Аудіокнига Станіслав Тельнюк — За обрієм


Жанр:
Час запису: 00:00:13
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — За обрієм" онлайн українською мовою

Невеликий за розміром вірш Станіслава Тельнюка таїть у собі глибоку думку. Автор вкотре у свої творах використовує антитезу: чорно-сиза птиця, біле покривало… Протиставлення — характерна риса митця.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — За обрієм Галина Тельнюк
3894
0
10
Невеликий за розміром вірш Станіслава Тельнюка таїть у собі глибоку думку. Автор вкотре у свої творах використовує антитезу: чорно-сиза птиця, біле покривало… Протиставлення — характерна риса митця. Станіслав Тельнюк — За обрієм
Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія... Галина Тельнюк
3658
0
10
«Тремтлива струнна течія...» — вірш Станіслава Тельнюка, що розкриває внутрішній світ автора. Радість перегукується зі смутком, світло з темінню… Весь текст овиває зелений колір — колір життя та природи. Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія...
Станіслав Тельнюк — А річка завмирає Галина Тельнюк
3784
0
10
У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче. Станіслав Тельнюк — А річка завмирає
Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі» Галина Тельнюк
3382
0
10
Це твір про біль та втрату, про жах від щасливого вражого погляду. Автор наповнює твір темінню та відтінками чорних барв, що додають ще більше трагічності та неспокою. Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі»
Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі Галина Тельнюк
3524
0
10
«Лист на березовій корі» — вірш, присвячений доньці Лесі. Автор пише листа з Тайги, згадуючи зорі, верховіття, папороть… згадує й папірус, якого торкається його рука. В уяві автора з’являється Київ, храми та слов’янські папіруси, Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі
Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик… Галина Тельнюк
3072
0
10
Ліричний вірш Станіслава Тельнюка із зображенням весняного дня. Чого вартує лише опис неба! Автор нашаровує епітети, наче намистини: синє, густе, заворожено-дивне небо… Митець милується красою природи, а своїм словом милує читача. Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик…
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк » подивитись все
Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі... Галина Тельнюк
3783
0
10
«Десь зорі тихі...» — ліричний вірш Станіслава Тельнюка, що описує пейзажі, навіює спокій. Автор згадує сільську природу та порівнює її з природою міста. Він робить акцент на тиші, спокої, оповідаючи, як сплять дерева та як навшпи Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі...
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
4047
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить
Станіслав Тельнюк — Перед грозою Галина Тельнюк
3963
0
10
У вірші Станіслав Тельнюк розкриває світ чаруючої природи перед грозою. Автор майстерно диригує оркестром слів, звуки зливаються воєдино та переносять читача в хвилюючий момент початку зливи. Митець грає контрастами: «І липа квітн Станіслав Тельнюк — Перед грозою
Станіслав Тельнюк — За обрієм Галина Тельнюк
3894
0
10
Невеликий за розміром вірш Станіслава Тельнюка таїть у собі глибоку думку. Автор вкотре у свої творах використовує антитезу: чорно-сиза птиця, біле покривало… Протиставлення — характерна риса митця. Станіслав Тельнюк — За обрієм
Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик… Галина Тельнюк
3072
0
10
Ліричний вірш Станіслава Тельнюка із зображенням весняного дня. Чого вартує лише опис неба! Автор нашаровує епітети, наче намистини: синє, густе, заворожено-дивне небо… Митець милується красою природи, а своїм словом милує читача. Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик…
Галина Тельнюк — Світ Галина Тельнюк
3694
0
10
«Світ» — зразок інтимної лірики поетеси Галі Тельнюк. Вона наповнює твір епітетами, повторами, вимальовуючи унікальний стиль. Особливістю є однакові початок та завершенню вірша — «Світ надзвичайно маленький до першого слова «любов Галина Тельнюк — Світ
Схожі книги подивитись все
Олександр Козинець — Тривожилась. Трималась... Ігор Поліщук
3444
0
10
Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередин Олександр Козинець — Тривожилась. Трималась...
Юрій Іздрик - Інший Ярослава Гресь
3995
0
10
Поезія в начитуванні Ярослави Гресь з благодійного бієнале «Крила маю». «Крила маю» – перше бiєнале поезiï, що пройшло в Києві у вересні 2021 року . Це по-справжньому особлива подія, де українські зірки, громадські діячі, поети, п Юрій Іздрик - Інший
Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці Олександр Овдієнко
21955
0
10
З любов’ю сина і пристрастю справжнього патріота Симоненко говорить у поезії «Задивляюсь у твої зіниці...» про Україну. Тема вічна, але автор знайшов свої, симоненківські, інтонації — прості, щирі й водночас піднесені. За формою ц Василь Симоненко — Задивляюсь у твої зіниці
Юлія Бережко-Камінська — В краю вітрів Ігор Поліщук
3608
0
10
Юлія Бережко-Камінська — журналістка, редакторка друкованих видань, організаторка численних мистецьких заходів – вечорів камерної та класичної музики, оперного співу, поезії, співорганізатор Всеукраїнського фестивалю поезії та авт Юлія Бережко-Камінська — В краю вітрів
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
44877
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила
Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки... Галина Тельнюк
3874
0
10
У вірші «Стьобнуло мовчки» автор описує початок грози. Від тихої природи він переходить до раптового неспокою, щоразу нашаровуючи громові звуки. Митець згадує ревучі лавини, надсвітнє світило та циркулі, що виводять кола у воді. Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки...