книги виконавця «Ельдар Кабіров» подивитись все
Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько Ельдар Кабіров
3082
0
10
«Порадь мені, старий батько...» Михайло Грушевський Порадь мені, старий батько, И ти, рідная ненько. Що робити тепер маю, Хлопець молоденький. Розіслалися дві стежки, Та й кінця не маю, Якою простувати, Ніяк не вгадаю. Ой, хто віз Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько
Схожі книги подивитись все
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
852
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів
Марґо Ґейко — Ever Rest Ігор Поліщук
2039
0
10
Марґо Ґейко – куртуазний творчий цикл літугрупування «Орден Маньєристів». Поет Любов Володимирівна Лисенко – кандидат культурології, доцент кафедри мов Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, перекладач і вик Марґо Ґейко — Ever Rest
Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день Ліля Ребрик
3200
0
10
Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день
Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову Галина Тельнюк
1209
0
10
У творі Станіслав Тельнюк саркастично висміює той факт, що український народ масово починає розмовляти російською мовою. Він вкотре повторює «забувайте українську мову», каже, що це забобони та примітивізм, що народ робить доброві Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову
Борис Олійник - Пісня про матір Ліля Ребрик
981
0
10
Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко — і тихо пішла за межу. — Куди ж це ви, мамо?! — сполохано кинулись діти, — Куди ви, б Борис Олійник - Пісня про матір
Михайло Коцюбинський - Наша хатка Олексій Рева
3496
0
10
Назносим каміння, назносимо глини, Збудуємо хатку з дверима у сіни Та зробимо в хатці яснее віконце, Щоб сяло над нами, мов золото, сонце. А з житніх сніпочків нашита покрівля Рівнесенько вкриє те наше будівля. Та бузькові треба г Михайло Коцюбинський - Наша хатка