Аудіокнига Олександр Олесь — О слово рідне! Орле скутий!


0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Олександр Олесь — О слово рідне! Орле скутий!" онлайн українською мовою

Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь у цьому вірші звеличує рідне слово, яке допоможе пробудити історичну па­м’ять нації. У ньому він зворушливо передав свою любов до рідного слова, в якому відбились вікова історія України, краса і ніжність природи, духовне багатство рідного народу. Перегукуючись із творами Лесі Українки, вірш передає прагнення поета, щоб рідне слово стало його мечем і сонцем у боротьбі за визволення рідного краю.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Олександр Олесь» подивитись все
Олександр Олесь — О слово рідне! Орле скутий! Юрій Великий
2566
0
10
Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь у цьому вірші звеличує рідне слово, яке допоможе пробудити історичну па­м’ять нації. У ньому він зворушливо передав свою любов до рідного слова, в якому відбились в Олександр Олесь — О слово рідне! Орле скутий!
Олександр Олесь - В Криму Єгор Пчьолкін
2672
0
10
В обіймах хмар мовчали скелі... І хмари так казали їм: "О любі сестри, полетім В краї щасливі і веселі..." В обіймах хмар мовчали скелі... І хмари тихо полетіли... І сльози сріблились на них... І ніби сльози, з скель німих Каміння Олександр Олесь - В Криму
Олександр Олесь — Чари ночі Даша Астаф’єва
3950
0
10
«Чари ночі» – найвідоміший вірш Олександра Олеся, який став пісенним романсом. Ця поезія – один з найкращих взірців інтимної лірики. Це справжня ода красі та любові, якими потрібно насолоджуватися тут і зараз, а не чекати кращих ч Олександр Олесь — Чари ночі
Інші книги виконавця «Юрій Великий» подивитись все
Олександр Олесь — О слово рідне! Орле скутий! Юрій Великий
2566
0
10
Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь у цьому вірші звеличує рідне слово, яке допоможе пробудити історичну па­м’ять нації. У ньому він зворушливо передав свою любов до рідного слова, в якому відбились в Олександр Олесь — О слово рідне! Орле скутий!
Схожі книги подивитись все
Володимир Сосюра — Любіть Україну! Євген Кошовий
10366
0
10
«Любіть Україну!» — це палке слово поета, мовлене в радісну годину визволення української землі. В. Сосюра створив ліричний образ «вишневої України», який оживає в нашій уяві чітко, рельєфно, наче на полотні вправного живописця. Володимир Сосюра — Любіть Україну!
Дмитро Павличко — Два кольори Володимир Шумко
4307
0
10
Червоне й чорне — найпоширеніше поєднання кольорів в укра­їнській вишиванці, що асоціюється з радощами й печалями, злетами й смутками людського життя... Ліричний герой, пройшовши через життєві випробування, збе­ріг найдорогоцінніш Дмитро Павличко — Два кольори
Богдан-Ігор Антонич — Різдво Степан Казанін
3010
0
10
У вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво» Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи із собою місяць. Підкреслюючи значущість рідного краю, поет переносить подію Різдва Христового в лемківськ Богдан-Ігор Антонич — Різдво
Павло Тичина — Ви знаєте, як липа шелестить Олена Кравець
4557
0
10
Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить» засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належав до жодної збірки, лише пізніше увійшов до збірки «Сонячні кларнети». Ліричний герой сповнений почуттів, він звертається з ритор Павло Тичина — Ви знаєте, як липа шелестить
Василь Стус — Господи, гніву пречистого Володимир Мартинець
4136
0
10
Поезія утверджує впевне­ність ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Автор говорить про власну силу і незламність: «Де не стоятиму — вистою». Він показує свою непідвладність обставинам, Василь Стус — Господи, гніву пречистого
Василь Голобородько — Наша мова Євген Кошовий
3153
0
10
Вірш «Наша мова» — це своєрідний заспів до збірки «Калина об Різдві». У ньому автор звертається до мотиву мови як генетичного коду нації. На перший погляд, поезія дуже проста за бу­довою — складається лише із двох строф, не має ба Василь Голобородько — Наша мова