Аудіокнига Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову


Жанр:
Час запису: 00:02:53
0:00
0:00
0:00
файл
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову" онлайн українською мовою

У творі Станіслав Тельнюк саркастично висміює той факт, що український народ масово починає розмовляти російською мовою.
Він вкотре повторює «забувайте українську мову», каже, що це забобони та примітивізм, що народ робить добровільно усе, що звелено начальством... Таким чином митець зображує абсурдність всієї ситуації. Вдало підкреслюють це слова автора: «Як же бідолашні росіяни нас не по-російськи зрозуміють...».
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк » подивитись все
Станіслав Тельнюк — Балада про юного киянина Галина Тельнюк
3524
0
10
Станіслав Тельнюк — український поет, прозаїк, перекладач і літературний критик. Він талановитий митець та патріот, майстер слова. У своїх творах Станіслав возвеличує українців та Батьківщину, звертається до історії. Митець вислов Станіслав Тельнюк — Балада про юного киянина
Станіслав Тельнюк — Дума про козацького маляренка Опанаса Галина Тельнюк
3322
0
10
У «Думі про козацького маляренка Опанаса» головний герой врятував козаків, що опинились у турецькій засідці, використавши чарівну зброю — фарби та квачі. Адже твори козацьких художників мали особливу силу: малюнки, зображені майст Станіслав Тельнюк — Дума про козацького маляренка Опанаса
Станіслав Тельнюк — Балада про Гонту Галина Тельнюк
5727
0
10
«Балада про Гонту» розповідає про ув’язнення в темниці ватажка Коліївщини — національно-визвольного повстання 1768-1769 років. Гонта, якого лякалося все панство, гордо й мужньо чекав на свою кару у темниці. Він згадував гайдамаків Станіслав Тельнюк — Балада про Гонту
Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову Галина Тельнюк
3955
0
10
У творі Станіслав Тельнюк саркастично висміює той факт, що український народ масово починає розмовляти російською мовою. Він вкотре повторює «забувайте українську мову», каже, що це забобони та примітивізм, що народ робить доброві Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк» подивитись все
Галина Тельнюк — В пошуках найкращого слова... Галина Тельнюк
2345
0
10
З раннього дитинства Галину Тельнюк оточували поезія, музика, живопис, — як українська, так і найкращі зразки світової. Її батько — український письменник, літературознавець, поет, перекладач, а мати — філолог, перекладач зі східн Галина Тельнюк — В пошуках найкращого слова...
Станіслав Тельнюк — Балада про Гонту Галина Тельнюк
5727
0
10
«Балада про Гонту» розповідає про ув’язнення в темниці ватажка Коліївщини — національно-визвольного повстання 1768-1769 років. Гонта, якого лякалося все панство, гордо й мужньо чекав на свою кару у темниці. Він згадував гайдамаків Станіслав Тельнюк — Балада про Гонту
Галина Тельнюк — Туман Галина Тельнюк
2280
0
10
«Туман» — це історія про час та почуття, що охоплюють за одної думки про його швидкоплинність. Туман — символ часу, це підкресліє й сама поетеса. А повтор фрази напочатку та вкінці підсилює нерозривний ланцюг цього дійства. Галина Тельнюк — Туман
Станіслав Тельнюк — Дума про козацького маляренка Опанаса Галина Тельнюк
3322
0
10
У «Думі про козацького маляренка Опанаса» головний герой врятував козаків, що опинились у турецькій засідці, використавши чарівну зброю — фарби та квачі. Адже твори козацьких художників мали особливу силу: малюнки, зображені майст Станіслав Тельнюк — Дума про козацького маляренка Опанаса
Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять... Галина Тельнюк
3350
0
10
«Мені твої сніги болять...» — вірш з інтимної лірики Галі Тельнюк. Ця поезія — звертання до того, хто завдав болі, хвилювань. Епітети «далекий», «холодний» додають нотки суму та байдужості у вірш.. Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять...
Галина Тельнюк — Раптом з тріском... Галина Тельнюк
3285
0
10
«Раптом з тріском...» — ліричний вірш, побудований на контрастах. Галя Тельнюк посилюює напругу до останніх рядків, нагнітаючи, увиразнюючи події. А різка зміна подій на останніх нотах занурює у спокій, розслаблює. Галина Тельнюк — Раптом з тріском...
Схожі книги подивитись все
Тарас Шевченко — Минають дні, минають ночі Ірина Ярема
12841
0
10
Вірш «Минають дні, минають ночі» написано у в’язниці. Цей твір — зразок філософської лірики, адже основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя взагалі. Автор утверджує основну думку тв Тарас Шевченко — Минають дні, минають ночі
Борис Грінченко - Матері Богдан Цокало
2117
0
10
Ти надо мною в темні ночі Ніколи не стуляла очі, Мене малого доглядала І сповивала, і кохала, Малому виглядала долю Й благала бога, щоб ніколи Не довелось мені на світі Із лихом, з горем вкупі жити; І все кохання, що палало У тебе Борис Грінченко - Матері
Ліна Костенко — Крила Богдан Ступка
41896
0
10
А й правда, крилатим ґрунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. Ліна Костенко — Крила
Федькович Осип-Юрій Адальбертович - Україна Микола Давидюк
7889
0
10
Україно, Запороже, годі вас забути, Ах, бо мило тамки жити, мило тамки бути, Де ті трави шовковії славні степи криють, Де ся квіти поза квіти в зимних росах миють, Де стада ржуть, де соколи, де вірли співають, З буйним вітром у за Федькович Осип-Юрій Адальбертович - Україна
Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать Наталка Суп
103813
0
10
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, Ліна Костенко — Страшні слова, коли вони мовчать
Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах Альона Альона
9655
0
10
Ніч... а човен — як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) ...Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи... І внизу, і вгорі глибини... О, який же прекрасний ти, Світ Євген Плужник — Ніч... а човен - як срібний птах