Аудіокнига Станіслав Тельнюк — А річка завмирає


Жанр:
Час запису: 00:00:23
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — А річка завмирає" онлайн українською мовою

У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі Галина Тельнюк
2853
0
10
«Лист на березовій корі» — вірш, присвячений доньці Лесі. Автор пише листа з Тайги, згадуючи зорі, верховіття, папороть… згадує й папірус, якого торкається його рука. В уяві автора з’являється Київ, храми та слов’янські папіруси, Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі
Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі... Галина Тельнюк
3332
0
10
«Десь зорі тихі...» — ліричний вірш Станіслава Тельнюка, що описує пейзажі, навіює спокій. Автор згадує сільську природу та порівнює її з природою міста. Він робить акцент на тиші, спокої, оповідаючи, як сплять дерева та як навшпи Станіслав Тельнюк — Десь зорі тихі...
Станіслав Тельнюк — Передосіння Галина Тельнюк
3670
0
10
«Передосіння» — це розповідь про спокійний серпневий день. Автор наповнив вірш легкість, теплотою та коханням, додавши описи природи, звуків та текстур. Станіслав Тельнюк — Передосіння
Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик… Галина Тельнюк
2667
0
10
Ліричний вірш Станіслава Тельнюка із зображенням весняного дня. Чого вартує лише опис неба! Автор нашаровує епітети, наче намистини: синє, густе, заворожено-дивне небо… Митець милується красою природи, а своїм словом милує читача. Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик…
Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі» Галина Тельнюк
2735
0
10
Це твір про біль та втрату, про жах від щасливого вражого погляду. Автор наповнює твір темінню та відтінками чорних барв, що додають ще більше трагічності та неспокою. Станіслав Тельнюк — Із циклу «На Каялі»
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
2937
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк» подивитись все
Галина Тельнюк — В пошуках найкращого слова... Галина Тельнюк
2381
0
10
З раннього дитинства Галину Тельнюк оточували поезія, музика, живопис, — як українська, так і найкращі зразки світової. Її батько — український письменник, літературознавець, поет, перекладач, а мати — філолог, перекладач зі східн Галина Тельнюк — В пошуках найкращого слова...
Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову Галина Тельнюк
3994
0
10
У творі Станіслав Тельнюк саркастично висміює той факт, що український народ масово починає розмовляти російською мовою. Він вкотре повторює «забувайте українську мову», каже, що це забобони та примітивізм, що народ робить доброві Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову
Галина Тельнюк — Волевиявлення Галина Тельнюк
2492
0
10
«Волевиявлення» — історія про війну та жахливі ралії, про почуття, що переповнюють при думці про смерть. Природа, зображена у творі, увиразнює, додає трагічності поезії. а такі деталі, як плач, бомби, холод спустошують й без того Галина Тельнюк — Волевиявлення
Галина Тельнюк — Який ти на смак July? Галина Тельнюк
3833
0
10
Це вірш про всеосяжну любов. Закривши очі, поринувши в думки, його можна відчути на запах, на дотик… на смак. Галина Тельнюк — Який ти на смак July?
Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять... Галина Тельнюк
3383
0
10
«Мені твої сніги болять...» — вірш з інтимної лірики Галі Тельнюк. Ця поезія — звертання до того, хто завдав болі, хвилювань. Епітети «далекий», «холодний» додають нотки суму та байдужості у вірш.. Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять...
Станіслав Тельнюк — Дума про козацького маляренка Опанаса Галина Тельнюк
3354
0
10
У «Думі про козацького маляренка Опанаса» головний герой врятував козаків, що опинились у турецькій засідці, використавши чарівну зброю — фарби та квачі. Адже твори козацьких художників мали особливу силу: малюнки, зображені майст Станіслав Тельнюк — Дума про козацького маляренка Опанаса
Схожі книги подивитись все
Павло Тичина - Одчиняйте двері Ліля Ребрик
6768
0
10
Одчиняйте двері — Наречена йде! Одчиняйте двері — Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері — Горобина ніч! Одчинились двері — Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Павло Тичина - Одчиняйте двері
Ольга Ольхова — Море... Ігор Поліщук
3545
0
10
Ольга Ольхова — поетеса, журналістка, літературна редакторка. Автор 3 поетичних книг, у тому числі «Керамічна совість» (2005), «Брунькуються громи» (2007), авторка численних поетичних добірок, а також критичних статей, у періодиці Ольга Ольхова — Море...
Леся Українка — Contra spem spero! Тетяна Гончарова
33931
0
10
«Contra spem spero» – чи не найвідоміший вірш Лесі Українки. Він утверджує життєвий оптимізм і відкидає тугу у читача. Лірична героїня, яку дослідники часто ототожнюють із авторкою, намагається радіти життю і закликає цінувати кож Леся Українка — Contra spem spero!
Олександр Козинець — Льох Ігор Поліщук
3467
0
10
Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередин Олександр Козинець — Льох
Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день Ліля Ребрик
30396
0
10
Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора Ліна Костенко - Вечірнє сонце, дякую за день
Павло Тичина — Пам'яті тридцяти Олександр Пікалов
13529
0
10
В основі твору — дійсний трагічний факт: бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російсько-більшовицької навали. Останки загиблих юнаків були поховані на дніпровськи Павло Тичина — Пам'яті тридцяти