Аудіокнига Василь Пачовський - До схід сонця


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:02:01
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Василь Пачовський - До схід сонця" онлайн українською мовою

Якби я повірив, що в нашій країні
Тепер сходить сонце, та вже не криваве —
Росли б мені в грудях пісні солов’їні
Під хмарою суму, співаючи гімни
До люду, що спить, як те море у сні...
Хоч міниться море в огні золотаве
І небо озорює сонце нестримне,
Та никну в обаві
І страшно мені:
Твій човен набитий самими сліпцями —
Душа моя плаче без тями.

* * *

Пройшов я свій край, іди місто від міста —
Ніхто не сказав мені рідного слова,
Маленьку дитину годує невіста
Словами чужинців, і сплакав я гірко...
Як рання заграва, тремтить наша мова —
Вона моя гордість, мій зоряний дух!
Як море — шепоче пестливо, говірко,
Як тоня багрова —
Ясує жемчуг, —
Та вирід не чує душі під словами,
Душа моя плаче без тями.
По селах промовив до мене хтось, Нене,
Моїм рідним словом, та він не признався
До тебе за сина, за брата до мене —
Палить воду лава, ненависть б’є з шуму!
Чи згодиться разом вода і вогень?
Хоч он в синім морі вогень розсіявся
І море леліє одну з ним задуму —
Мій біль розридався
На згадку лишень:
Що кат в моїм краю зробив із братами?
Душа моя плаче без тями!

* * *

...О метана бурею, Нене злиденна,
Тебе укріплю я на камені слова,
І будеш, як церква, ясна і сталенна!
З сапфіру зведуться основи і стіни,
З кришталю всі вікна, вібло — чароцвіт!
Колюмни — рубіни, ограда перлова...
І будуть народи іти до країни,
Де піснею — мова,
А думка весь світ,
Як море, заблиснеш усіми красками,
Душа моя плаче без тями!

1907
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Василь Пачовський» подивитись все
Василь Пачовський - До схід сонця Юлія Колісник
2440
0
10
Якби я повірив, що в нашій країні Тепер сходить сонце, та вже не криваве — Росли б мені в грудях пісні солов’їні Під хмарою суму, співаючи гімни До люду, що спить, як те море у сні... Хоч міниться море в огні золотаве І небо озорю Василь Пачовський - До схід сонця
Інші книги виконавця «Юлія Колісник» подивитись все
Василь Пачовський - До схід сонця Юлія Колісник
2440
0
10
Якби я повірив, що в нашій країні Тепер сходить сонце, та вже не криваве — Росли б мені в грудях пісні солов’їні Під хмарою суму, співаючи гімни До люду, що спить, як те море у сні... Хоч міниться море в огні золотаве І небо озорю Василь Пачовський - До схід сонця
Іван Котляревський - Ой я дівчина Полтавка Юлія Колісник
3322
0
10
Ой я дівчина полтавка, А зовуть мене Наталка. Дівка проста, некрасива, З добрим серцем, неспесива. Коло мене хлопці в'ються І за мене часто б'ються. А я люблю Петра дуже, До других мені байдуже. Мої подруги пустують І зо всякими ж Іван Котляревський - Ой я дівчина Полтавка
Олександр Афанасьєв-Чужбинський - Скажи мені правду, мій добрий козаче... Юлія Колісник
2591
0
10
Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, Як дуже без щастя воно защемить: Як горе, мов терен, всю душу проколе, Коли одцуралось тебе уже все І ти, як сухеє перекотипол Олександр Афанасьєв-Чужбинський - Скажи мені правду, мій добрий козаче...
Михайло Петренко - Взяв би я бандуру... Юлія Колісник
2519
0
10
Взяв би я бандуpу Та й загpав, що знав. Чеpез ту бандуpу Бандуpистом став. А все чеpез очi, Коли б я їх мав, За тi каpi очi, Душу я б вiддав. Марусино, серце, Пожалiй мене, — Вiзьми моє сеpце, Дай менi своє. Маруся не чує, Серця н Михайло Петренко - Взяв би я бандуру...
Юрій Клен - Спогади про неокласиків Юлія Колісник
4444
0
10
У мемуарах поета, перекладача, літературного критика Юрія Клена відтворено суспільну та літературну атмосфери 20–30-х років ХХ століття, висвітлено важливі, нерідко маловідомі, моменти життєвої та творчої біографії як самого автор Юрій Клен - Спогади про неокласиків
Пантелеймон Куліш - Січові гості Юлія Колісник
6711
0
10
Тема історичних подій в Україні, зокрема козаччини та гайдамаччина, пронизують усю творчість Пантелеймона Куліша. у романтично-патріотичному ключі написаний твір «Січові гості». У ньому йдеться про відвагу та історію виникнення га Пантелеймон Куліш - Січові гості
Схожі книги подивитись все
Тарас Шевченко — Мені тринадцятий минало... Федір Стригун
12887
0
10
«Мені тринадцятий минало» було написано у 1847 році. Твір увійшов до збірки «Малий кобзар». Ця поезія митця є автобіографічною: дитинство Шевченка було важким. Тому й твір наповнений як позитивом, так і тугою. У вірші автор зображ Тарас Шевченко — Мені тринадцятий минало...
Тарас Шевченко — Буває в неволі іноді згадаю... Федір Стригун
1714
0
10
У сні авторові являється козак, щоб зробити свою тяжку тарасобульбівську сповідь. Він каже про ту страшну релігійну війну між католиками і православними, у якій «Земля козача зайнялась / І кров’ю, сину, полилась», про боротьбу на Тарас Шевченко — Буває в неволі іноді згадаю...
Богдан-Ігор Антонич — Різдво Степан Казанін
2990
0
10
У вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво» Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи із собою місяць. Підкреслюючи значущість рідного краю, поет переносить подію Різдва Христового в лемківськ Богдан-Ігор Антонич — Різдво
Тарас Шевченко — Минають дні, минають ночі Ірина Ярема
5732
0
10
Вірш «Минають дні, минають ночі» написано у в’язниці. Цей твір — зразок філософської лірики, адже основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя взагалі. Автор утверджує основну думку тв Тарас Шевченко — Минають дні, минають ночі
Володимир Самійленко - Українська мова Назар Задніпровський
3616
0
10
Володимир Самійленко “Українська мова” Патріотичний та піднесений вірш. Лише з заголовку ми можемо здогадатись, що мова йде саме про українську мову. Автор дуже вдало порівнює мову з діамантом: без обробки та обрамлення(народ) діа Володимир Самійленко - Українська мова
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
1212
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить