Аудіокнига Катерина Калитко - Ще трохи лишається до цілунку і до весни


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:00:56
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Катерина Калитко - Ще трохи лишається до цілунку і до весни" онлайн українською мовою

Катерина Калитко – письменниця і перекладачка. Народилася 1982 року у Вінниці. Закінчила Києво-Могилянську академію. Журналістка за фахом. Авторка шести книжок поезії та двох книг короткої прози. Лауреатка премій «Книга року BBC» та Джозефа Конрада-Коженьовського (2017).

Ще трохи лишається до цілунку і до весни.

Лоскітно проповзає по горлу тривожна линва любові.
Всю ніч до ранку сиплеться дощ на дах, стукотить,
як сухий горох.
Із відстані краще видно, то розкажи, якими
бачили одне одного, коли дивилися майже впритул
і хтось один завжди не витримував, опускаючи очі?
Червоні мітки зимових подразнень, губи сухі,
очі сльозяться, голос неконтрольовано
зривається на фальцет. Ще не цілунок, але
в коротких обіймах уже затісно дихати — серце,
бойовий цепелін, гарячим повітрям напнутий,
роздирає елінг тіла і вивільняється.
І не знаю, як задалеко
долетить у цей дощ, я не встигла навіть
імені йому дати.
НазвИ, якщо долетить.

текст читала - Іра Лузіна, одна із засновниць гурту Panivalkova
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Катерина Калитко» подивитись все
Катерина Калитко - Ще трохи лишається до цілунку і до весни Ірина Лузіна
6468
0
10
Катерина Калитко – письменниця і перекладачка. Народилася 1982 року у Вінниці. Закінчила Києво-Могилянську академію. Журналістка за фахом. Авторка шести книжок поезії та двох книг короткої прози. Лауреатка премій «Книга року BBC» Катерина Калитко - Ще трохи лишається до цілунку і до весни
Інші книги виконавця «Ірина Лузіна» подивитись все
Катерина Калитко - Ще трохи лишається до цілунку і до весни Ірина Лузіна
6468
0
10
Катерина Калитко – письменниця і перекладачка. Народилася 1982 року у Вінниці. Закінчила Києво-Могилянську академію. Журналістка за фахом. Авторка шести книжок поезії та двох книг короткої прози. Лауреатка премій «Книга року BBC» Катерина Калитко - Ще трохи лишається до цілунку і до весни
Схожі книги подивитись все
Олена Теліга - Сучасникам Аня Ліс
5220
0
10
"Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби — спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив". Але для мене — у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить, за Олена Теліга - Сучасникам
Павло Тичина — Ви знаєте, як липа шелестить Олена Кравець
22891
0
10
Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить» засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належав до жодної збірки, лише пізніше увійшов до збірки «Сонячні кларнети». Ліричний герой сповнений почуттів, він звертається з ритор Павло Тичина — Ви знаєте, як липа шелестить
Ольга Ольхова — Руїни в’язниць... Ігор Поліщук
3872
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Руїни в’язниць...
Ліна Костенко - Чайка на крижині Альона Альона
15927
0
10
В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з Ліна Костенко - Чайка на крижині
Станіслав Тельнюк — Скіфські баби Галина Тельнюк
3902
0
10
Це твір, у якому автор згадує про кам’яні статуї — скіфські баби. Це — монументальні скульптури, що були для давніх людей як ідоли-обереги. Статуї символізували зв’язок землі з небом, а небо у кочівників вважалося священним. Твір Станіслав Тельнюк — Скіфські баби
Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки... Галина Тельнюк
3995
0
10
У вірші «Стьобнуло мовчки» автор описує початок грози. Від тихої природи він переходить до раптового неспокою, щоразу нашаровуючи громові звуки. Митець згадує ревучі лавини, надсвітнє світило та циркулі, що виводять кола у воді. Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки...