Аудіокнига Станіслав Тельнюк — А річка завмирає


Жанр:
Час запису: 00:00:23
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — А річка завмирає" онлайн українською мовою

У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче.
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк» подивитись все
Станіслав Тельнюк — Передосіння Галина Тельнюк
3728
0
10
«Передосіння» — це розповідь про спокійний серпневий день. Автор наповнив вірш легкість, теплотою та коханням, додавши описи природи, звуків та текстур. Станіслав Тельнюк — Передосіння
Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить Галина Тельнюк
3485
0
10
У творі Станіслав Тельнюк згадує про життя, яке, здається, триває вічність, а насправді — всього лиш мить. Автор акцентує, що мініатюрний метелик і велетенський всесвіт — це ніщо інше, як швидкоплинний момент. Станіслав Тельнюк — А цей метелик усього лиш мить
Станіслав Тельнюк — Синові Павлу Галина Тельнюк
3012
0
10
«Синові Павлу» — вірш про спогад з дитинства — катання на коні. Хлопець згадує, як батько вперше посадив його в сідло, як він їхав, летів над землею. Він згадує свої відчуття — страх, що переріс у захоплення, згадує рідний погляд Станіслав Тельнюк — Синові Павлу
Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки... Галина Тельнюк
3340
0
10
У вірші «Стьобнуло мовчки» автор описує початок грози. Від тихої природи він переходить до раптового неспокою, щоразу нашаровуючи громові звуки. Митець згадує ревучі лавини, надсвітнє світило та циркулі, що виводять кола у воді. Станіслав Тельнюк — Стьобнуло мовчки...
Станіслав Тельнюк — Доні Галі Галина Тельнюк
3132
0
10
У творі «Доні Галі» автор змальовує жар-птиць, що мчать за зорями, сплять під вікнами… Станіслав Тельнюк грає на контраста, згадуючи морозну зиму, глибоку ніч та якскравих жар-птиць з пишним пір’ям. Станіслав Тельнюк — Доні Галі
Станіслав Тельнюк — За обрієм Галина Тельнюк
3277
0
10
Невеликий за розміром вірш Станіслава Тельнюка таїть у собі глибоку думку. Автор вкотре у свої творах використовує антитезу: чорно-сиза птиця, біле покривало… Протиставлення — характерна риса митця. Станіслав Тельнюк — За обрієм
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк» подивитись все
Галина Тельнюк — Ось це відчуття... Галина Тельнюк
3624
0
10
Галина Тельнюк — поетеса, співачка. Народжена у сім’ї письменника Станіслава Тельнюка та редактора-перекладача Неллі Копилової вона перейняла від батьків найцінніші дари. Зараз вона пише прозу й вірші, черпаючи натхнення з творчос Галина Тельнюк — Ось це відчуття...
Станіслав Тельнюк — Дума про козацького маляренка Опанаса Галина Тельнюк
3373
0
10
У «Думі про козацького маляренка Опанаса» головний герой врятував козаків, що опинились у турецькій засідці, використавши чарівну зброю — фарби та квачі. Адже твори козацьких художників мали особливу силу: малюнки, зображені майст Станіслав Тельнюк — Дума про козацького маляренка Опанаса
Галина Тельнюк — От блискавка б’є... Галина Тельнюк
3352
0
10
«От блискавка б’є...» — ліричний твір з елементами описів природи. Блискавка, ніч, дощ, сонце… увиразнюють настрій вірша, додають емоційності. А вода як символ наскрізно пронизує весь твір. Галина Тельнюк — От блискавка б’є...
Станіслав Тельнюк — Балада про юного киянина Галина Тельнюк
3597
0
10
Станіслав Тельнюк — український поет, прозаїк, перекладач і літературний критик. Він талановитий митець та патріот, майстер слова. У своїх творах Станіслав возвеличує українців та Батьківщину, звертається до історії. Митець вислов Станіслав Тельнюк — Балада про юного киянина
Станіслав Тельнюк — Передосіння Галина Тельнюк
3728
0
10
«Передосіння» — це розповідь про спокійний серпневий день. Автор наповнив вірш легкість, теплотою та коханням, додавши описи природи, звуків та текстур. Станіслав Тельнюк — Передосіння
Станіслав Тельнюк — А річка завмирає Галина Тельнюк
3139
0
10
У вірші «А річка завмирає» автор відкриває читачу прекрасний світ природи: річка, хмари, птиці… А на контрасті посеред цієї краси йде людина… й плаче. Станіслав Тельнюк — А річка завмирає
Схожі книги подивитись все
Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик… Галина Тельнюк
2693
0
10
Ліричний вірш Станіслава Тельнюка із зображенням весняного дня. Чого вартує лише опис неба! Автор нашаровує епітети, наче намистини: синє, густе, заворожено-дивне небо… Митець милується красою природи, а своїм словом милує читача. Станіслав Тельнюк — Жовто-біло простягнуті руки осик…
Іван Франко - Гімн Ніна Кірєєва
64995
0
10
Вiчний революцйонер — Дух, що тiло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури, Нi тюремнi царськi мури, Анi вiйська муштрованi, Ні гармати лаштованi, Нi шпiонське ремесло В грiб його щ Іван Франко - Гімн
Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі Галина Тельнюк
2902
0
10
«Лист на березовій корі» — вірш, присвячений доньці Лесі. Автор пише листа з Тайги, згадуючи зорі, верховіття, папороть… згадує й папірус, якого торкається його рука. В уяві автора з’являється Київ, храми та слов’янські папіруси, Станіслав Тельнюк — Лист на березовій корі
Леся Українка — Стояла я і слухала весну Наталка Суп
17374
0
10
Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії Леся Українка — Стояла я і слухала весну
Юлія Бережко-Камінська — Так сухо, що трави на шепіт зійшли Ігор Поліщук
3390
0
10
Юлія Бережко-Камінська — журналістка, редакторка друкованих видань, організаторка численних мистецьких заходів – вечорів камерної та класичної музики, оперного співу, поезії, співорганізатор Всеукраїнського фестивалю поезії та авт Юлія Бережко-Камінська — Так сухо, що трави на шепіт зійшли
Ліна Костенко — Розкажу Наталка Суп
7201
0
10
Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, — на сьогодні, на завтра, назавжди! — ти залишишся в серці моїм. Ліна Костенко — Розкажу