Аудіокнига Станіслав Тельнюк — А річка завмирає


Жанр:
Час запису: 00:00:23
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — А річка завмирає" онлайн українською мовою

У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
4310
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить
Станіслав Тельнюк — Скіфські баби Галина Тельнюк
4232
0
10
Це твір, у якому автор згадує про кам’яні статуї — скіфські баби. Це — монументальні скульптури, що були для давніх людей як ідоли-обереги. Статуї символізували зв’язок землі з небом, а небо у кочівників вважалося священним. Твір Станіслав Тельнюк — Скіфські баби
Станіслав Тельнюк — Балада про мовчання Галина Тельнюк
3712
0
10
«Балада про мовчання» — твір Станіслава Тельнюка про катування Наливайка, який, не вимовивши ні слова, терпляче чекав, аж доки доки не закричав майдан, не витерпівши тиші. Станіслав Тельнюк — Балада про мовчання
Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки... Галина Тельнюк
4503
0
10
У вірші «Стьобнуло мовчки» автор описує початок грози. Від тихої природи він переходить до раптового неспокою, щоразу нашаровуючи громові звуки. Митець згадує ревучі лавини, надсвітнє світило та циркулі, що виводять кола у воді. Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки...
Станіслав Тельнюк — Передосіння Галина Тельнюк
4657
0
10
«Передосіння» — це розповідь про спокійний серпневий день. Автор наповнив вірш легкість, теплотою та коханням, додавши описи природи, звуків та текстур. Станіслав Тельнюк — Передосіння
Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі Галина Тельнюк
4012
0
10
«Лист на березовій корі» — вірш, присвячений доньці Лесі. Автор пише листа з Тайги, згадуючи зорі, верховіття, папороть… згадує й папірус, якого торкається його рука. В уяві автора з’являється Київ, храми та слов’янські папіруси, Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову Галина Тельнюк
4764
0
10
У творі Станіслав Тельнюк саркастично висміює той факт, що український народ масово починає розмовляти російською мовою. Він вкотре повторює «забувайте українську мову», каже, що це забобони та примітивізм, що народ робить доброві Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову
Галина Тельнюк — Раптом з тріском... Галина Тельнюк
3987
0
10
«Раптом з тріском...» — ліричний вірш, побудований на контрастах. Галя Тельнюк посилюює напругу до останніх рядків, нагнітаючи, увиразнюючи події. А різка зміна подій на останніх нотах занурює у спокій, розслаблює. Галина Тельнюк — Раптом з тріском...
Галина Тельнюк — Ось це відчуття... Галина Тельнюк
4821
0
10
Галина Тельнюк — поетеса, співачка. Народжена у сім’ї письменника Станіслава Тельнюка та редактора-перекладача Неллі Копилової вона перейняла від батьків найцінніші дари. Зараз вона пише прозу й вірші, черпаючи натхнення з творчос Галина Тельнюк — Ось це відчуття...
Станіслав Тельнюк — Балада про юного киянина Галина Тельнюк
4019
0
10
Станіслав Тельнюк — український поет, прозаїк, перекладач і літературний критик. Він талановитий митець та патріот, майстер слова. У своїх творах Станіслав возвеличує українців та Батьківщину, звертається до історії. Митець вислов Станіслав Тельнюк — Балада про юного киянина
Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять... Галина Тельнюк
4032
0
10
«Мені твої сніги болять...» — вірш з інтимної лірики Галі Тельнюк. Ця поезія — звертання до того, хто завдав болі, хвилювань. Епітети «далекий», «холодний» додають нотки суму та байдужості у вірш.. Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять...
Станіслав Тельнюк — Дума про козацького маляренка Опанаса Галина Тельнюк
3640
0
10
У «Думі про козацького маляренка Опанаса» головний герой врятував козаків, що опинились у турецькій засідці, використавши чарівну зброю — фарби та квачі. Адже твори козацьких художників мали особливу силу: малюнки, зображені майст Станіслав Тельнюк — Дума про козацького маляренка Опанаса
Схожі книги подивитись все
Іздрик Юрій - Превізія Юлія Ковальчук
10636
0
10
Юрій Іздрик — український прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Один із творців станіславського феномену. Автор низки поетичних та прозових творів. Превізія губи липкі від липневих ягід па Іздрик Юрій - Превізія
Станіслав Тельнюк — А річка завмирає Галина Тельнюк
4313
0
10
У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче. Станіслав Тельнюк — А річка завмирає
Катерина Калитко - Ще трохи лишається до цілунку і до весни Ірина Лузіна
6598
0
10
Катерина Калитко – письменниця і перекладачка. Народилася 1982 року у Вінниці. Закінчила Києво-Могилянську академію. Журналістка за фахом. Авторка шести книжок поезії та двох книг короткої прози. Лауреатка премій «Книга року BBC» Катерина Калитко - Ще трохи лишається до цілунку і до весни
Ліна Костенко - Спини мене Даша Трегубова
14116
0
10
Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до струни вона ж слова поспалює вустами спини мене спини і схамени ще поки можу дум Ліна Костенко - Спини мене
Федькович Осип-Юрій Адальбертович - Україна Микола Давидюк
8546
0
10
Україно, Запороже, годі вас забути, Ах, бо мило тамки жити, мило тамки бути, Де ті трави шовковії славні степи криють, Де ся квіти поза квіти в зимних росах миють, Де стада ржуть, де соколи, де вірли співають, З буйним вітром у за Федькович Осип-Юрій Адальбертович - Україна
Андрій Малишко — Пісня про рушник Марта Адамчук
22092
0
10
«Малишко — один із найяскравіших наших національних поетів... він згорів дочасно, впав на півшляху, полишивши нам золоті розсипи своїх поезій, нев’янучу красу своїх пісень» (Олесь Гончар). У творі «Пісня про рушник» автор порушує Андрій Малишко — Пісня про рушник