Аудіокнига Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік...


Жанр:
Час запису: 00:00:25
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — Камінна хмара іздалік... " онлайн українською мовою

У творі «Камінна хмара іздалік...» Станіслав Тописує морський пейзаж. Автор привертає увагу до краси, навіює читачеві любов до природи… Просить його: «Мовчи, завмри і пильно слухай, як обертається Земля».
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
3364
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі... Галина Тельнюк
3633
0
10
«Десь зорі тихі...» — ліричний вірш Станіслава Тельнюка, що описує пейзажі, навіює спокій. Автор згадує сільську природу та порівнює її з природою міста. Він робить акцент на тиші, спокої, оповідаючи, як сплять дерева та як навшпи Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі...
Станіслав Тельнюк — Перед грозою Галина Тельнюк
3808
0
10
У вірші Станіслав Тельнюк розкриває світ чаруючої природи перед грозою. Автор майстерно диригує оркестром слів, звуки зливаються воєдино та переносять читача в хвилюючий момент початку зливи. Митець грає контрастами: «І липа квітн Станіслав Тельнюк — Перед грозою
Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства Галина Тельнюк
4410
0
10
«Спомини з дитинства» — вірш Станіслава Тельнюка про те, як діти загубили сестру. Вони гукали, налякані, шукали її усюди… А вона весь цей час солодко спала поблизу них, дивлячись сни про зорі, хату й зайчика. Автор змальовує приро Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства
Станіслав Тельнюк — А річка завмирає Галина Тельнюк
3559
0
10
У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче. Станіслав Тельнюк — А річка завмирає
Станіслав Тельнюк — За обрієм Галина Тельнюк
3648
0
10
Невеликий за розміром вірш Станіслава Тельнюка таїть у собі глибоку думку. Автор вкотре у свої творах використовує антитезу: чорно-сиза птиця, біле покривало… Протиставлення — характерна риса митця. Станіслав Тельнюк — За обрієм
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк » подивитись все
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
3054
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів
Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки... Галина Тельнюк
3673
0
10
У вірші «Стьобнуло мовчки» автор описує початок грози. Від тихої природи він переходить до раптового неспокою, щоразу нашаровуючи громові звуки. Митець згадує ревучі лавини, надсвітнє світило та циркулі, що виводять кола у воді. Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки...
Галина Тельнюк — Світ Галина Тельнюк
3418
0
10
«Світ» — зразок інтимної лірики поетеси Галі Тельнюк. Вона наповнює твір епітетами, повторами, вимальовуючи унікальний стиль. Особливістю є однакові початок та завершенню вірша — «Світ надзвичайно маленький до першого слова «любов Галина Тельнюк — Світ
Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі» Галина Тельнюк
3129
0
10
Це твір про біль та втрату, про жах від щасливого вражого погляду. Автор наповнює твір темінню та відтінками чорних барв, що додають ще більше трагічності та неспокою. Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі»
Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі Галина Тельнюк
3273
0
10
«Лист на березовій корі» — вірш, присвячений доньці Лесі. Автор пише листа з Тайги, згадуючи зорі, верховіття, папороть… згадує й папірус, якого торкається його рука. В уяві автора з’являється Київ, храми та слов’янські папіруси, Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі
Станіслав Тельнюк — Балада про мовчання Галина Тельнюк
3512
0
10
«Балада про мовчання» — твір Станіслава Тельнюка про катування Наливайка, який, не вимовивши ні слова, терпляче чекав, аж доки доки не закричав майдан, не витерпівши тиші. Станіслав Тельнюк — Балада про мовчання
Схожі книги подивитись все
Юлія Бережко-Камінська — Так сухо, що трави на шепіт зійшли Ігор Поліщук
3516
0
10
Юлія Бережко-Камінська — журналістка, редакторка друкованих видань, організаторка численних мистецьких заходів – вечорів камерної та класичної музики, оперного співу, поезії, співорганізатор Всеукраїнського фестивалю поезії та авт Юлія Бережко-Камінська — Так сухо, що трави на шепіт зійшли
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
44201
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила
Василь Симоненко — Я... Марія Бойко
11503
0
10
Василь Симоненко завжди засуджував приниження людини, знищення її людської гідності. Він возвеличував особистість, шанував кожного за неповторність та унікальність. Він був проти сірої маси, що бездумно пливе за течією та давно ро Василь Симоненко — Я...
Serhii Zhadan - Vony navit mozhut zhyty v riznykh mistakh Ihor Polishchuk
77579
0
10
Serhii Zhadan is a laureate of literary prizes in Switzerland, the US, Poland, and Germany and has been translated into 20 languages. In 2020, he was one of the prestigious PEN America Literary Awards nominees. Serhii Zhadan - Vony navit mozhut zhyty v riznykh mistakh
Ліна Костенко - Спини мене Даша Трегубова
12198
0
10
Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до струни вона ж слова поспалює вустами спини мене спини і схамени ще поки можу дум Ліна Костенко - Спини мене
Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона... Ольга Гайдай
10375
0
10
Вона зійшла до моря. Хто вона, Навіть самій їй байдуже віднині. ...Хіба ж не всі ми - єдності луна В скороминущій і пустій відміні? Лінивий рух - і ось під ноги ліг Прозорий вінчик - кинута намітка, І на стрункім стеблі високих ні Євген Плужник - Вона зійшла до моря. Хто вона...