Коментарі
Доки пусто

Аудіокнига Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько


Жанр:
Час запису: 00:02:25

Слухати аудіокнигу "Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько" онлайн українською мовою

«Порадь мені, старий батько...»
Михайло Грушевський

Порадь мені, старий батько,

И ти, рідная ненько.

Що робити тепер маю,

Хлопець молоденький.

Розіслалися дві стежки,

Та й кінця не маю,

Якою простувати,

Ніяк не вгадаю.

Ой, хто візьме першу стежку –

Має щастя й волю,

І шаноби, й панства, й царства –

Усего там доволі.

А на другій – зневажені, долею побиті,

Стоять люди, що устали

Правду боронити.

Радять люди – візьми першу,

Серце каже – ні, другу,

Йди по другій. Тай не знаю,

Що робить мені?

Мати зблідла,

Плаче, ридає,

Сина обіймає,

Слізно прохає:

«Ой, сину, мій сину, рідна дитино,

Не занапасти себе й нас, мій сину єдиний.

Будеш терпіти там всякеє лихо,

Без щирого слова, без жодної втіхи.

А чув ти про кари страшні ті, мій сину!

Як що-небудь, боронь Боже… я з горя загину».

А батько старенький

Брови насупив,

Чоло наморщив,

Очі в землю втупив.

Не хоче на старость душею скривити

Сина посилати Мамону служити,

Але горе, [тяжка] праця,

Злидні та зневаги,

Бідувати, зневажатись –

Се не мала вага.

Не зирне, не гляне

На свою дитину,

Язик одуб, не повернеш,

Склепилися губи.

Ой, небоже, хлопче молоденький,

Не питай ні батька, ні старої неньки,

Тай не радься й з людьми, а порадься з Богом,

Придивись-но краще до Письма Святого,

Там засяють ясно зорею святою

Слова оті «усе покинь тай іди за мною!»

Перегорнеш, ще побачиш, мій коханий друже,

Прочитай ти їх гарненько, та не мудруй дуже.

Лиходії красномовні будуть приставати,

На свій кшталт слова святії всі перевертати.

Зроблять з кривди щиру правду, на се дуже здатні.

Та не слухай, з серцем чистим слухай Письмо, брате.

Ті слова крізь всі напасти проведуть щасливо,

Поробивши, з тихим серцем ляжеш у могилу
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Михайло Грушевський» подивитись все
Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько Ельдар Кабіров
1431
0
10
«Порадь мені, старий батько...» Михайло Грушевський Порадь мені, старий батько, И ти, рідная ненько. Що робити тепер маю, Хлопець молоденький. Розіслалися дві стежки, Та й кінця не маю, Якою простувати, Ніяк не вгадаю. Ой, хто віз Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько
Інші книги виконавця «Ельдар Кабіров» подивитись все
Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько Ельдар Кабіров
1431
0
10
«Порадь мені, старий батько...» Михайло Грушевський Порадь мені, старий батько, И ти, рідная ненько. Що робити тепер маю, Хлопець молоденький. Розіслалися дві стежки, Та й кінця не маю, Якою простувати, Ніяк не вгадаю. Ой, хто віз Михайло Грушевський - Порадь мені, старий батько
Схожі книги подивитись все
Леонід Мосендз - Осіння ніч Тетяна Асєєва
921
0
10
Осіння ніч… Коротка, як і влітку… – Ніщо не вдієш, дівчино, прощай! – Я буду ждать. Повернешся ти швидко? – Я буду вірною!.. Не забувай!.. Був ясний ранок. Злотом старовинним Прозорився напроти сходу ліс. Усе здавалось довіку незм Леонід Мосендз - Осіння ніч
Станіслав Тельнюк — За обрієм Галина Тельнюк
144
0
10
Невеликий за розміром вірш Станіслава Тельнюка таїть у собі глибоку думку. Автор вкотре у свої творах використовує антитезу: чорно-сиза птиця, біле покривало… Протиставлення — характерна риса митця. Станіслав Тельнюк — За обрієм
Дмитро Загул - Бабине літо Сергій Бриль
918
0
10
Упали приморозки ранні На молоду озимину… Берези в білому убранні Гудуть мелодію сумну. В ці дні, задумливо-багряні, Я свого серця не збагну. Снується біле павутиння; Тоненька нитка павука. Струна настроєна осіння Така струнка та Дмитро Загул - Бабине літо
Іван Франко — Не пора Ірина Ярема
242
0
10
Іван Франко написав вірш «Не пора…» у складний для себе період арештів і переслідувань. Поезія належить до циклу «Україна». «Не пора…» — це послання до народу. Автор адресував вірш українцям Російської та Австро-Угорської імперій. Іван Франко — Не пора
Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик… Галина Тельнюк
82
0
10
Ліричний вірш Станіслава Тельнюка із зображенням весняного дня. Чого вартує лише опис неба! Автор нашаровує епітети, наче намистини: синє, густе, заворожено-дивне небо… Митець милується красою природи, а своїм словом милує читача. Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик…
Микола Костомаров - Дитинка Максим Тимченко
1009
0
10
Дитинка Микола Костомаров Із народного предания Темної ночі коло воріт Хтось стукотить; Панська служанка вийшла у сіни: Коло порога мізильна дитина В золотім кріслі сидить. – На тобі, паня, мізинну дитину, Пестуй, годуй, як ріднен Микола Костомаров - Дитинка