Популярні жанри
поезія 165
проза 61
Програма ЗНО 61
повість 37
казка 34
Казка 29
роман 25
оповідання 18
новела 16
поема 14
Вірші від Кварталу 13
пісня 11
сучасна література 11
балада 7
драма 4
байка 3
п’єса 2
дума 2
Поема 1
п'єса 1
дитячий 1
горор 1
містика 1
Нон-фікшн 1
фентезі 1

Аудіокнига Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову

Автор:
Начитано:
Галина Тельнюк
Жанр:
поезія
Час запису: 00:02:53
0:00
0:00
0:00
файл — — —
Гучність 100%
Автопауза через 50 хв
Швидкість читання 1x

Слухати аудіокнигу "Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову" онлайн українською мовою

У творі Станіслав Тельнюк саркастично висміює той факт, що український народ масово починає розмовляти російською мовою.
Він вкотре повторює «забувайте українську мову», каже, що це забобони та примітивізм, що народ робить добровільно усе, що звелено начальством... Таким чином митець зображує абсурдність всієї ситуації. Вдало підкреслюють це слова автора: «Як же бідолашні росіяни нас не по-російськи зрозуміють...».
В прослухане
В обране
Інші книги автора «Станіслав Тельнюк » подивитись все
Станіслав Тельнюк — Дума про козацького маляренка Опанаса Галина Тельнюк
3400
0
10
У «Думі про козацького маляренка Опанаса» головний герой врятував козаків, що опинились у турецькій засідці, використавши чарівну зброю — фарби та квачі. Адже твори козацьких художників мали особливу силу: малюнки, зображені майст Станіслав Тельнюк — Дума про козацького маляренка Опанаса
Станіслав Тельнюк — Балада про Гонту Галина Тельнюк
5819
0
10
«Балада про Гонту» розповідає про ув’язнення в темниці ватажка Коліївщини — національно-визвольного повстання 1768-1769 років. Гонта, якого лякалося все панство, гордо й мужньо чекав на свою кару у темниці. Він згадував гайдамаків Станіслав Тельнюк — Балада про Гонту
Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову Галина Тельнюк
4094
0
10
У творі Станіслав Тельнюк саркастично висміює той факт, що український народ масово починає розмовляти російською мовою. Він вкотре повторює «забувайте українську мову», каже, що це забобони та примітивізм, що народ робить доброві Станіслав Тельнюк — Забувайте українську мову
Станіслав Тельнюк — Балада про юного киянина Галина Тельнюк
3628
0
10
Станіслав Тельнюк — український поет, прозаїк, перекладач і літературний критик. Він талановитий митець та патріот, майстер слова. У своїх творах Станіслав возвеличує українців та Батьківщину, звертається до історії. Митець вислов Станіслав Тельнюк — Балада про юного киянина
Інші книги виконавця «Галина Тельнюк» подивитись все
Галина Тельнюк — Який ти на смак July? Галина Тельнюк
3913
0
10
Це вірш про всеосяжну любов. Закривши очі, поринувши в думки, його можна відчути на запах, на дотик… на смак. Галина Тельнюк — Який ти на смак July?
Станіслав Тельнюк — Дума про козацького маляренка Опанаса Галина Тельнюк
3400
0
10
У «Думі про козацького маляренка Опанаса» головний герой врятував козаків, що опинились у турецькій засідці, використавши чарівну зброю — фарби та квачі. Адже твори козацьких художників мали особливу силу: малюнки, зображені майст Станіслав Тельнюк — Дума про козацького маляренка Опанаса
Станіслав Тельнюк — Передосіння Галина Тельнюк
3790
0
10
«Передосіння» — це розповідь про спокійний серпневий день. Автор наповнив вірш легкість, теплотою та коханням, додавши описи природи, звуків та текстур. Станіслав Тельнюк — Передосіння
Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять... Галина Тельнюк
3475
0
10
«Мені твої сніги болять...» — вірш з інтимної лірики Галі Тельнюк. Ця поезія — звертання до того, хто завдав болі, хвилювань. Епітети «далекий», «холодний» додають нотки суму та байдужості у вірш.. Галина Тельнюк — Мені твої сніги болять...
Галина Тельнюк — Раптом з тріском... Галина Тельнюк
3359
0
10
«Раптом з тріском...» — ліричний вірш, побудований на контрастах. Галя Тельнюк посилюює напругу до останніх рядків, нагнітаючи, увиразнюючи події. А різка зміна подій на останніх нотах занурює у спокій, розслаблює. Галина Тельнюк — Раптом з тріском...
Галина Тельнюк — Волевиявлення Галина Тельнюк
2571
0
10
«Волевиявлення» — історія про війну та жахливі ралії, про почуття, що переповнюють при думці про смерть. Природа, зображена у творі, увиразнює, додає трагічності поезії. а такі деталі, як плач, бомби, холод спустошують й без того Галина Тельнюк — Волевиявлення
Схожі книги подивитись все
Левко Боровиковський - Волох Тимур Мірошниченко
4194
0
10
Левко Боровиковський “Волох” Поезія про людину, яка позбулась від звичних людських турбот (грошей, міста, роботи) і практикує відлюдний спосіб життя наодинці з природою та в повному спокої з дуже своєрідним, але багатством: “густи Левко Боровиковський - Волох
Ліна Костенко - Дощ полив Альона Альона
15931
0
10
Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє Ліна Костенко - Дощ полив
Олександр Олесь - З журбою радість обнялась... Аня Ліс
4680
0
10
З журбою радість обнялась... В сльозах, як в жемчугах, мій сміх, І з дивним ранком ніч злилась І як мені розняти їх?! В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня... І йде між ними боротьба, І дужчий хто — не знаю я... Олександр Олесь - З журбою радість обнялась...
Дмитро Павличко - Коли ми йшли удвох з тобою Назар Задніпровський
26477
0
10
Коли ми йшли удвох з тобою Вузькою стежкою по полю, Я гладив золоте колосся, Як гладить милому волосся Щаслива, ніжна наречена... А ти ішла поперед мене, Моя струнка, солодка згубо,- І я помітив, як ти грубо Топтала колоски пшениц Дмитро Павличко - Коли ми йшли удвох з тобою
Павло Тичина - Арфами, арфами... Гарік Корогодський
19300
0
10
Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами — наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій Вогневий! Сміх буде, плач буде Пе Павло Тичина - Арфами, арфами...
Василь Стус — Господи, гніву пречистого Володимир Мартинець
15763
0
10
Поезія утверджує впевне­ність ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Автор говорить про власну силу і незламність: «Де не стоятиму — вистою». Він показує свою непідвладність обставинам, Василь Стус — Господи, гніву пречистого