Популярні жанри
поезія 165
проза 61
Програма ЗНО 61
повість 37
казка 34
Казка 29
роман 25
оповідання 18
новела 16
поема 14
Вірші від Кварталу 13
пісня 11
сучасна література 11
балада 7
драма 4
байка 3
п’єса 2
дума 2
Поема 1
п'єса 1
дитячий 1
горор 1
містика 1
Нон-фікшн 1
фентезі 1

Аудіокнига Станіслав Тельнюк — Синові Павлу

Автор:
Начитано:
Галина Тельнюк
Жанр:
поезія
Час запису: 00:01:18
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — Синові Павлу" онлайн українською мовою

«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд тварини та як йшов по землі ногами коня.

В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
3203
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Станіслав Тельнюк — А річка завмирає Галина Тельнюк
3371
0
10
У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче. Станіслав Тельнюк — А річка завмирає
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
3712
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить
Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі Галина Тельнюк
3116
0
10
«Лист на березовій корі» — вірш, присвячений доньці Лесі. Автор пише листа з Тайги, згадуючи зорі, верховіття, папороть… згадує й папірус, якого торкається його рука. В уяві автора з’являється Київ, храми та слов’янські папіруси, Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі
Станіслав Тельнюк — Скіфські баби Галина Тельнюк
3499
0
10
Це твір, у якому автор згадує про кам’яні статуї — скіфські баби. Це — монументальні скульптури, що були для давніх людей як ідоли-обереги. Статуї символізували зв’язок землі з небом, а небо у кочівників вважалося священним. Твір Станіслав Тельнюк — Скіфські баби
Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі» Галина Тельнюк
2980
0
10
Це твір про біль та втрату, про жах від щасливого вражого погляду. Автор наповнює твір темінню та відтінками чорних барв, що додають ще більше трагічності та неспокою. Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі»
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк » подивитись все
Галина Тельнюк — Ранок Галина Тельнюк
2946
0
10
Галя Тельнюк — поетеса, співачка, драматургиня, учасниця вокального дуету «Сестри Тельнюк». Творчість поетеси повна загадковості, а словесні сплетіння все більше затягують у вир думок і роздумів. Галина Тельнюк — Ранок
Станіслав Тельнюк — Скіфські баби Галина Тельнюк
3499
0
10
Це твір, у якому автор згадує про кам’яні статуї — скіфські баби. Це — монументальні скульптури, що були для давніх людей як ідоли-обереги. Статуї символізували зв’язок землі з небом, а небо у кочівників вважалося священним. Твір Станіслав Тельнюк — Скіфські баби
Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки... Галина Тельнюк
3529
0
10
У вірші «Стьобнуло мовчки» автор описує початок грози. Від тихої природи він переходить до раптового неспокою, щоразу нашаровуючи громові звуки. Митець згадує ревучі лавини, надсвітнє світило та циркулі, що виводять кола у воді. Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки...
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
2971
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів
Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія... Галина Тельнюк
3258
0
10
«Тремтлива струнна течія...» — вірш Станіслава Тельнюка, що розкриває внутрішній світ автора. Радість перегукується зі смутком, світло з темінню… Весь текст овиває зелений колір — колір життя та природи. Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія...
Станіслав Тельнюк — За обрієм Галина Тельнюк
3487
0
10
Невеликий за розміром вірш Станіслава Тельнюка таїть у собі глибоку думку. Автор вкотре у свої творах використовує антитезу: чорно-сиза птиця, біле покривало… Протиставлення — характерна риса митця. Станіслав Тельнюк — За обрієм
Схожі книги подивитись все
Василь Голобородько — Наша мова Євген Кошовий
12173
0
10
Вірш «Наша мова» — це своєрідний заспів до збірки «Калина об Різдві». У ньому автор звертається до мотиву мови як генетичного коду нації. На перший погляд, поезія дуже проста за бу­довою — складається лише із двох строф, не має ба Василь Голобородько — Наша мова
Олександр Олесь - З журбою радість обнялась... Аня Ліс
4782
0
10
З журбою радість обнялась... В сльозах, як в жемчугах, мій сміх, І з дивним ранком ніч злилась І як мені розняти їх?! В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня... І йде між ними боротьба, І дужчий хто — не знаю я... Олександр Олесь - З журбою радість обнялась...
Юрій Федькович - Шельвах Тетяна Асєєва
5318
0
10
Ой та нікому так, нікому, Та як жовняру молодому у кабатинці, у ремінню Ходити шельвах по камінню, Ой та по зимнім, зимнесенькім У кабатиню тонесенькім. Ой ходить шельвах по морозі, А камінь тріснув на підлозі; Ой камінь тріснув, Юрій Федькович - Шельвах
Осип Маковей - Брати мої! Живете ви убого... Єгор Пчьолкін
7330
0
10
Брати мої! Живете ви убого в батьківській хаті, бідній та низькій, із матір'ю, що за життя гіркого здоровля втратила і свій спокій. Зжилися ви з бідою і не ждете ніякої полекші від судьби; щороку на малі загони йдете, усе в обійма Осип Маковей - Брати мої! Живете ви убого...
Ліна Костенко — Синівська молитва Даша Астаф’єва
6717
0
10
Я додому пишу нечасто, хоч забралась в таку далечінь. Заважає мені то щастя, то розваги, то просто лінь. Мамо моя, не сумуй... Щиру правду тобі скажу - до неправди душа не лежить: я ніколи в житті не тужу, бо не маю від чого тужит Ліна Костенко — Синівська молитва
Василь Симоненко - Закохана Юлія Мухачова
7482
0
10
Ось на тому й ущухла злива, Розійшлися з під’їзду всі. Ти брела по струмках, щаслива В загадковій своїй красі. Били блискавки ще тривогу, Розтинаючи небосхил, – І веселка тобі під ноги Опустилась, чудна, без сил. Довго вітер уперт Василь Симоненко - Закохана