Аудіокнига Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства


Жанр:
Час запису: 00:00:47
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства" онлайн українською мовою

«Спомини з дитинства» — вірш Станіслава Тельнюка про те, як діти загубили сестру. Вони гукали, налякані, шукали її усюди… А вона весь цей час солодко спала поблизу них, дивлячись сни про зорі, хату й зайчика.
Автор змальовує природу: білі хмари, високі бур’яни… Він ще більше занурює читача у мрійливі дитячі роки.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
3596
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
3088
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія... Галина Тельнюк
3150
0
10
«Тремтлива струнна течія...» — вірш Станіслава Тельнюка, що розкриває внутрішній світ автора. Радість перегукується зі смутком, світло з темінню… Весь текст овиває зелений колір — колір життя та природи. Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія...
Станіслав Тельнюк — Скіфські баби Галина Тельнюк
3385
0
10
Це твір, у якому автор згадує про кам’яні статуї — скіфські баби. Це — монументальні скульптури, що були для давніх людей як ідоли-обереги. Статуї символізували зв’язок землі з небом, а небо у кочівників вважалося священним. Твір Станіслав Тельнюк — Скіфські баби
Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі» Галина Тельнюк
2883
0
10
Це твір про біль та втрату, про жах від щасливого вражого погляду. Автор наповнює твір темінню та відтінками чорних барв, що додають ще більше трагічності та неспокою. Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі»
Станіслав Тельнюк — Балада про мовчання Галина Тельнюк
3429
0
10
«Балада про мовчання» — твір Станіслава Тельнюка про катування Наливайка, який, не вимовивши ні слова, терпляче чекав, аж доки доки не закричав майдан, не витерпівши тиші. Станіслав Тельнюк — Балада про мовчання
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову Галина Тельнюк
4121
0
10
У творі Станіслав Тельнюк саркастично висміює той факт, що український народ масово починає розмовляти російською мовою. Він вкотре повторює «забувайте українську мову», каже, що це забобони та примітивізм, що народ робить доброві Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову
Галина Тельнюк — Мій кожен погляд... Галина Тельнюк
3536
0
10
Галина Тельнюк — учасниця вокального дуету «Сестри Тельнюк». Разом із сестрою Лесею вона почала створювати перші музичні твори ще у 13-річному віці. У своїй творчості використовують найкращі здобутки української культури. В їхньом Галина Тельнюк — Мій кожен погляд...
Станіслав Тельнюк — А річка завмирає Галина Тельнюк
3234
0
10
У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче. Станіслав Тельнюк — А річка завмирає
Галина Тельнюк — Раптом з тріском... Галина Тельнюк
3374
0
10
«Раптом з тріском...» — ліричний вірш, побудований на контрастах. Галя Тельнюк посилюює напругу до останніх рядків, нагнітаючи, увиразнюючи події. А різка зміна подій на останніх нотах занурює у спокій, розслаблює. Галина Тельнюк — Раптом з тріском...
Галина Тельнюк — В пошуках найкращого слова... Галина Тельнюк
2486
0
10
З раннього дитинства Галину Тельнюк оточували поезія, музика, живопис, — як українська, так і найкращі зразки світової. Її батько — український письменник, літературознавець, поет, перекладач, а мати — філолог, перекладач зі східн Галина Тельнюк — В пошуках найкращого слова...
Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять... Галина Тельнюк
3500
0
10
«Мені твої сніги болять...» — вірш з інтимної лірики Галі Тельнюк. Ця поезія — звертання до того, хто завдав болі, хвилювань. Епітети «далекий», «холодний» додають нотки суму та байдужості у вірш.. Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять...
Схожі книги подивитись все
Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора Юлія Саніна
12162
0
10
Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці, О горе тій горі, о горе тим лісам! Десь кажуть, там колись проходили мисливці і пташку принести казали своїм псам. І кажуть, що один убив таку співучу, що заніміли всі, і змовкли ті ліси Ліна Костенко — Десь, кажуть, є гора
Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі» Галина Тельнюк
2883
0
10
Це твір про біль та втрату, про жах від щасливого вражого погляду. Автор наповнює твір темінню та відтінками чорних барв, що додають ще більше трагічності та неспокою. Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі»
Олександр Козинець — Єво, прокинься... Ігор Поліщук
3281
0
10
Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередин Олександр Козинець — Єво, прокинься...
Ліна Костенко — Синівська молитва Даша Астаф’єва
6653
0
10
Я додому пишу нечасто, хоч забралась в таку далечінь. Заважає мені то щастя, то розваги, то просто лінь. Мамо моя, не сумуй... Щиру правду тобі скажу - до неправди душа не лежить: я ніколи в житті не тужу, бо не маю від чого тужит Ліна Костенко — Синівська молитва
Євген Маланюк — Під чужим небом Іван Коренєв
7670
0
10
Євген Маланюк увійшов в історію української літератури як тонкий лірик, багатогранний поет. Його вірші не подібні один на одного, та всі однаково не залишають читача байдужими. Євген Маланюк — Під чужим небом
Ліна Костенко — Умирають майстри Наталка Суп
6795
0
10
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за Ліна Костенко — Умирають майстри