Аудіокнига Станіслав Тельнюк — А річка завмирає


Жанр:
Час запису: 00:00:23
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — А річка завмирає" онлайн українською мовою

У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства Галина Тельнюк
4000
0
10
«Спомини з дитинства» — вірш Станіслава Тельнюка про те, як діти загубили сестру. Вони гукали, налякані, шукали її усюди… А вона весь цей час солодко спала поблизу них, дивлячись сни про зорі, хату й зайчика. Автор змальовує приро Станіслав Тельнюк — Спомини з дитинства
Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки... Галина Тельнюк
3342
0
10
У вірші «Стьобнуло мовчки» автор описує початок грози. Від тихої природи він переходить до раптового неспокою, щоразу нашаровуючи громові звуки. Митець згадує ревучі лавини, надсвітнє світило та циркулі, що виводять кола у воді. Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки...
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
3014
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
3486
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить
Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія... Галина Тельнюк
3066
0
10
«Тремтлива струнна течія...» — вірш Станіслава Тельнюка, що розкриває внутрішній світ автора. Радість перегукується зі смутком, світло з темінню… Весь текст овиває зелений колір — колір життя та природи. Станіслав Тельнюк — Тремтлива струнна течія...
Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів Галина Тельнюк
2820
0
10
Невеликий вірш Станіслава Тельнюка про закінчення весняного дня. Митець додає легкість, свіжість у твір, змальовуючи Дніпро, що «хлюпає та марить океанами». Станіслав Тельнюк — Вже день блакитно відгорів
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк» подивитись все
Галина Тельнюк — Ось це відчуття... Галина Тельнюк
3626
0
10
Галина Тельнюк — поетеса, співачка. Народжена у сім’ї письменника Станіслава Тельнюка та редактора-перекладача Неллі Копилової вона перейняла від батьків найцінніші дари. Зараз вона пише прозу й вірші, черпаючи натхнення з творчос Галина Тельнюк — Ось це відчуття...
Станіслав Тельнюк — Балада про Гонту Галина Тельнюк
5791
0
10
«Балада про Гонту» розповідає про ув’язнення в темниці ватажка Коліївщини — національно-визвольного повстання 1768-1769 років. Гонта, якого лякалося все панство, гордо й мужньо чекав на свою кару у темниці. Він згадував гайдамаків Станіслав Тельнюк — Балада про Гонту
Галина Тельнюк — В пошуках найкращого слова... Галина Тельнюк
2422
0
10
З раннього дитинства Галину Тельнюк оточували поезія, музика, живопис, — як українська, так і найкращі зразки світової. Її батько — український письменник, літературознавець, поет, перекладач, а мати — філолог, перекладач зі східн Галина Тельнюк — В пошуках найкращого слова...
Галина Тельнюк — Привіт! Я закриваю день... Галина Тельнюк
3215
0
10
«Привіт! Я закриваю день...» — зразок інтимної лірики Галі Тельнюк. У творі присутні описи природи, що перегукуються з настроєм вірша, його ідеєю. Природа вже не вперше увиразнює творчість поетеси. Це — характерна риса Галі Тельню Галина Тельнюк — Привіт! Я закриваю день...
Галина Тельнюк — Туман Галина Тельнюк
2354
0
10
«Туман» — це історія про час та почуття, що охоплюють за одної думки про його швидкоплинність. Туман — символ часу, це підкресліє й сама поетеса. А повтор фрази напочатку та вкінці підсилює нерозривний ланцюг цього дійства. Галина Тельнюк — Туман
Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять... Галина Тельнюк
3433
0
10
«Мені твої сніги болять...» — вірш з інтимної лірики Галі Тельнюк. Ця поезія — звертання до того, хто завдав болі, хвилювань. Епітети «далекий», «холодний» додають нотки суму та байдужості у вірш.. Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять...
Схожі книги подивитись все
Станіслав Тельнюк — За обрієм Галина Тельнюк
3279
0
10
Невеликий за розміром вірш Станіслава Тельнюка таїть у собі глибоку думку. Автор вкотре у свої творах використовує антитезу: чорно-сиза птиця, біле покривало… Протиставлення — характерна риса митця. Станіслав Тельнюк — За обрієм
Левко Боровиковський - Волох Тимур Мірошниченко
4159
0
10
Левко Боровиковський “Волох” Поезія про людину, яка позбулась від звичних людських турбот (грошей, міста, роботи) і практикує відлюдний спосіб життя наодинці з природою та в повному спокої з дуже своєрідним, але багатством: “густи Левко Боровиковський - Волох
Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах Альона Альона
9944
0
10
Ніч... а човен — як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) ...Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи... І внизу, і вгорі глибини... О, який же прекрасний ти, Світ Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах
Олександр Козинець — Ти не думай, що... Ігор Поліщук
3885
0
10
Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередин Олександр Козинець — Ти не думай, що...
Василь Симоненко – Леся Українка Любов Базів
5263
0
10
Десь вітер грає на віолончелі, Морозні пальці приклада до скла, І ти одна в зажуреній оселі Замріяно схилилась до стола. Мов раб німий на араратській скелі Карбує написи про подвиги царя, Ти на папері почуттів моря Переливаєш в ст Василь Симоненко – Леся Українка
Дмитро Павличко - Коли ми йшли удвох з тобою Назар Задніпровський
26361
0
10
Коли ми йшли удвох з тобою Вузькою стежкою по полю, Я гладив золоте колосся, Як гладить милому волосся Щаслива, ніжна наречена... А ти ішла поперед мене, Моя струнка, солодка згубо,- І я помітив, як ти грубо Топтала колоски пшениц Дмитро Павличко - Коли ми йшли удвох з тобою