Коментарі
Доки пусто

Аудіокнига Василь Пачовський - До схід сонця


Начитано:
Жанр:
Час запису: 00:02:01
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Василь Пачовський - До схід сонця" онлайн українською мовою

Якби я повірив, що в нашій країні
Тепер сходить сонце, та вже не криваве —
Росли б мені в грудях пісні солов’їні
Під хмарою суму, співаючи гімни
До люду, що спить, як те море у сні...
Хоч міниться море в огні золотаве
І небо озорює сонце нестримне,
Та никну в обаві
І страшно мені:
Твій човен набитий самими сліпцями —
Душа моя плаче без тями.

* * *

Пройшов я свій край, іди місто від міста —
Ніхто не сказав мені рідного слова,
Маленьку дитину годує невіста
Словами чужинців, і сплакав я гірко...
Як рання заграва, тремтить наша мова —
Вона моя гордість, мій зоряний дух!
Як море — шепоче пестливо, говірко,
Як тоня багрова —
Ясує жемчуг, —
Та вирід не чує душі під словами,
Душа моя плаче без тями.
По селах промовив до мене хтось, Нене,
Моїм рідним словом, та він не признався
До тебе за сина, за брата до мене —
Палить воду лава, ненависть б’є з шуму!
Чи згодиться разом вода і вогень?
Хоч он в синім морі вогень розсіявся
І море леліє одну з ним задуму —
Мій біль розридався
На згадку лишень:
Що кат в моїм краю зробив із братами?
Душа моя плаче без тями!

* * *

...О метана бурею, Нене злиденна,
Тебе укріплю я на камені слова,
І будеш, як церква, ясна і сталенна!
З сапфіру зведуться основи і стіни,
З кришталю всі вікна, вібло — чароцвіт!
Колюмни — рубіни, ограда перлова...
І будуть народи іти до країни,
Де піснею — мова,
А думка весь світ,
Як море, заблиснеш усіми красками,
Душа моя плаче без тями!

1907
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Василь Пачовський» подивитись все
Василь Пачовський - До схід сонця Юлія Колісник
994
0
10
Якби я повірив, що в нашій країні Тепер сходить сонце, та вже не криваве — Росли б мені в грудях пісні солов’їні Під хмарою суму, співаючи гімни До люду, що спить, як те море у сні... Хоч міниться море в огні золотаве І небо озорю Василь Пачовський - До схід сонця
Інші книги виконавця «Юлія Колісник» подивитись все
Пантелеймон Куліш - Січові гості Юлія Колісник
3466
0
10
Тема історичних подій в Україні, зокрема козаччини та гайдамаччина, пронизують усю творчість Пантелеймона Куліша. у романтично-патріотичному ключі написаний твір «Січові гості». У ньому йдеться про відвагу та історію виникнення га Пантелеймон Куліш - Січові гості
Василь Пачовський - До схід сонця Юлія Колісник
994
0
10
Якби я повірив, що в нашій країні Тепер сходить сонце, та вже не криваве — Росли б мені в грудях пісні солов’їні Під хмарою суму, співаючи гімни До люду, що спить, як те море у сні... Хоч міниться море в огні золотаве І небо озорю Василь Пачовський - До схід сонця
Юрій Клен - Спогади про неокласиків Юлія Колісник
1716
0
10
У мемуарах поета, перекладача, літературного критика Юрія Клена відтворено суспільну та літературну атмосфери 20–30-х років ХХ століття, висвітлено важливі, нерідко маловідомі, моменти життєвої та творчої біографії як самого автор Юрій Клен - Спогади про неокласиків
Михайло Петренко - Взяв би я бандуру... Юлія Колісник
1112
0
10
Взяв би я бандуpу Та й загpав, що знав. Чеpез ту бандуpу Бандуpистом став. А все чеpез очi, Коли б я їх мав, За тi каpi очi, Душу я б вiддав. Марусино, серце, Пожалiй мене, — Вiзьми моє сеpце, Дай менi своє. Маруся не чує, Серця н Михайло Петренко - Взяв би я бандуру...
Іван Котляревський - Ой я дівчина Полтавка Юлія Колісник
1626
0
10
Ой я дівчина полтавка, А зовуть мене Наталка. Дівка проста, некрасива, З добрим серцем, неспесива. Коло мене хлопці в'ються І за мене часто б'ються. А я люблю Петра дуже, До других мені байдуже. Мої подруги пустують І зо всякими ж Іван Котляревський - Ой я дівчина Полтавка
Олександр Афанасьєв-Чужбинський - Скажи мені правду, мій добрий козаче... Юлія Колісник
1058
0
10
Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, Як дуже без щастя воно защемить: Як горе, мов терен, всю душу проколе, Коли одцуралось тебе уже все І ти, як сухеє перекотипол Олександр Афанасьєв-Чужбинський - Скажи мені правду, мій добрий козаче...
Схожі книги подивитись все
Осип Маковей - Брати мої! Живете ви убого... Єгор Пчьолкін
1348
0
10
Брати мої! Живете ви убого в батьківській хаті, бідній та низькій, із матір'ю, що за життя гіркого здоровля втратила і свій спокій. Зжилися ви з бідою і не ждете ніякої полекші від судьби; щороку на малі загони йдете, усе в обійма Осип Маковей - Брати мої! Живете ви убого...
Дмитро Загул - На трави місяць сипав перли… Андрій Міщенко
1325
0
10
а трави місяць сипав перли, З листками легіт шелестів, Кругом луги, ліси завмерли, Горою нісся тихий спів… До зірки зіронька всміхалась І в парі міряли простір… Земля з серпами мряк убралась, Лягали тіні з синіх гір… Шумлива річка Дмитро Загул - На трави місяць сипав перли…
Віктор Забіла - Гуде вітер вельми в полі!.. Сергій Бриль
1276
0
10
Гуде вітер вельми в полі!.. Забіла Віктор Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Козак нудить, сердешний, Що робить, не знає. Гуде вітер вельм Віктор Забіла - Гуде вітер вельми в полі!..
Степан Руданський - Калино-малино Андрій Міщенко
1126
0
10
Калино-малино, Ряснеє деревце! Хто ж тебе пригорне, Дівчинонько-серце? Тяженько здихнула, Дівчинонька каже: "Той мене пригорне, Хто косу зав'яже!.." Головка хитнулась, Коса розвинулась, До білої шиї Шовком пригорнулась… Косо, пишн Степан Руданський - Калино-малино
Олена Теліга - Вірність Ірина Хоменко
2564
0
10
Олена ТЕЛІГА ВІРНІСТЬ Від сонця свят і непогоди буднів, Щоб не змінилися безцінні фарби, В твою скарбницю я складаю скарби, Які дає мені моє полуднє. Скарбницю ту ти залишив безжурно, А я сховала у глибокий спокій, Де інших пристр Олена Теліга - Вірність
Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки... Галина Тельнюк
216
0
10
У вірші «Стьобнуло мовчки» автор описує початок грози. Від тихої природи він переходить до раптового неспокою, щоразу нашаровуючи громові звуки. Митець згадує ревучі лавини, надсвітнє світило та циркулі, що виводять кола у воді. Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки...