Коментарі
Доки пусто

Аудіокнига Іван Франко - Каменярі


Жанр:
Час запису: 00:02:43

Слухати аудіокнигу "Іван Франко - Каменярі" онлайн українською мовою

КАМЕНЯРІ

Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я,прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.

У кождого чоло життя і жаль порили,
І в оці кождого горить любові жар,
І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили,
І плечі кождого додолу ся схилили,
Бо давить всіх один страшний якийсь тягар.

У кождого в руках тяжкий залізний молот,
І голос сильний нам згори, як грім, гримить:
"Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить."

І всі ми, як один, підняли вгору руки,
І тисяч молотів о камінь загуло,
І в тисячні боки розприскалися штуки
Та відривки скали; ми з силою розпуки
Раз по раз гримали о кам'яне чоло.

Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий,
Так наші молоти гриміли раз у раз;
І п'ядь за п'ядею ми місця здобували;
Хоч не одного там калічили ті скали,
Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас.

І кождий з нас те знав, що слави нам не буде,
Ні пам'яті в людей за сей кривавий труд,
Що аж тоді підуть по сій дорозі люди,
Як ми проб'єм її та вирівняєм всюди,
Як наші кості тут під нею зогниють.

Та слави людської зовсім ми не бажали,
Бо не герої ми і не богатирі.
Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли
На себе пута. Ми рабами волі стали:
На шляху поступу ми лиш каменярі.

І всі ми вірили, що своїми руками
Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт,
Що кров'ю власною і власними кістками
Твердий змуруємо гостинець і за нами
Прийде нове життя, добро нове у світ.

І знали ми, що там далеко десь у світі,
Який ми кинули для праці, поту й пут,
За нами сльози ллють мами, жінки і діти,
Що други й недруги, гнівнії та сердиті,
І нас, і намір наш, і діло те кленуть.

Ми знали се, і в нас не раз душа боліла,
І серце рвалося, і груди жаль стискав;
Та сльози, ані жаль, ні біль пекучий тіла,
Ані прокляття нас не відтягли від діла,
І молота ніхто із рук не випускав.

Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті
Святою думкою, а молоти в руках.
Нехай прокляті ми і світом позабуті!
Ми ломимор скалу, рівняєм правді путі,
І щастя всіх прийде по наших аж кістках.

[1878]

В прослухане
В обране
Інші книги автора «Іван Франко» подивитись все
Іван Франко — Чого являєшся мені у сні? Ната Жижченко
391
0
10
Вірш «Чого являєшся мені у сні» увійшов до славетної збірки «Зів’яле листя», створеної 1886 року.Покладений на музику композитором К. Данькевичем, він став популярним романсом. «Чого являєшся мені у сні» — це зворушливий монолог, Іван Франко — Чого являєшся мені у сні?
Іван Франко — Захар Беркут Михайло Шаманов
1005
0
10
Повість «Захар Беркут» вважається однією з найуспішніших повістей в українській літературі: за більше як 135 років з часу написання повісті, в оригіналі українською його перевидали вже сотні разів загальним накладом понад 5 млн пр Іван Франко — Захар Беркут
Іван Франко - Каменярі Олександр Ярмак
9196
0
10
КАМЕНЯРІ Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмірна, та пуста, і дика площина, І я,прикований ланцем залізним, стою Під височенною гранітною скалою, А далі тисячі таких самих, як я. У кождого чоло життя і жаль порили, І в оці Іван Франко - Каменярі
Іван Франко — Фарбований лис Ірина Ярема
6996
0
10
«Фарбований Лис» Iвана Франка — казка про хитрого Лиса Микиту, що полюбляв хизуватися та брехати іншим. Автор висміює ошуканця, який обманув всіх звірів. Також митець засуджує й звірів, які легко повірили пройдисвіту. Казка застер Іван Франко — Фарбований лис
Іван Франко — Украдене щастя Олександр Ролдугін
18256
0
10
Драма "Украдене щастя" була створена 1891 року на основі народної "Пісні про шандаря", яку записала сестра Ольги Рошкевич. Драмі судилася невмируща слава: ось уже друге століття не сходить вона зі сцени провідних театрів не тільки Іван Франко — Украдене щастя
Іван Франко — Не пора Ірина Ярема
2444
0
10
Іван Франко написав вірш «Не пора…» у складний для себе період арештів і переслідувань. Поезія належить до циклу «Україна». «Не пора…» — це послання до народу. Автор адресував вірш українцям Російської та Австро-Угорської імперій. Іван Франко — Не пора
Інші книги виконавця «Олександр Ярмак» подивитись все
Іван Франко - Каменярі Олександр Ярмак
9196
0
10
КАМЕНЯРІ Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмірна, та пуста, і дика площина, І я,прикований ланцем залізним, стою Під височенною гранітною скалою, А далі тисячі таких самих, як я. У кождого чоло життя і жаль порили, І в оці Іван Франко - Каменярі
Схожі книги подивитись все
Адриан Кащенко - Над кодацьким порогом Діана Ракусь
13137
0
10
В творі присутнє зображення боротьби запорожців під керівництвом І. Сулими проти турецьких, польських загарбників рідної України. Тут автор уславлює мужність, сміливість, винахідливість. Жанр твору: історична, соціально-психологіч Адриан Кащенко - Над кодацьким порогом
Михайло Старицький - До молоді Олена Тополя (Alyosha)
1788
0
10
На вас, завзятці-юнаки, Борці за щастя України, Кладу найкращії думки, Мої сподіванки єдині. В вас молода ще грає кров, У вас в думках немає бруду, Палає в серці ще любов До обездоленого люду.. Не занехайте ж ви її, Не розгубіть п Михайло Старицький - До молоді
Володимир Леонтович - Спогади утікача Андрій Ямпольський
3897
0
10
Спогади культурно-громадського діяча, письменника і мецената Володимира Миколайовича Леонтовича, які вийшли друком у 1922 році в Берліні. Цей твір – драматична епопея втечі від більшовицького режиму, із виразними деталями й цікави Володимир Леонтович - Спогади утікача
Слісаренко Олекса — Чорні Ангели Ольга Гайдай
3848
0
10
Події, про які йде мова в одній із перших повістей А. Чайковського – «Олюнька» – розгортаються в серпні 1856 року. Місце дії – наддністрянське село Пишнівці, що «на дві милі нижче Самбора», та сама Гординя,де автор провів свої дит Слісаренко Олекса — Чорні Ангели
Оксана Максимишин-Корабель — Останній дар Ірина Ярема
1852
0
10
Чи розуміємо ми свої можливості, чи використовуємо свої шанси, поки ще не стає запізно? Історія, що акцентує увагу на дарах та можливостях, які дає нам життя. Однак, іноді ми цього не помічаємо, лінуємось… і стає вже пізно. Аудіок Оксана Максимишин-Корабель — Останній дар
Євген Лір - Підземні ріки течуть Іванна Гончарук
9174
0
10
Лір Євген “Підземні ріки течуть” На початку збірки «Підземні ріки течуть» автор запалює свічку у темному підвалі – і замикає читача у ньому, лишаючи сам-на-сам з безликими картонними фігурами з порцеляновими головами. У кожної з в Євген Лір - Підземні ріки течуть